27.2 На кожну дату звітності підприємство оцінює запаси на предмет зменшення корисності. Таку оцінку підприємство має здійснювати шляхом порівняння балансової вартості кожної одиниці запасів (або групи подібних запасів, див. параграф 27.3) з ціною її продажу за вирахуванням витрат на завершення та продаж. Якщо зменшується корисність одиниці запасів (або групи подібних одиниць), підприємство має зменшити балансову вартість одиниці запасів (або їх групи) до ціни її продажу за вирахуванням витрат на завершення та продаж. Таке зменшення є втратами від зменшення корисності і негайно визнається у прибутку чи збитку.
27.3 Якщо, для кожного об'єкта запасів, практично неможливо визначити ціну продажу за вирахуванням витрат на завершення та продаж, то, з метою оцінки зменшення корисності, підприємство може згрупувати об'єкти запасів, що стосуються однієї лінії продукції та мають подібне призначення або сфери застосування і виробляються та продаються в одній місцевості.
Сторнування втрат від зменшення корисності
27.4 На кожну наступну дату звітності підприємство має визначати ціну продажу за вирахуванням витрат на завершення та продаж. Коли обставини, що раніше спричиняли зменшення корисності запасів, більше не існують, або коли існує чітке свідчення збільшення ціни продажу за вирахуванням витрат на завершення та продаж через зміну економічних обставин, підприємство сторнує суму втрат від зменшення корисності (сторнування обмежується сумою первісних втрат від зменшення корисності) таким чином, щоб нова балансова вартість дорівнювала меншій з двох сум: собівартості або переглянутої ціни продажу за вирахуванням витрат на завершення та продаж.
Зменшення корисності інших активів, які не є запасами
Загальні принципи
27.5 Балансову вартість активу підприємство має зменшувати до суми його очікуваного відшкодування тоді і тільки тоді, коли сума очікуваного відшкодування активу є меншою від його балансової вартості. Таке зменшення є втратами від зменшення корисності. Інструкції щодо оцінки суми очікуваного відшкодування наводяться у параграфах 27.11 - 27.20.
27.6 Втрати від зменшення корисності підприємство негайно визнає у прибутку чи збитку.
Ознаки зменшення корисності
27.7 Підприємство має оцінювати активи на кожну дату звітності незалежно від наявності будь-яких ознак зменшення корисності активу. Якщо будь-яка така ознака існує, підприємство оцінює суму очікуваного відшкодування цього активу. Якщо такої ознаки немає, оцінювати суму очікуваного відшкодування не потрібно.
27.8 Якщо неможливо попередньо розрахувати суму очікуваного відшкодування окремого активу, підприємство визначає суму очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти , до якої належить актив. Це може мати місце, оскільки для визначення суми очікуваного відшкодування потрібно зробити прогноз грошових потоків, а іноді окремі активи самі не генерують грошових потоків. Одиниця активу, що генерує грошові кошти, - це найменша група активів, до складу якої входить актив і яка генерує надходження грошових коштів, що здебільшого не залежать від надходжень грошових коштів від інших активів або груп активів.
27.9 Оцінюючи наявність будь-якої ознаки того, що корисність активу могла зменшитися, підприємство бере до уваги щонайменше такі ознаки:
Зовнішні джерела інформації
а) протягом періоду ринкова вартість активу зменшилася значно більше, ніж очікувалося, внаслідок плину часу або звичайного використання;
б) протягом періоду відбулися значні зміни з негативним впливом на підприємство, або вони відбудуться найближчим часом у технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, в якому діє підприємство, чи на ринку, для якого призначений актив;
в) ринкові відсоткові ставки або інші ринкові ставки доходу від інвестицій збільшилися протягом періоду, і це збільшення, можливо, суттєво вплине на ставку дисконтування, застосовану при обчисленні вартості активу при використанні, і зменшить справедливу вартість активу за вирахуванням витрат на продаж;
г) балансова вартість чистих активів підприємства, що звітує, є більшою, ніж розрахована справедлива вартість підприємства в цілому (такий розрахунок міг бути зроблений, наприклад, для потенційного продажу частини або всього підприємства).
Внутрішні джерела інформації
ґ) існують свідчення старіння або фізичного пошкодження активу;
д) протягом періоду відбулися суттєві зміни, які негативно впливають на підприємство (або очікується, що вони відбудуться в близькому майбутньому) такою мірою чи таким способом, якими використовують актив або очікують його використовувати. Ці зміни включають припинення використання активу, плани припинити або реструктуризувати господарську одиницю, до якої належить цей актив, продати його раніше від попередньо очікуваної дати і повторно оцінити строк корисної експлуатації даного активу, вважаючи такий строк визначеним, а не таким, що може тягнутися невизначено довго;
е) існують свідчення з даних внутрішньої звітності, які вказують, що економічна ефективність активу є або буде гіршою, ніж очікувалося. У цьому контексті економічна ефективність включає операційні результати та грошові потоки.
