Відповідальність власника
1. З дотриманням положень статті 11 зареєстрований власник несе відповідальність за витрати на встановлення місцезнаходження, позначення та видалення затонулого судна відповідно до статей 7, 8 та 9 відповідно, якщо зареєстрований власник не доведе, що морська аварія, результатом якої є затонуле судно:
a) стала результатом воєнних дій, ворожих дій, громадянської війни, повстання або стихійного лиха, виняткового за своїм характером, неминучого та непереборного;
b) була цілком викликана діями чи бездіяльністю третіх осіб з наміром завдати шкоди або
c) була цілком викликана недбалістю або іншими неправомірними діями уряду чи іншого органу, відповідального за підтримку вогнів або інших навігаційних засобів, під час виконання цієї функції.
2. Ніщо в цій Конвенції на зачіпає права зареєстрованого власника обмежити свою відповідальність на підставі будь-якого застосовного національного чи міжнародного режиму, як наприклад Конвенції про обмеження відповідальності стосовно морських вимог 1976 р. ( 995_257 ) з поправками.
3. Жодної вимоги стосовно відшкодування витрат, згаданих у пункті 1, не може бути висунуто до зареєстрованого власника інакше, ніж відповідно до положень цієї Конвенції. Це не зачіпає прав та обов'язків держави-учасниці, яка зробила повідомлення відповідно до пункту 2 статті 3 стосовно затонулих суден, що знаходяться на її території, у тому числі в територіальному морі, інших, ніж права та обов'язки, які стосуються встановлення місцезнаходження, позначення та видалення відповідно до цієї Конвенції.
4. Ніщо в цій Конвенції не зачіпає права регресу до третіх осіб.