1. Строк, протягом якого товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), повинні бути використані за кінцевим (цільовим) призначенням, встановлюється митним органом в авторизації на процедуру кінцевого використання, виходячи з конкретних особливостей використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, у тому числі переліку операцій, які передбачається здійснювати із товарами, способу та тривалості їх здійснення, використання еквівалентних товарів. Зазначений строк не може перевищувати 180 днів з дня завершення митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання).
2. За обґрунтованим зверненням підприємства, якому надано авторизацію на процедуру кінцевого використання, строк, встановлений відповідно до частини першої цієї статті, продовжується митним органом, але не більш як на 180 днів.
3. У разі якщо товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), не можуть бути своєчасно вивезені внаслідок накладення на них арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу, строк, протягом якого товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), повинні бути використані за кінцевим (цільовим) призначенням, та строк подання звіту про завершення митного режиму зупиняється на час такого арешту (вилучення, аварії, дії обставин непереборної сили).
{Главу 13 доповнено статтею 76-3 згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024}