27.10 Якщо є ознаки того, що корисність активу могла зменшитися, це може свідчити про необхідність перегляду методу амортизації або ліквідаційної (залишкової) вартості активу та коригування її відповідно до розділу цього МСФЗ, який застосовується до цього активу (наприклад, Розділ 17 "Основні засоби" та Розділ 18 "Нематеріальні активи (крім гудвілу)"), навіть якщо втрати від зменшення корисності для цього активу не визнаються.
Оцінка суми очікуваного відшкодування
27.11 Сума очікуваного відшкодування активу або одиниці, яка генерує грошові кошти, дорівнює більшій з двох оцінок: справедливій вартості за вирахуванням витрат на продаж або вартості при використанні . Якщо неможливо попередньо розрахувати суму очікуваного відшкодування окремого активу, то положення параграфів 27.12 - 27.20, що стосуються активу, також поширюються і на одиницю активу, яка генерує грошові кошти.
27.12 Не завжди є потреба визначати і справедливу вартість активу за вирахуванням витрат на продаж, і його вартість при використанні. Якщо будь-яка з цих двох сум перевищує балансову вартість активу, корисність активу не зменшується і немає необхідності оцінювати другу суму.
27.13 Якщо немає підстав вважати, що вартість активу при використанні суттєво перевищує його справедливу вартість за вирахуванням витрат на продаж, то останню можна використовувати як суму очікуваного відшкодування активу. Це часто буває, якщо актив утримують для ліквідації.
Справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж
27.14 Справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж - це сума, яку можна отримати від продажу активу, в операції на звичайних ринкових умовах між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами, мінус витрати на вибуття. Найкращим свідченням справедливої вартості активу за вирахуванням витрат на його продаж є ціна за юридично обов'язковою угодою про продаж в операції між незалежними сторонами або ринкова ціна на активному ринку. Якщо ні юридично обов'язкової угоди про продаж, ні активного ринку для даного активу немає, справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж визначається на основі найкращої доступної інформації про суму, яку, на дату звітності, може отримати підприємство у разі продажу активу в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами, після вирахування витрат на продаж. При визначенні цієї суми підприємство розглядає результат нещодавніх операцій з подібними активами в цій самій галузі.
Вартість при використанні
27.15 Вартість при використанні - це теперішня вартість майбутніх грошових потоків, які очікуються від використання активу. Розрахунок теперішньої вартості передбачає такі кроки:
а) оцінку майбутніх надходжень і вибуття грошових коштів, які мають отримати від безперервного використання активу та його остаточного вибуття; та
б) застосування відповідної ставки дисконтування до цих майбутніх грошових потоків.
27.16 В обчисленні вартості активу при використанні слід відображати такі елементи:
а) оцінку майбутніх грошових потоків, які підприємство очікує отримати від цього активу;
б) очікування щодо можливих відхилень у сумі чи в часі цих майбутніх грошових потоків;
в) вартість грошей у часі, відображену у вигляді поточної ринкової безризикової відсоткової ставки;
г) ціну за прийняття ризику, притаманного цьому активу;
ґ) інші фактори, зокрема неліквідність, яку учасники ринку відображали б у визначенні вартості майбутніх грошових потоків, які підприємство очікує отримати від цього активу.
27.17 При оцінюванні вартості при використанні, попередні оцінки майбутніх грошових потоків мають складатися з:
а) прогнозних оцінок надходжень грошових коштів від безперервного використання активу;
б) прогнозних оцінок вибуття грошових коштів, яке обов'язково проходитиме у процесі генерування надходжень грошових коштів від безперервного використання активу (включаючи вибуття грошових коштів на підготовку активу до використання) і яке можна прямо віднести до активу або розподілити на нього на обґрунтованій та послідовній основі;
в) чистих грошових потоків (якщо вони є), які очікується отримати або сплатити за ліквідацію активу наприкінці строку його корисної експлуатації в операції на звичайних ринкових умовах між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.
Підприємство може вирішити скористатися для оцінки грошових потоків нещодавніми фінансовими бюджетами чи прогнозами, якщо такі є. Щоб розрахувати прогнозні дані після періоду, який охоплюється в останніх бюджетах чи прогнозах, підприємство може вирішити екстраполювати прогнозні оцінки на бюджети або прогнози за допомогою постійних або падаючих темпів зростання за наступні роки, якщо не можна обґрунтувати підвищення темпів.
27.18 До оцінок майбутніх грошових потоків не слід включати:
а) надходження чи вибуття грошових коштів від фінансової діяльності або
б) отриманий чи сплачений податок на прибуток.
