Згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників.{ Частина перша статті 43 в редакції Закону N 1489-III ( 1489-14 ) від 22.02.2000, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007, N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }
{Частина перша статті 43 в редакції Закону № 1489-III від 22.02.2000 , із змінами, внесеними згідно із Законом № 1033-V від 17.05.2007 , № 997-V від 27.04.2007 }
Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників.
{ Частина {Частина друга статті 43 в редакції Закону N № 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків.
Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.{ Статтю 43 доповнено частиною згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }
{Статтю 43 доповнено частиною згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007 }
Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування.