Заходи регулювання
1. Кожна Сторона забезпечує, щоб за період дванадцяти місяців, який починається 1 січня 1993 року, та за кожний наступний період дванадцяти місяців щорічний розрахунковий рівень споживання нею речовини, яка регулюється, включеної до групи III в Додатку B, не перевищував розрахункового рівня її споживання в 1989 році. Кожна Сторона, яка виробляє цю речовину, за ті ж періоди забезпечує, щоб щорічний розрахунковий рівень її виробництва цієї речовини не перевищував розрахункового рівня її виробництва в 1989 році. Однак, для задоволення головних внутрішніх потреб Сторін, що діють в рамках пункту 1 Статті 5, розрахунковий рівень виробництва нею може перевищувати цю межу, але не більше, ніж на десять відсотків від розрахункового рівня її виробництва в 1989 році.
(1) Кожна Сторона забезпечує, щоб за період дванадцяти місяців, починаючи в перший день сьомого місяця після дати набуття чинності цим Протоколом, і за кожний наступний період дванадцяти місяців розрахунковий рівень її споживання регульованих речовин групи I у Додатку А не перевищував розрахунковий рівень її споживання в 1986 році. До кінця того ж періоду кожна Сторона, що виробляє одну або декілька з цих речовин, забезпечує, щоб розрахунковий рівень виробництва нею цих речовин не перевищував розрахунковий рівень її виробництва в 1986 році, за винятком того, що цей рівень може зрости, але не більш ніж на десять відсотків порівняно з рівнем 1986 року. Таке зростання допускається тільки тоді, коли це необхідно для задоволення основних внутрішніх потреб Сторін, діючих у рамках Статті 5, і для цілей раціоналізації розподілу промислового виробництва між Сторонами.
2. Кожна Сторона забезпечує, щоб за період дванадцяти місяців, який починається 1 січня 1995 року, та за кожний наступний період щорічний розрахунковий рівень споживання нею речовин, які регулюються, включених до групи III в Додатку B, не перевищував семидесяти відсотків від розрахункового рівня її споживання в 1989 році. Кожна Сторона, яка виробляє цю речовину, за ті ж періоди забезпечує, щоб щорічний розрахунковий рівень її виробництва цієї речовини не перевищував семидесяти відсотків від розрахункового рівня її споживання в 1989 році. Однак, для задоволення головних внутрішніх потреб Сторін, які діють в рамках пункту 1 Статті 5, розрахунковий рівень її виробництва може перевищувати цю межу, але не більше, ніж на десять відсотків від розрахункового рівня її виробництва в 1989 році.
(2) Кожна Сторона забезпечує, щоб за період дванадцяти місяців, що починається в перший день тридцять сьомого місяця після дати набуття чинності цим Протоколом, і за кожний наступний період дванадцяти місяців розрахунковий рівень споживання регульованих речовин, включених у групу II у Додатку А, не перевищував розрахунковий рівень її споживання в 1986 році. Кожна Сторона, що виробляє одну або декілька з цих речовин, забезпечує, щоб розрахунковий рівень виробництва нею цих речовин не перевищував розрахунковий рівень її виробництва в 1986 році, за винятком того, що цей рівень може зрости, але не більше ніж на десять відсотків порівняно з рівнем 1986 року. Таке зростання допускається тільки тоді, коли це необхідно для задоволення основних внутрішніх потреб Сторін, діючих у рамках Статті 5, і для цілей раціоналізації розподілу промислового виробництва між Сторонами. Механізм застосування цих заходів буде визначений Сторонами на їхній першій нараді після проведення першого наукового огляду.
3. Кожна Сторона забезпечує, щоб за період дванадцяти місяців, який починається 1 січня 2000 року, та за кожний наступний період щорічний розрахунковий рівень споживання нею речовини, яка регулюється, включеної до групи III в Додатку B, не перевищував тридцяти відсотків від розрахункового рівня її споживання в 1989 році. Кожна Сторона, яка виробляє цю речовину, за ті ж періоди забезпечує, щоб щорічний розрахунковий рівень виробництва нею цієї речовини не перевищував тридцяти відсотків від розрахункового рівня її виробництва в 1989 році. Однак, для задоволення головних внутрішніх потреб Сторін, які діють в рамках пункту 1 Статті 5, розрахунковий рівень її виробництва може перевищувати цю межу, але не більше, ніж на десять відсотків від розрахункового рівня її виробництва в 1989 році.