27.19 Майбутні грошові потоки слід попередньо розраховувати для активу в його поточному стані. До оцінок майбутніх грошових потоків не слід включати оцінені майбутні надходження або вибуття грошових коштів, які очікуються у результаті:
а) майбутньої реструктуризації, щодо якої підприємство ще не прийняло зобов'язання, або
б) вдосконалення або підвищення результатів використання активу.
27.20 Ставка(и) дисконтування, використана для розрахунку теперішньої вартості, має (мають) бути ставкою (ставками) до оподаткування, яка відображає (які відображають) поточні ринкові оцінки:
а) вартості грошей у часі;
б) ризиків, характерних для активу, на які не були скориговані оцінки майбутніх грошових потоків.
Щоб уникнути подвійного врахування, ставка(-ки) дисконтування, яка застосовується (які застосовуються) для оцінки вартості активу при використанні, не повинні відображати ризики на які були скориговані попередньо розраховані грошові потоки.
Визнання та оцінка втрат від зменшення корисності для одиниці, яка генерує грошові кошти
27.21 Втрати від зменшення корисності слід визнавати для одиниці, яка генерує грошові кошти, тоді і тільки тоді, коли сума очікуваного відшкодування цієї одиниці є меншою від балансової вартості цієї одиниці. Для зменшення балансової вартості активів одиниці втрати від зменшення корисності слід розподіляти у такій послідовності:
а) спочатку зменшити балансову вартість будь-якого гудвілу, розподіленого на цю одиницю, яка генерує грошові кошти, та
б) потім на пропорційній основі розподілити на інші активи одиниці, на основі балансової вартості кожного активу, який входить до складу одиниці, яка генерує грошові кошти.
27.22 Але балансову вартість активу підприємству не слід зменшувати нижче найбільшої з таких оцінок:
а) його справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж (якщо її можна визначити);
б) вартості активу при використанні (якщо її можна визначити);
в) нуля.
27.23 Будь-яку надлишкову суму втрат від зменшення корисності, яку не можна розподілити на актив через обмеження, передбачене параграфом 27.22, слід пропорційно розподілити на інші активи на основі балансової вартості цих інших активів.
Додаткові вимоги щодо зменшення корисності гудвілу
27.24 Сам по собі гудвіл продати не можна. Він також не генерує для підприємства грошові потоки, незалежні від грошових потоків інших активів. Внаслідок цього, справедливу вартість гудвілу безпосередньо визначити не можна. Отже, справедливу вартість гудвілу слід розрахувати на основі оцінки справедливої вартості одиниці (одиниць), яка генерує (які генерують) грошові кошти і до складу якої (яких) входить гудвіл.
27.25 Для перевірки на предмет зменшення корисності гудвіл, придбаний у результаті об'єднання бізнесу, слід розподіляти (від дати придбання) на кожну з одиниць, що генерують грошові кошти та котрими володіє покупець, який, за очікуванням, отримає вигоди від синергії в результаті такого об'єднання бізнесу незалежно від того, чи відносяться до цих одиниць інші активи або зобов'язання придбаного підприємства.
27.26 Частина суми очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти, відноситься до неконтролюючої частки у гудвілі. Для перевірки на предмет зменшення корисності одиниці з гудвілом, яка генерує грошові кошти і не перебуває у повній власності, балансову вартість цієї одиниці слід умовно скоригувати і вже після цього порівнювати її з сумою очікуваного відшкодування такої одиниці. Це здійснюється шляхом обчислення загальної суми балансової вартості гудвілу, розподіленого на цю одиницю, щоб включити гудвіл, який відноситься до неконтролюючої частки. Після цього умовно скориговану балансову вартість порівнюють із сумою очікуваного відшкодування цієї одиниці і визначають, чи зменшилася корисність певної одиниці, що генерує грошові кошти.
27.27 Якщо гудвіл неможливо однозначно розподілити на окремі одиниці (або групи одиниць), які генерують грошові кошти, тоді, для перевірки гудвілу, підприємство перевірить гудвіл на предмет зменшення корисності шляхом визначення суми очікуваного відшкодування а) чи б):
а) усього придбаного підприємства, якщо гудвіл відноситься до придбаного підприємства, яке не було інтегроване. "Інтегрований" означає, що придбаний бізнес було реструктуризовано або поглинуто підприємством, що звітує, чи іншими дочірніми підприємствами;
б) усієї групи підприємств, за винятком будь-яких підприємств, які не були інтегровані, якщо гудвіл відноситься до того підприємства, яке було інтегроване.
При застосуванні цього параграфа підприємство має розділити гудвіл на такий, що відноситься до підприємств, які були інтегровані, та такий, що відноситься до підприємств, які не були інтегровані. Також, при обчисленні суми очікуваного відшкодування активів, що належать придбаному підприємству чи групі підприємств, і розподілу на ці активи втрат від зменшення корисності та сторнувань, підприємство дотримується вимог цього розділу, що стосуються одиниць, які генерують грошові кошти.
