Потенціал
1. Сторони співробітничають у створенні потенціалу, розвитку потенціалу та зміцненні людських ресурсів та інституційного потенціалу для цілей ефективного виконання цього Протоколу в Сторонах, які є країнами, що розвиваються, і зокрема найменш розвинутими країнами та малими острівними державами, що розвиваються, серед них, і в Сторонах, які є країнами з перехідною економікою, у тому числі за допомогою існуючих глобальних, регіональних, субрегіональних та національних установ й організацій. У цьому контексті Сторони повинні сприяти залученню до роботи корінних і місцевих громад та відповідних суб’єктів діяльності, у тому числі неурядових організацій та приватного сектору.
2. Потреби Сторін, які є країнами, що розвиваються, і зокрема найменш розвинутими країнами й малими острівними державами, що розвиваються, серед них, і Сторін з перехідною економікою, у фінансових ресурсах згідно з відповідними положеннями Конвенції повною мірою враховуються для створення потенціалу й розвитку для цілей виконання цього Протоколу.
3. Як основу для вжиття належних заходів зі здійснення цього Протоколу Сторони, які є країнами, що розвиваються, і зокрема найменш розвинутими країнами та малими острівними держави, що розвиваються, серед них, і Сторони, які є країнами з перехідною економікою, повинні виявити свої потреби та пріоритети у створенні національного потенціалу шляхом проведення самооцінок національного потенціалу. При цьому такі Сторони повинні підтримувати потреби та пріоритети у створенні потенціалу корінних і місцевих громад та відповідних суб’єктів діяльності, визначених ними, і особливо виділяти потреби в потенціалі та пріоритети жінок.
4. На підтримку виконання цього Протоколу створення потенціалу й розвиток потенціалу можуть охоплювати, inter alia , такі ключові галузі:
a) потенціал для виконання й дотримання зобов’язань у рамках цього Протоколу;
b) потенціал для ведення переговорів про взаємопогоджені умови;
c) потенціал для розроблення, уведення та забезпечення дотримання внутрішніх законодавчих, адміністративних або політичних заходів, які регулюють доступ та розподіл вигід, а також
d) можливості країн розвивати свої внутрішні науково-дослідні спроможності додавати вартість власним генетичним ресурсам.
5. Заходи, яких уживають відповідно до наведених вище пунктів 1-4, можуть уключати, inter alia:
a) правовий та інституційний розвиток;
b) стимулювання рівності й справедливості позицій на переговорах, як, наприклад, навчання навичкам ведення переговорів стосовно взаємопогоджених умов;
c) моніторинг і забезпечення дотримання умов;
d) використання найліпших існуючих засобів комунікації та систем на базі Інтернету для реалізації заходів із забезпечення доступу до генетичних ресурсів та розподілу вигід;
e) розроблення та використання методів вартісної оцінки;
f) біорозвідку та відповідні наукові й таксономічні дослідження;
g) передачу технології та створення інфраструктури й технічного потенціалу для забезпечення сталості такої передачі технології;
h) розширення внеску заходів із забезпечення доступу до генетичних ресурсів та розподілу вигід у збереження біорізноманіття й стале використання його компонентів;
i) особливі заходи для розширення можливостей відповідних суб’єктів діяльності, пов’язаних із забезпеченням доступу до генетичних ресурсів та розподілу вигід, а також
j) особливі заходи з розширення можливостей корінних і місцевих громад з приділенням уваги розширенню можливостей жінок у таких громадах з погляду доступу до генетичних ресурсів та (або) традиційних знань, пов’язаних з генетичними ресурсами.
6. Інформацію про ініціативи стосовно створення потенціалу й розвитку на внутрішньому, регіональному та міжнародному рівнях, які реалізуються відповідно до наведених вище пунктів 1-5, необхідно подавати до Механізму посередництва з доступу та розподілу вигід з метою стимулювання взаємодії та координації у створенні потенціалу й розвитку для забезпечення доступу та розподілу вигід.