Невірна оцінка доказів у справі потягла помилкове визнання винного службовою особою та кваліфікацію його дій як хабарництва і службового підлогу

· Не визначено

Опубліковано: Бюлетень законодавства і юр.практики, 1993 р., № 4, стор. 295

ПРЕЗИДІЯ ЛУГАНСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

від 09.12.87

Невірна оцінка доказів у справі потягла помилкове визнання винного службовою особою та кваліфікацію його дій як хабарництва і службового підлогу

(Витяг)

Вироком Комунарського міського народного суду Г. засуджено за хабарництво і службовий підлог за ч. 2 ст. 168 і ст. 172 КК України ( 2002-05 ).

Як визнав суд, за усним розпорядженням директора станції технічного обслуговування Г. займався добором кадрів для роботи в котельні і тому був службовою особою. За прийняття на роботу і видачу посвідчень машиністів газових котлів він одержав від К., Х. і Л. три хабарі. Крім того, Г. вніс у бланк посвідчення завідомо неправдиві відомості про те, що К. навчалась на машиніста газових котлів в учбовому комбінаті.

За протестом першого заступника Голови Верховного Суду України рішення змінено з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Г. працював на станції технічного обслуговування муляром, а персонал для роботи в котельні добирав за усним розпорядженням директора. Свідки К., Х. і Л. підтвердили, що вони звернулися з питання влаштування на роботу в котельню до Г., і той запропонував кожній з них заплатити не за прийняття на роботу, а за організацію навчання і видачу посвідчень.

Даних про те, що Г. одержав гроші за прийняття зазначених осіб на роботу, у справі немає, і ніяких доказів на підтвердження цього суд у вироку не навів.

Сам засуджений визнав, що гроші від К., Х. і Л. одержав за організацію навчання, хоча не мав наміру їх навчати. Бланк посвідчення йому передав знайомий, який не має відношення до станції техобслуговування, і цей бланк він дійсно заповнив на К.

Таким чином, у справі встановлено, що Г. діяв як приватна, а не як службова особа. Він заволодів грошима К., Х. і Л. шляхом обману, зловживаючи їх довір'ям. Вчинене є шахрайством та підробкою офіційних документів.

Погодившись з протестом, президія перекваліфікувала дії Г. на ч. 2 ст. 143 ( 2001-05 ) і ч. 1 ст. 194 ( 2002-05 ) КК України.

Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 1993, N 4, стр. 295-296