Сторнування втрат від зменшення корисності
27.28 Втрати від зменшення корисності, визнані для гудвіла, у наступному періоді не сторнується.
27.29 По відношенню до всіх активів, крім гудвілу, підприємство, на кожну дату звітності, проводить оцінку будь-яких ознак того, що втрат від зменшення корисності, визнаних в попередні періоди, більше не існує або зменшився. Ознаки того, що втрати від зменшення корисності могли зменшитися або більше не існують, зазвичай є протилежними тим, що визначені параграфом 27.9. У разі наявності будь-якої з таких ознак підприємство визначає, чи слід сторнувати частину або всі втрати від зменшення корисності за минулий період. Порядок визначення залежатиме від того, на чому ґрунтуються втрати від зменшення корисності активу:
а) на сумі очікуваного відшкодування цього окремого активу (див. параграф 27.30) або
б) на сумі очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти і до якої належить актив (див. параграф 27.31).
Сторнування у випадку, коли сума очікуваного відшкодування була розрахована для індивідуального активу, корисність якого зменшилася
27.30 Коли втрати від зменшення корисності за попередній період ґрунтувалися на сумі очікуваного відшкодування окремого активу, корисність якого зменшилася, застосовуються такі вимоги:
а) підприємство має розраховувати суму очікуваного відшкодування активу на поточну дату звітності;
б) якщо попередньо розрахована сума очікуваного відшкодування активу перевищує його балансову вартість, підприємство збільшує балансову вартість до суми очікуваного відшкодування, з урахуванням обмеження, зазначеного у пункті в) нижче. Таке збільшення є сторнуванням втрат від зменшення корисності. Сторнування має негайно визнаватися підприємством у прибутку чи збитку;
в) сторнування втрат від зменшення корисності не повинно збільшувати балансову вартість активу понад балансову вартість, яка була б визначена (за вирахуванням амортизації), якщо у попередні роки втрати від зменшення корисності активу не були визнані;
г) Після визнання сторнування втрат збитку від зменшення корисності підприємство коригує амортизаційні відрахування на актив у майбутніх періодах, щоб розподілити переглянуту балансову вартість активу, за вирахуванням його ліквідаційній вартості (якщо така є), на систематичній основі протягом усього його строку корисної експлуатації, що залишився.
Сторнування у випадку, коли сума очікуваного відшкодування була розрахована для одиниці, яка генерує грошові кошти
27.31 Коли первісні втрати від зменшення корисності ґрунтувався на сумі очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти, до якої належить актив, застосовуються такі вимоги:
а) розраховувати суму очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти, підприємство має на поточну дату звітності;
б) якщо розрахована сума очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти, перевищує її балансову вартість, то це перевищення є сторнуванням втрат від зменшення корисності. Суму такого сторнування підприємство розподіляє на активи одиниці, крім гудвілу, пропорційно балансовій вартості цих активів, з урахуванням обмеження, зазначеного у пункті в) нижче. Таке збільшення балансової вартості слід відображати як сторнування втрат від зменшення корисності окремих активів та негайно визнавати у прибутку чи збитку;
в) при розподілі суми сторнування втрат від зменшення корисності одиниці, яка генерує грошові кошти, сторнування не збільшує балансову вартість будь-якого активу більше ніж найменше з таких двох значень:
i) суми його очікуваного відшкодування та
ii) балансової вартості, яка була б визначена (за вирахуванням амортизації), якщо у попередні періоди втрат від зменшення корисності активу не визнавалося;
г) Будь-яка надлишкова сума сторнування втрат від зменшення корисності, яку не можна розподілити на актив через обмеження, наведене вище у пункті в), слід пропорційно розподілити на інші активи одиниці, яка генерує грошові кошти, за винятком гудвілу;
ґ) Після визнання сторнування втрат від зменшення корисності, якщо можливо, підприємство коригує амортизаційні відрахування по кожному активу в складі одиниці, яка генерує грошові кошти у майбутніх періодах, щоб розподілити переглянуту балансову вартість активу, за вирахуванням його ліквідаційної вартості (якщо така є), на систематичній основі протягом усього його строку корисної експлуатації, що залишився.
Розкриття інформації
27.32 Для кожного класу активів , зазначеного в параграфі 27.33, підприємство розкриває таку інформацію:
а) суму втрат від зменшення корисності, визнаних у прибутку або збитку протягом періоду, а також статті звіту про сукупний дохід (та звіту про прибутки та збитки, у разі подання), до яких включають ці втрати від зменшення корисності;
б) суму сторнувань втрат від зменшення корисності, визнаних у прибутку або збитку протягом періоду, а також статтю (статті) звіту про сукупний дохід (та звіту про прибутки та збитки, у разі подання), у якій (яких) сторнуються ці втрати від зменшення корисності.
