Ст. 23. Експертний висновок

Чинна редакція, діє з 2009-12-03

1. В експертному висновку зазначаються:

1) дата, час та місце проходження експертизи;

2) дані про замовника експертизи;

3) дані про експертну установу, а також про експерта, що проводив експертизу, з зазначенням його прізвища, імені, по-батькові, його освіти, спеціальності, стажу роботи, наукового ступеня та (або) вченого звання, посади та місця роботи;

4) питання, поставлені перед експертом;

5) об'єкти дослідження та матеріали, представлені для провадження експертизи;

6) зміст та результати дослідження з зазначенням застосованих методик;

7) висновки щодо поставлених перед експертом питань та їх обґрунтування відповідно до частини третьої цієї статті.

2. Експертиза інформаційної продукції може проводитись двома та більше експертами однієї спеціальності (комісійна експертиза) або різних спеціальностей (комплексна експертиза). Експертний висновок комісійної експертизи підписується всіма експертами, які брали участь у провадженні експертизи, якщо їхні думки щодо поставлених питань збігаються. В разі виникнення розбіжностей кожен експерт дає окремий висновок щодо питань, що викликали розбіжність. Кожен експерт, який брав участь у провадженні комплексної експертизи, підписує ту частину висновку, яка містить опис проведених ним досліджень, та несе за неї відповідальність.

3. В експертному висновку мають бути вмотивовані відповіді на основні запитання:

1) до якої вікової категорії належить ця інформаційна продукція;

2) відповідає чи відповідає вікова категорія цієї інформаційної продукції раніше наданому їй знаку вікової категорії;

3) чи міститься в цій інформаційній продукції інформація, доступ дітей до якої заборонений або обмежений відповідно до цього Закону.

4. Власник інформаційної продукції, власник прав на неї, її виробник чи розповсюджувач має право оскаржити у судовому порядку висновок за результатами обов'язкової експертизи, а також експертизи, проведеної за ініціативою органу державної влади, який здійснює нагляд та (або) контроль за дотриманням законодавства про захист дітей від інформації, яка шкодить їхнім здоров'ю та розвитку, або з ініціативи громадського об'єднання чи іншої некомерційної організації.