1. Експертиза інформаційної продукції з метою здійснення її вікової класифікації та маркування організовується до початку її поширення виробником інформаційної продукції, а у випадках, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, - її розповсюджувачем.
2. Орган державної влади, який здійснює відповідно до статті 25 цього Закону нагляд та (або) контроль за дотриманням законодавства про захист дітей від інформації, що шкодить їхнім здоров'ю та розвитку (далі - уповноважений наглядовий орган державної влади), у випадках отримання ним даних про поширення інформаційної продукції без маркування або з маркуванням, що не відповідає наданій їй вікової категорії, або з порушенням інших вимог цього Закону, її виробником або розповсюджувачем має право самостійно призначити експертизу відповідної продукції або зобов'язати порушника забезпечити проведення такої експертизи.
3. Експертиза інформаційної продукції до або після початку її поширення може бути проведена з ініціативи громадського об'єднання, іншої некомерційної організації чи громадянина.
4. Експертиза проводиться фахівцями, експертами та експертними організаціями з використанням спеціальних методик, що відповідають вимогам цього Закону, затверджених у порядку, встановленому уповноваженим урядом держави органом виконавчої влади.
5. До експертних організацій належать організації незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, зареєстровані у встановленому законами держави порядку, у статутах яких закріплено право на проведення експертизи інформаційної продукції.
6. В якості спеціалістів та експертів для проведення експертизи інформаційної продукції залучаються особи, які мають профільну вищу професійну освіту та володіють спеціальними знаннями в галузі дитячої психіатрії, дитячої психології, дитячої фізіології, педагогіки, кінематографії, лінгвістики та (або) інших галузях знань відповідно до номенклатури спеціальностей, встановлених законодавством держави.
7. Для проведення експертизи інформаційної продукції як фахівці та експерти не можуть залучатися особи, які мають незняту або непогашену судимість за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, за злочини проти сім'ї та неповнолітніх, проти статевої недоторканності та статевої свободи особистості, проти суспільної моральності, а також особи, які мають особисту зацікавленість у результатах експертизи.
8. Витрати, пов'язані з проведенням добровільної експертизи, відшкодовуються її замовником відповідно до законодавства держави, обов'язкової експертизи - за рахунок коштів державного бюджету у порядку, встановленому уповноваженим урядом держави органом виконавчої влади держави.
9. Судова експертиза інформаційної продукції провадиться у кримінальних, цивільних справах, справах про адміністративні правопорушення відповідно до кримінально-процесуального, цивільного процесуального законодавства, законодавства про адміністративні правопорушення та законодавства про державну судово-експертну діяльність.