Винятки
1. Ця Конвенція не застосовується до заходів, яких уживають на підставі Міжнародної конвенції щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою 1969 р. ( 995_049 ) з поправками або Протоколу щодо втручання у відкритому морі у випадках забруднення речовинами іншими, ніж нафта 1973 р. ( 995_050 ) з поправками.
2. Ця Конвенція не застосовується до військових кораблів чи інших суден, які належать державі або експлуатуються нею та використовуються в цей час для урядової некомерційної служби, якщо тільки ця держава не прийме іншого рішення.
3. Якщо держава-учасниця приймає рішення застосовувати цю Конвенцію до своїх військових кораблів або інших суден, зазначених у пункті 2, вона повідомляє про це Генеральному секретарю, зазначаючи умови такого застосування.
4. a) Якщо держава-учасниця зробила повідомлення відповідно до пункту 2 статті 3, не застосовуються до її території, у тому числі до територіального моря, такі положення цієї Конвенції:
i) пункт 4 статті 2;
ii) пункти 1, 5, 7, 8, 9 і 10 статті 9, а також
iii) стаття 15.
b) Пункт 4 статті 9 настільки, наскільки він застосовується до території, у тому числі до територіального моря держави-учасниці, читається таким чином: "З дотриманням національного законодавства причетної держави зареєстрований власник може укласти контракт з будь-яким рятувальником або іншою особою для видалення затонулого судна, яке, як було визначено, становить небезпеку, за рахунок власника. До того як таке видалення розпочнеться, причетна держава може встановити умови такого видалення лише настільки, наскільки це необхідно для забезпечення здійснення видалення з урахуванням міркувань безпеки й захисту морського середовища".