1. Орендарі при індивідуальній або груповій оренді самостійно розпоряджаються виробленою продукцією і реалізовують її в будь-якому регіоні країни, виконують роботи і надають послуги за цінами і тарифами, встановлюваними за домовленістю із споживачем або самостійно. Вони можуть добровільно брати на себе виконання державного замовлення і реалізовувати вироблену в рахунок цього замовлення продукцію за оптовими, закупівельними або договірними цінами.
2. Орендар має право будувати на орендованій земельній ділянці за погодженням з орендодавцем необхідні приміщення виробничого і невиробничого призначення, в тому числі житло, з додержанням загальних правил забудови.
Будинки і споруди, зведені орендарем на орендованій земельній ділянці за рахунок власних і позичених коштів, є його власністю, якщо інше не передбачено договором оренди.
3. Виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг), після внесення орендної плати, податків і платежів по позичках банку орендар розпоряджається самостійно.
4. Матеріально-технічне забезпечення, транспортне, ремонтне та інші види обслуговування орендарів у сільському господарстві здійснюються на основі договорів, що укладаються у порядку і на умовах, встановлених для колгоспів і радгоспів.
5. Селянські та інші трудові господарства при провадженні виробничої діяльності можуть вступати в коопераційні зв'язки з колгоспами, радгоспами та іншими державними, кооперативними і громадськими організаціями, створювати постачальницько-збутові, переробні, ремонтні, будівельні та інші кооперативи, а також господарські товариства.
З метою підвищення ефективності своєї діяльності і забезпечення захисту законних прав та інтересів селянські й інші трудові господарства можуть на строго добровільних засадах об'єднуватись у спілки.