Ст. 69. Медична експертиза з тимчасової непрацездатності

Основи законодавства України про охорону здоров'я · порівняння редакції від 2023-10-01 з редакцією від 2024-12-18

Абзаців змінено: 2, вилучено: 0, додано: 0, без змін: 11.

{Назва статті 69 в редакції Законів № 1590-VII від 04.07.2014 , № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 }

Медична експертиза з тимчасової втрати працездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

{Частина перша статті 69 в редакції Закону № 3611-VI від 07.07.2011 }

Порядок проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності громадян визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

{Частина статті 69 в редакції Закону № 3611-VI від 07.07.2011 }

Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв’язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, реабілітаційною допомогою, доглядом за хворим членом сім’ї, хворою дитиною, карантином, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв’язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійких обмежень життєдіяльності, причини, часу настання і групи інвалідності.

{Частина статті 69 в редакції Законів № 3611-VI від 07.07.2011 , № 1590-VII від 04.07.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 , № 2573-IX від 06.09.2022 }

Медико-соціальна експертиза стійких обмежень життєдіяльності здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначають реабілітаційні заходи відповідно до законів України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" та "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я".

{Частина четверта статті 69 в редакції Законів № 1590-VII від 04.07.2014 , № 2581-VIII від 02.10.2018, № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 }

{Частину п'яту статті 69 виключено на підставі Закону № 1590-VII від 04.07.2014 }

Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Індивідуальний реабілітаційний план, індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) є обов’язковими для виконання особою з обмеженнями повсякденного функціонування, особою з інвалідністю (дитиною з інвалідністю), центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними закладами, відділеннями, підрозділами, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з обмеженнями повсякденного функціонування, особа з інвалідністю, дитина інвалідністю (дитина з інвалідністю, інвалідністю), незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

{Статтю 69 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 1590-VII від 04.07.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018 ; в редакції Закону Законів № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 , № 3911-IX від 21.08.2024 }

Закреслене — текст редакції від 2023-10-01, підкреслене — текст редакції від 2024-12-18. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2023-10-01 або 2024-12-18.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.