27.33 Інформація, що вимагається згідно з параграфом 27.32, розкривається підприємством для кожного з таких класів активів:
а) запаси;
б) основні засоби (включаючи інвестиційну нерухомість, що обліковується за методом витрат);
в) гудвіл;
г) нематеріальні активи, крім гудвілу;
ґ) інвестиції у асоційовані підприємства
д) інвестиції у спільні підприємства.
Сфера застосування цього розділу
28.1 Виплати працівникам - це всі форми оплати, яка надається підприємством в обмін на послуги, надані працівниками, включаючи директорів та управлінський персонал. Цей розділ застосовується до всіх виплат працівникам, крім операцій, виплати за якими здійснюються на основі акцій і на які поширюється Розділ 26 "Виплата на основі акцій". Виплати працівникам, до яких застосовується цей розділ, включають чотири види:
а) короткострокові виплати працівникам, які є виплатами працівникам (крім виплат при звільненні ), що підлягають повній сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівник надавав відповідну послугу;
б) виплати по закінченні трудової діяльності , які є виплатами працівникам (крім виплат при звільненні), що підлягають сплаті по закінченні трудової діяльності;
в) інші довгострокові виплати працівникам, які є виплатами працівникам (крім виплат по закінченні трудової діяльності та виплат при звільненні), що не підлягають сплаті повністю протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівник надавав відповідну послугу;
г) виплати при звільненні, які є виплатами працівникам, що підлягають сплаті в результаті;
i) рішення підприємства щодо припинення трудових відносин з працівником до звичайної дати його виходу на пенсію або
ii) рішення працівника погодитися на добровільне звільнення за скороченням штатів в обмін на такі виплати.
28.2 Виплати працівникам також включають операції, виплати за якими здійснюються на основі акцій та за якими працівники отримують інструменти капіталу (такі як акції та опціони на акції) або грошові кошти чи інші активи підприємства в сумі, що визначається на основі ціни акцій підприємства або інших інструментів власного капіталу підприємства. Операції, виплати за якими здійснюються на основі акцій, обліковуються згідно з Розділом 26.
Загальний принцип визнання всіх виплат працівникам
28.3 Підприємство визнає вартість усіх виплат працівникам, на які працівники набувають право від надання підприємству послуг протягом звітного періоду :
а) як зобов'язання, після вирахування сум, сплачених працівникам безпосередньо або як внесок до фонду виплат працівникам. Якщо сплачена сума перевищує зобов'язання, яке виникає внаслідок надання послуги до звітної дати , то підприємство визнає таке перевищення як актив у тому обсязі, в якому попередня оплата призведе до зменшення майбутніх платежів або грошового відшкодування;
б) як витрати, якщо інший розділ цього МСФЗ не вимагає визнавати ці витрати як частину вартості таких активів, як запаси чи основні засоби.
Короткострокові виплати працівникам
Приклади
28.4 Короткострокові виплати працівникам включають такі статті:
а) заробітна плата робітникам та службовцям і внески на соціальне забезпечення;
б) короткострокові компенсації за відсутність (такі як оплачена щорічна відпустка та оплачена відпустка у зв'язку з хворобою); при цьому очікується, що випадки відсутності відбуватимуться протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги;
в) участь у прибутку та премії, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівникам надають відповідні послуги;
г) негрошові виплати (такі як медичне обслуговування, надання житла, автомобілів та безкоштовних чи субсидованих товарів або послуг) для теперішніх існуючих працівників.
Загальна оцінка короткострокових витрат
28.5 Якщо працівник надав послуги підприємству протягом звітного періоду, то суми, визнані згідно з параграфом 28.3, підприємство має визнавати за недисконтованою сумою короткострокових виплат працівникам, очікуваних до сплати в обмін на ці послуги.
Визнання та оцінка: короткострокові компенсації за відсутність
28.6 Підприємство може компенсувати працівникам відсутність з різних причин, включаючи щорічні відпустки, тимчасову непрацездатність. та відпустки у зв'язку з хворобою. Деякі випадки короткострокової компенсованої відсутності накопичуються, вони можуть переноситися на наступні періоди та використовуватися у майбутніх періодах, якщо права поточного періоду не використані працівником повністю. Прикладами є щорічна відпустка та відпустка у зв'язку з хворобою. Підприємство визнає очікувану вартість накопичуваних компенсацій за відсутність , коли працівники надають послуги, які збільшують їхні права на майбутні компенсації за відсутність. Підприємство оцінює очікувану вартість накопичуваних компенсацій за відсутність за недисконтованою додатковою сумою, яку підприємство очікує сплатити в результаті невикористаних прав, які накопичились на кінець звітного періоду. Цю суму підприємство відображає на дату звітності як поточне зобов'язання .
28.7 Визнавати вартість інших (ненакопичуваних) компенсацій за відсутність підприємство має тоді, коли такі випадки відсутності мають місце. Оцінку вартості ненакопичуваних компенсацій за відсутність підприємство здійснює за недисконтованою сумою заробітної плати робітників та службовців, яка сплачена чи підлягає сплаті за період відсутності.
