Ст. 13. Зміна, розірвання, припинення і продовження договору

Чинна редакція, діє з 1989-11-23

1. Зміна умов договору оренди, його розірвання і припинення допускаються за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано за рішенням державного арбітражу або суду у випадках порушення другою стороною умов договору.

2. Реорганізація організації-орендодавця, а також зміна власника орендованого майна не є підставою для зміни умов чи розірвання договору.

3. Після закінчення строку договору орендар має право на поновлення договору.

4. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При продовженні договору на новий строк його умови може бути змінено за згодою сторін.

5. При припиненні договору з орендарем-громадянином переважне право на укладення договору оренди мають члени його сім'ї, які спільно з ним проживали і працювали.

У разі смерті орендаря його права за договором оренди переходять до одного з членів сім'ї, який проживав і працював разом з ним, якщо він погоджується стати орендарем.

Орендодавець не має права відмовити такій особі у вступі в договір на строк, який залишився за діючим договором, за винятком випадків, коли укладення договору було обумовлене особистими якостями орендаря.