Національні координаційні центри та компетентні національні органи
1. Кожна Сторона призначає національний координаційний центр з питань доступу та розподілу вигід. Національний координаційний центр надає таку інформацію:
a) для заявників, які бажають отримати доступ до генетичних ресурсів, інформацію про порядок отримання попередньої обґрунтованої згоди та створення взаємопогоджених умов, у тому числі розподіл вигід;
b) для заявників, які бажають отримати доступ до традиційних знань, пов’язаних з генетичними ресурсами, у випадках, коли це можливо, інформацію про порядок отримання попередньої обґрунтованої згоди або схвалення та участі в разі необхідності корінних і місцевих громад та створення взаємопогоджених умов, у тому числі розподіл вигід, а також
c) інформацію про компетентні національні органи, відповідні корінні й місцеві громади та відповідні суб’єкти діяльності.
Національний координаційний центр відповідає за зв’язок із Секретаріатом.
2. Кожна Сторона призначає один чи більше компетентних національних органів з питань доступу та розподілу вигід. Компетентні національні органи згідно із застосовними національними законодавчими, адміністративними або політичними заходами відповідають за надання доступу або видачу у відповідних випадках письмового підтвердження того, що вимоги, які регулюють доступ, виконано, і відповідають за консультування з питань чинних процедур і вимог, які регулюють отримання попередньої обґрунтованої згоди та створення взаємопогоджених умов.
3. Сторона може призначити одну інстанцію для виконання функцій як координаційного центру, так і компетентного національного органу.
4. Кожна Сторона не пізніше дати набрання чинності цим Протоколом для неї повідомляє Секретаріатові контактні дані свого національного координаційного центру та її компетентного національного органу або органів. У випадках, коли Сторона призначає більше одного компетентного національного органу, вона надсилає до Секретаріату разом зі своїм повідомленням про них відповідну інформацію про відповідні обов’язки таких органів. У відповідних випадках у такій інформації як мінімум зазначається, який саме компетентний орган відповідає за генетичні ресурси, до яких запитується доступ. Кожна Сторона негайно- повідомляє Секретаріатові про будь-які зміни в призначенні свого національного координаційного центру або контактних даних чи обов’язків свого компетентного національного органу або органів.
5. Секретаріат поширює інформацію, отриману ним відповідно до наведеного вище пункту 4, через Механізм посередництва з доступу та розподілу вигід.