Визнання: програми участі у прибутку та преміювання
28.8 Очікувані витрати, пов'язані з участю у прибутку та преміюванням, підприємство визнає тоді і тільки тоді, коли:
а) у підприємства є теперішнє юридичне або конструктивне зобов'язання здійснити такі виплати в результаті минулих подій (це означає, що підприємство не має реалістичної альтернативи здійсненню платежів);
б) можна достовірно оцінити це зобов'язання.
Виплати по закінченні трудової діяльності: розмежування програм з визначеним внеском та програм з визначеною виплатою
28.9 Виплати по закінченні трудової діяльності включають, наприклад:
а) пенсійне забезпечення, таке як пенсії;
б) інші виплати по закінченні трудової діяльності, такі як страхування життя по закінченні трудової діяльності та медичне обслуговування по закінченні трудової діяльності.
Угоди, за якими підприємство надає виплати по закінченні трудової діяльності, є програмами виплат по закінченні трудової діяльності . Підприємство має застосовувати цей розділ до всіх таких угод незалежно від того, чи пов'язані вони зі створенням окремого підприємства для отримання внесків і здійснення виплат. У деяких випадках такі угоди укладаються тому, що цього вимагає закон, а не тому, що підприємство прийняло таке рішення. У деяких випадках ці угоди укладаються за рішенням підприємства, навіть за відсутності офіційної документально оформленої програми.
28.10 Програми виплат по закінченні трудової діяльності класифікуються як програми з визначеним внеском або програми з визначеною виплатою залежно від їх основних умов та положень.
а) Програми з визначеним внеском - це програми виплат по закінченні трудової діяльності, згідно з якими підприємство сплачує фіксовані внески окремому суб'єктові господарювання (фонду) і не має юридичного чи конструктивного зобов'язання сплачувати подальші внески чи здійснювати прямі виплати працівникам, якщо фонд не матиме достатньо активів для здійснення всіх виплат працівникам, пов'язаних з їхніми послугами у поточному та попередніх періодах. Отже, сума виплат, яку працівник отримає по закінченні трудової діяльності, визначається за сумою внесків, сплачених підприємством (а також, можливо, й працівником) до програми виплат по закінченні трудової діяльності або до страхової компанії, разом із прибутками від інвестування внесків.
б) Програми з визначеною виплатою - це програми виплат по закінченні трудової діяльності, крім програм з визначеним внеском. Згідно з програмами з визначеною виплатою, зобов'язання підприємства полягає в тому, щоб здійснювати узгоджені виплати теперішнім та колишнім працівникам, при цьому актуарний ризик (ризик того, що витрати на виплати будуть більшими чи меншими за очікувані) та інвестиційний ризик (ризик того, що прибуток від активів, призначений для фінансування виплат, буде відрізнятися від очікувань) фактично несе підприємство. Якщо актуарний або інвестиційний досвід є гіршим від очікуваного, зобов'язання підприємства можуть збільшуватися, і, навпаки, зменшуватися, якщо актуарний або інвестиційний досвід виявиться кращим від очікуваного.
Програми за участю кількох працедавців та державні програми
28.11 Програми за участю кількох працедавців та державні програми відносять до програм з визначеним внеском або програм з визначеною виплатою на основі умов програми, включаючи конструктивне зобов'язання, яке виходить за межі офіційних умов. Але у разі відсутності достатньої інформації для здійснення обліку програми за участю кількох працедавців як програми з визначеною виплатою, підприємство обліковує цю програму згідно з параграфом 28.13 як програму з визначеним внеском та розкриває інформацію, передбачену параграфом 28.40.
Застраховані виплати
28.12 Підприємство може сплачувати страхові внески для фінансування програми виплат по закінченні трудової діяльності. Підприємство має розглядати таку програму як програму з визначеним внеском, якщо у підприємства не буде юридичного або конструктивного зобов'язання щодо:
а) здійснення виплат прямо працівникам, коли настає строк сплати, або
б) сплати подальших внесків, якщо страховик не здійснює всі майбутні виплати працівникам, пов'язані з наданням послуг працівниками у поточному і попередньому періодах.
Конструктивне зобов'язання може виникнути опосередковано через програму, через механізм встановлення майбутніх страхових внесків або через відносини страхової компанії з зв'язаною стороною. Якщо у підприємства залишається таке юридичне або конструктивне зобов'язання, йому слід розглядати цю програму як програму з визначеною виплатою.
Виплати по закінченні трудової діяльності: програми з визначеним внеском
Визнання та оцінка
28.13 Підприємство визнає внески, що підлягають сплаті за період:
а) як зобов'язання після вирахування будь-якого вже сплаченого внеску. Якщо вже сплачений внесок перевищує внесок, що підлягає сплаті за надання послуг до звітної дати, підприємство має визнавати це перевищення як актив;
б) як витрати, якщо інший розділ цього МСФЗ не вимагає включення виплат у собівартість активу такого, як запаси або основні засоби.
