1. Діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, а також діти, які перебувають під опікою (піклуванням), що мали закріплене за ними житлове приміщення, зберігають на нього право на весь період перебування в освітньому закладі чи закладі соціального обслуговування населення, а також в закладах усіх видів професійної освіти незалежно від форм власності на період служби у лавах збройних сил держави, на період перебування в закладах, що виконують покарання у закладі позбавлення волі.
Діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, а також діти, які перебувають під опікою (піклуванням), що не мають закріпленого за ними житлового приміщення після закінчення перебування в освітньому закладі чи закладі соціального обслуговування, а також у закладах усіх видів професійного освіти, або після закінчення служби у лавах збройних сил держави, або після повернення із закладів, що виконують покарання у вигляді позбавлення волі, що забезпечуються органами виконавчої влади за місцем проживання поза чергою рівноцінною житловому приміщенню, що раніше займалося ними (або їхніми батьками) площею не нижче від встановлених соціальних норм.
2. Реєстраційний облік дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків здійснюється як за місцем проживання (місце закріплення за ними житлової площі), так і за місцем тимчасового перебування (заклад для дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків, гуртожиток, сім’я опікуна (піклувальника), (прийомна сім’я). Зняття дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків з реєстраційного обліку за місцем проживання або за місцем перебування здійснюється лише за згодою органів опіки та піклування.
3. Дітям-сиротам та дітям, які залишилися без піклування батьків, що перебувають на території держави, що не мають закріпленого за ними житлового приміщення, таке приміщення надається поза чергою органами виконавчої влади одноразово за місцем виявлення та первинного влаштування дитини в сім’ю або на виховання у відповідній заклад за місцем реєстрації їх народження, або за місцем останнього проживання на територіях відповідних районів та міст держави, якщо місце їх народження поза межами території держави.
За відсутності необхідного житлового фонду таким особам може надаватись цільова безповоротна позичка на придбання житлового приміщення житловою площею не нижче встановлених соціальних норм за рахунок коштів регіональних бюджетів.
4. За наявності у законодавстві держави вимоги про необхідність попереднього дозволу органів опіки та піклування на здійснення угод щодо приватизованих житлових приміщень, власниками яких є діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, ця вимога поширюється також на житлові приміщення, в яких неповнолітні тимчасово відсутні, проте на момент приватизації мають на це житлове приміщення рівні з власником чи наймачем права.
5. У разі смерті батьків, а також в інших випадках втрати піклування батьків, якщо у житловому приміщенні залишилися проживати виключно неповнолітні, органи опіки та піклування, керівники закладу для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, опікуни (піклувальники), прийомні батьки або інші законні представники неповнолітніх протягом трьох місяців оформлюють договір передачі житлового приміщення у власність дітям-сиротам та дітям, які залишилися без піклування батьків. Договори передачі житлових приміщень у власність неповнолітнім, які не досягли віку 14 років, оформляються відповідно до заяв їхніх законних представників з попереднього дозволу органів опіки та піклування або за необхідність з ініціативи таких органів. Зазначені договори неповнолітніми, що досягли віку 14 років, оформляються самостійно за згодою їхніх законних представників та органів опіки й піклування.
У разі, якщо у житловому приміщенні проживають виключно неповнолітні, фінансування витрат на оформлення договору передачі житлового приміщення у власність неповнолітнім здійснюється відповідно до законодавства держави про приватизацію житлового фонду.
6. Для забезпечення житловою площею дітей-сиріт та дітей, батьків, які залишилися без піклування, можуть створюватися спеціальні житлові фонди за рахунок коштів відповідних бюджетів та інших не заборонених законом джерел.
7. Дітям-сиротам та дітям, які залишилися без піклування батьків, гарантується право власності на земельні ділянки, які раніше надані їхнім батькам на правах власності, постійного (безстрокового) користування для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, садівництва, тваринництва, індивідуального житлового будівництва, дачного господарства, а також на земельні частки, права на які були отримані батьками в ході приватизації та реорганізації підприємств агропромислового комплексу.