1. У державі-учасниці СНД сім’ї як основному осередку суспільства та природному середовищу для виховання дітей та молоді надаються необхідні захист та сприяння.
2. Держава-учасниця СНД поважає відповідальність, права та обов’язки батьків (інших законних представників дітей та молоді) у здійсненні виховання дітей та молоді.
3. Держава-учасниця СНД не допускає розлучення дітей зі своїми батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
4. Держава-учасниця СНД поважає право дитини, яка розлучається з одним або обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті стосунки та прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Діти та молодь, які тимчасово або постійно позбавлені свого сімейного оточення або які в їхніх найкращих інтересах не можуть залишатися в такому оточенні, мають право на особливий захист та допомогу, що надаються державою.
5. Виховний процес у сім’ї організовується на основі:
- вибору форм, методів та засобів виховання, що не допускають фізичне, психологічне та інше насильство над дітьми та молоддю;
- культурних традицій та цінностей сім’ї, народу (народів) держави-учасниці СНД, досягнень світової культури.
6. Батьки (інші законні представники дітей та молоді) несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов для виховання дітей та молоді.
7. Держава-учасниця СНД докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити виконання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків або у відповідних випадках усіх законних представників дітей та молоді за виховання дітей та молоді.
8. Держава-учасниця СНД відповідно до своїх можливостей вживає необхідних заходів щодо надання допомоги сім’ям у вихованні дітей.