Виплати по закінченні трудової діяльності: програми з визначеною виплатою
Визнання
28.14 Застосовуючи загальний принцип визнання у параграфі 28.3 до програм з визначеною виплатою, підприємство визнає:
а) фінансове зобов'язання щодо своїх зобов'язань за програмою з визначеною виплатою за вирахуванням активів програми - його фінансового зобов'язання за визначеною виплатою (див. параграфи 28.15 - 28.23);
б) чисту зміну такого зобов'язання протягом періоду як вартість цих програм з визначеною виплатою протягом періоду (див. параграфи 28.24 - 28.27).
Оцінка фінансового зобов'язання за визначеною виплатою
28.15 Підприємство оцінює фінансове зобов'язання за визначеною виплатою щодо його зобов'язання за програмами з визначеною виплатою за вирахуванням таких загальних сум:
а) теперішня вартість зобов'язань за програмами з визначеною виплатою (його зобов'язання щодо визначеної виплати ) на дату звітності (у параграфах 28.16 - 28.22 наводиться інструкція щодо оцінки такого зобов'язання) мінус
б) справедлива вартість на дату звітності активів програми (якщо такі є), за рахунок яких безпосередньо виконуються зобов'язання. У параграфах 11.27 - 11.32 визначено вимоги до обчислення справедливої вартості активів програми, які є фінансовими активами .
Включення гарантованих та негарантованих виплат
28.16 Теперішня вартість зобов'язань підприємства за програмами з визначеною виплатою на дату звітності відображає попередньо розраховану суму виплати, заробленої працівниками за їх послуги у поточному та попередньому періодах, у тому числі виплати, які ще не є гарантованими (див. параграф 28.26), та включаючи вплив формул обчислення виплат, які забезпечують працівникам більш високі виплати за більш пізні роки надання послуг. Це вимагає від підприємства визначення суми виплат, що відноситься до поточного та минулого періодів, на основі формули виплат за програмою та визначення попередніх оцінок (актуарних припущень) щодо демографічних змінних (таких як плинність кадрів та смертність) і фінансових змінних (таких як майбутні підвищення заробітної плати та витрат на медичне обслуговування), які впливають на вартість виплат. Актуарні припущення мають бути неупереджені (ні ризиковані, ні надмірно консервативні), взаємно сумісні, відібрані таким чином, щоб зробити найкращу попередню оцінку майбутніх грошових потоків, які виникають згідно з планом.
Дисконтування
28.17 Зобов'язання щодо визначеної виплати підприємство оцінюється на основі дисконтованої теперішньої вартості . Ставку, яку використовують для дисконтування майбутніх зобов'язань, підприємство визначає на основі ринкової дохідності на дату звітності високоякісних корпоративних облігацій. В країнах, де розвиненого ринку таких облігацій немає, підприємство має використовувати ринкову дохідність державних облігацій (на дату звітності). Валюта та строки погашення корпоративних або державних облігацій мають відповідати валюті та попередньо визначеному строку майбутніх виплат.
Метод актуарної оцінки
28.18 Якщо, без надмірних витрат чи зусиль, підприємство спроможне застосувати до оцінки зобов'язання за визначеною виплатою та відповідними витратами метод нарахування прогнозованих одиниць , то воно так і вчиняє. Якщо визначена виплата обчислюється на основі майбутньої заробітної плати, згідно з методом нарахування прогнозованих одиниць, підприємство має оцінити своє зобов'язання за визначеною виплатою на основі, що відображає попередньо розраховані майбутні підвищення заробітної плати. Крім того, згідно з методом нарахування прогнозованих одиниць, під час оцінки зобов'язання за визначеною виплатою, включаючи дисконтні ставки, очікуваних ставок прибутковості активів програми, очікуваних ставок підвищення заробітної плати, плинності кадрів, смертності та (для програм медичного обслуговування з визначеною виплатою) витрат на медичне обслуговування, підприємство здійснює різноманітні актуарні припущення.
28.19 Якщо, без надмірних витрат чи зусиль, підприємство не може застосувати метод нарахування прогнозованих одиниць для оцінки свого зобов'язання та витрат за програмами з визначеною виплатою, то при оцінці зобов'язання за визначеною виплатою йому дозволяється зробити по відношенню до теперішніх працівників такі спрощення:
а) не брати до уваги попередньо розраховані майбутні підвищення заробітної плати (тобто припустити, що теперішня заробітна плата залишиться без змін до очікуваної дати початку отримання працівниками виплат по закінченні трудової діяльності);
б) не брати до уваги майбутні послуги теперішніх працівників (тобто припустити, що програма є закритою для теперішніх та будь-яких нових працівників) та
в) не брати до уваги можливу смертність серед теперішніх працівників у проміжку часу між звітною датою та очікуваною датою початку отримання працівниками виплат по закінченні трудової діяльності (тобто припустити, що виплати по закінченні трудової діяльності одержать всі працівники). Але смертність після виходу на пенсію слід враховувати.
