1. Право бути почутим не застосовується у разі, якщо:
1) несприятливе рішення, яке мають намір прийняти митні органи, спрямоване на забезпечення виконання іншого рішення, щодо якого передбачено застосування права бути почутим, і повідомлення, передбачене статтею 19-9 цього Кодексу, було направлено підприємству раніше;
2) якщо несприятливе рішення, яке мають намір прийняти митні органи, приймається відповідно до частини шостої або сьомої статті 19-15 цього Кодексу;
3) реалізація права бути почутим створює загрозу заподіяння значної шкоди національній безпеці, життю та здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу, правам споживачів товарів;
4) несприятливе рішення, яке мають намір прийняти митні органи, стосується рішення щодо зобов’язуючої інформації;
5) підприємству відмовлено у прийнятті заяви до розгляду;
6) у разі зняття підприємства з обліку в митних органах;
6-1) у разі отримання інформації від Національного банку України щодо позбавлення фінансової установи, яка має статус гаранта, відповідної ліцензії;
{Частину першу статті 19-10 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024}
7) несприятливе рішення приймається на виконання рішення суду;
8) несприятливе рішення приймається у зв’язку із застосуванням до підприємства санкцій відповідно до Закону України "Про санкції";
9) в інших випадках, передбачених законами України.
2. У разі прийняття несприятливих рішень щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим, яку було надано на підставі митної декларації, строк, передбачений частинами шостою, сьомою, десятою статті 19-9 цього Кодексу, становить не більше 24 години у кожному відповідному випадку.
{Статтю 19-10 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024}
{Кодекс доповнено статтею 19-10 згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022}