(3) Кожна Сторона забезпечує, щоб за період з 1 липня 1993 року по 30 червня 1994 року і за кожний наступний період дванадцяти місяців розрахунковий рівень споживання нею регульованих речовин групи I у Додатку А не перевищував щорічно вісімдесяти відсотків розрахункового рівня її споживання в 1986 році. Кожна Сторона, яка виробляє одну або декілька з цих речовин, за ті ж періоди забезпечує, щоб розрахунковий рівень виробництва нею цих речовин не перевищував щорічно вісімдесяти відсотків розрахункового рівня її виробництва в 1986 році.
4. Кожна Сторона забезпечує, щоб за період дванадцяти місяців, який починається 1 січня 2005 року, та за кожний наступний період дванадцяти місяців щорічний розрахунковий рівень споживання нею речовини, яка регулюється, включеної до групи III в Додатку B, не перевищував нульового рівня. Кожна Сторона, що виробляє цю речовину, за ті ж періоди забезпечує, щоб розрахунковий рівень виробництва нею цієї речовини не перевищував нульового рівня. Однак, для задоволення головних внутрішніх потреб Сторін, що діють в рамках пункту 1 Статті 5, розрахунковий рівень її виробництва може перевищувати цю межу, але не більше, ніж на п'ятнадцять відсотків від розрахункового рівня виробництва в 1989 році.
Однак для задоволення основних внутрішніх потреб Сторін, діючих у рамках положень Статті 5, і для цілей раціоналізації розподілу промислового виробництва між Сторонами розрахунковий рівень її виробництва може перевищувати цю межу, але не більше ніж на десять відсотків від розрахункового рівня її виробництва в 1986 році.
5. В 1992 році Сторони розглянуть можливість прискорення графіка скорочень в порівнянні з тим, який передбачений цією Статтею.
(4) Кожна Сторона забезпечує, щоб за період з 1 липня 1998 року по 30 червня 1999 року і за кожний наступний період дванадцяти місяців розрахунковий рівень споживання нею регульованих речовин групи 1 у Додатку А не перевищував щорічно п'ятдесяти відсотків від розрахункового рівня її споживання в 1986 році. Кожна Сторона, яка виробляє одну або декілька з цих речовин, за ті ж періоди забезпечує, щоб розрахунковий рівень виробництва нею регульованих речовин не перевищував щорічно п'ятдесяти відсотків від розрахункового рівня її виробництва в 1986 році. Однак для задоволення основних внутрішніх потреб Сторін, діючих у рамках Статті 5, і для цілей раціоналізації розподілу промислового виробництва між Сторонами її розрахунковий рівень виробництва може перевищувати цю межу, але не більше ніж на п'ятнадцять відсотків від розрахункового рівня її виробництва в 1986 році. Даний пункт застосовується в тому випадку, якщо Сторони не приймуть іншого рішення на одній із своїх нарад більшістю в дві третини присутніх і беручих участь у голосуванні Сторін, які представляють не менше двох третин загального розрахункового рівня споживання Сторонами цих речовин. Це рішення розглядається і приймається в світлі оцінок, указаних у Статті 6.
(Протокол доповнено статтею 2E згідно з Протоколом від 29.06.90 р. ( 995_076 )
(5) Будь-яка Сторона, чий розрахунковий рівень виробництва речовин, які регулюються, групи I в Додатку А в 1986 році становив менше двадцяти п'яти кілотонн на рік, може передати будь-якій Стороні або прийняти від неї з метою раціоналізації те виробництво, яке перевищує межі, вказані в пунктах (1), (3) і (4), за умови, що загальний сумарний розрахунковий рівень виробництва цих Сторін не виходить за межі обмежень виробництва, які встановлені цією Статтею. Повідомлення про будь-яку передачу такого виробництва направляється секретаріату не пізніше строку передачі.
