Ст. 34. Інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи і засоби їх забезпечення, що використовуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює вимоги до інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення, що використовуються:

{Назва статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

1) суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при застосуванні спеціальних спрощень відповідно до цього Кодексу;

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює вимоги до інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем і засобів їх забезпечення, що використовуються:

{Пункт 1 {Абзац перший частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX 2510-IX від 02.10.2019 15.08.2022 }

1) суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при застосуванні спрощень відповідно до цього Кодексу;

{Пункт 1 частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законами № 141-IX від 02.10.2019 , № 2510-IX від 15.08.2022 }

2) утримувачами складів тимчасового зберігання, митних складів, митними брокерами, іншими суб’єктами господарювання за їх бажанням для подання документів і відомостей, передбачених цим Кодексом.

2. Використання для митних цілей зазначених систем допускається тільки після проведення перевірки їх відповідності встановленим стандартам (вимогам) та таких систем вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, а також після проведення консультацій за участю всіх безпосередньо заінтересованих сторін. Перевірка організується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

{Частина друга статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

3. Митні органи та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності відповідно до закону можуть обмінюватися будь-якою інформацією, обмін якою прямо не передбачений законодавством України з питань митної справи, зокрема, з метою налагодження співробітництва з питань ідентифікації та протидії ризикам. Такий обмін може відбуватися на основі письмової угоди та передбачати доступ митних органів до електронних інформаційних систем суб’єкта господарювання. Будь-яка інформація, що надається сторонами у ході співробітництва, є конфіденційною, якщо сторони не домовилися про інше.