(6) Будь-яка Сторона, яка не діє в рамках Статті 5 і має потужності для виробництва регульованих речовин, що знаходяться у стадії будівництва або по яких прийняті контрактні зобов'язання до 16 вересня 1987 року та які передбачені національним законодавством до 1 січня 1987 року, може додати продукцію таких потужностей до свого базового рівня виробництва таких речовин в 1986 році з метою визначення свого розрахункового рівня виробництва в 1986 році, за умови, що будівництво таких потужностей буде завершене до 31 грудня 1990 року і таке виробництво не призведе до збільшення щорічного споживання регульованих речовин цією Стороною понад 0,5 кілограма на душу населення.
(7) Повідомлення про будь-яку передачу виробництва згідно з пунктом (5) або будь-якому збільшенні виробництва згідно з пунктом (6) направляється секретаріату не пізніше моменту такої передачі.
(8) a) Будь-які Сторони, які є державами - членами регіональних організацій з економічної інтеграції згідно з визначенням у пункті (6) Статті 1 Конвенції ( 995_088 ), можуть постановити, що вони спільно виконують свої зобов'язання щодо споживання в рамках цієї Статті, за умови, що їх спільний сумарний розрахунковий рівень споживання не перевищує рівнів, зазначених у цій Статті;
b) Сторони будь-якої такої угоди повідомляють секретаріату про умови такої угоди до дати скорочення споживання, що є предметом угоди;
c) така угода набуває чинності лише в тому випадку, якщо всі держави - члени цієї регіональної організації з економічної інтеграції і сама регіональна організація є Сторонами Протоколу і повідомили секретаріат про те, яким чином вони забезпечують його виконання.
(9) a) На основі оцінок, які проводяться згідно зі Статтею 6, Сторони можуть прийняти рішення, чи слід:
(i) забезпечити корегування розрахункових коефіцієнтів озоноруйнівної спроможності, вказаних у Додатку А, і якщо так, то яку; і
(ii) чи слід проводити подальше корегування і скорочення виробництва або споживання регульованих речовин у порівнянні з рівнями 1986 року, і якщо так, то в яких масштабах, обсягах і в які строки;
b) пропозиції про таке корегування повідомляються Сторонам секретаріатом принаймні за шість місяців до початку наради Сторін, на якій вони представляються до затвердження;
c) приймаючи такі рішення, Сторони докладають усіх зусиль для досягнення домовленості шляхом консенсусу. Якщо, незважаючи на вжиття всіх зусиль з метою досягнення консенсусу, угоди все ж таки не досягнуто, рішення приймаються, як крайній захід, більшістю в дві третини присутніх і беручих участь у голосуванні Сторін, що представляють не менше п'ятдесяти відсотків загального споживання Сторонами регульованих речовин;
d) рішення, які є обов'язковими для всіх Сторін, негайно повідомляються Сторонам депозитарієм. Якщо в рішеннях не обумовлюється інше, рішення набувають чинності по закінченні шести місяців, починаючи з дати розповсюдження повідомлень депозитарієм.
(10) a) На основі оцінок, які проводяться згідно зі Статтею 6, і згідно з процедурою, викладеною в Статті 9 Конвенції ( 995_088 ), Сторони можуть прийняти рішення:
(i) чи слід будь-які речовини і, якщо так, то які, внести в будь-які додатки до цього Протоколу або вилучити з них; і
(ii) про механізм, масштаби і строки вжиття заходів регулювання стосовно означених речовин;
b) будь-яке таке рішення набуває чинності за умови, що воно прийнято більшістю в дві третини голосів присутніх і беручих участь у голосуванні Сторін.
(11) Незважаючи на положення, що містяться в цій Статті, Сторони можуть вживати більш суворі заходи у порівнянні із заходами, яких вимагає ця Стаття.