Підприємство, що користується наведеними вище спрощеннями оцінки, усе ж таки включає до оцінки свого зобов'язання за визначеною виплатою як гарантовані, так і негарантовані виплати.
28.20 Цей МСФЗ не вимагає залучати незалежного актуарія для проведення комплексної актуарної оцінки з метою обчислення зобов'язання підприємства за визначеною виплатою з визначеної виплати. Не вимагає він і щорічного проведення комплексної актуарної оцінки. Якщо у проміжок часу між проведенням комплексних актуарних оцінок основні актуарні припущення значно не змінилися, то зобов'язання за визначеною виплатою можна оцінити шляхом коригування оцінки попереднього періоду на зміни у кадрових демографічних показниках, таких як кількість працівників та рівень заробітної плати.
Введення програми, зміни, скорочення та розрахунки
28.21 Якщо у поточному періоді програма з визначеною виплатою вводиться чи змінюється, то щоб відобразити цю зміну, підприємство збільшує чи зменшує своє фінансове зобов'язання за визначеною виплатою та при оцінці прибутку чи збитку у поточному періоді визнає таке збільшення (зменшення) як витрату (дохід). І навпаки, якщо у поточному періоді програму було скорочено (тобто скорочені виплати чи група працівників, на яких поширюється програма) або за нею проведено розрахунок (зобов'язання працедавця повністю виконано), то підприємство визнає відповідний прибуток чи збиток у прибутку чи збитку за поточний період.
Актив програми з визначеною виплатою
28.22 Якщо теперішня вартість зобов'язання за визначеною виплатою на дату звітності є меншою від справедливої вартості активів програми на цю дату, то в програмі виникає надлишок. Надлишок у програмі підприємство визнає як актив програми з визначеною виплатою лише в тому обсязі, в якому воно може відшкодувати цей надлишок за рахунок зменшення внесків у майбутньому або за рахунок коштів самої програми.
Вартість програми з визначеною виплатою
28.23 Чисту зміну фінансового зобов'язання за визначеною виплатою протягом періоду (крім зміни, яка відноситься до виплат, здійснених працівникам протягом періоду, або внесків від працедавця) підприємство визнає як вартість програм з визначеною виплатою протягом періоду. Ця вартість повністю визнається у прибутку чи збитку або частково - як стаття іншого сукупного доходу (див. параграф 28.24), якщо інший розділ цього МСФЗ не вимагає визнавати цю вартість як частину вартості активу, такого як запаси чи основні засоби.
Визнання: вибір облікової політики
28.24 Підприємство визнає всі актуарні прибутки та збитки у періоді, в якому вони виникли. Підприємство має:
а) визнавати всі актуарні прибутки та збитки у прибутку чи збитку або
б) визнавати всі актуарні прибутки та збитки в іншому сукупному доході, залежно від того, яка облікова політика обирається. Обрану облікову політику підприємство застосовує послідовно до всіх програм з визначеною виплатою та всіх актуарних прибутків та збитків. Визнані в іншому сукупному доході прибутки та збитки слід відображати у звіті про сукупний дохід.
28.25 Чиста зміна фінансового зобов'язання за визначеною виплатою, що визнається як вартість програми з визначеною виплатою, включає:
а) зміну фінансового зобов'язання за визначеною виплатою, що виникає в результаті послуг, наданих працівником протягом звітного періоду;
б) процентів, нарахованих на зобов'язання за визначеною виплатою протягом звітного періоду;
в) прибутки від будь-яких активів програми та чистої зміни справедливої вартості визнаних прав на відшкодування (див. параграф 28.28) протягом звітного періоду;
г) актуарні прибутки та збитки, які виникли у звітному періоді;
ґ) збільшення чи зменшення фінансового зобов'язання за визначеною виплатою в результаті введення нової або зміни існуючої програми у звітному періоді (див. параграф 28.21);
д) зменшення фінансового зобов'язання за визначеною виплатою в результаті скорочення існуючої програми чи проведення розрахунків за її зобов'язаннями у звітному періоді (див. параграф 28.21).
28.26 Надання працівником послуг спричиняє виникнення зобов'язання за програмою з визначеною виплатою, навіть якщо виплати залежать від майбутньої трудової діяльності працівника (іншими вони не гарантовані). Надання послуг працівником до дати гарантії спричиняє виникнення конструктивного зобов'язання, оскільки на кожну наступну дату звітності зменшується сума майбутніх послуг, які працівник має надати до того, як він отримає право на виплати. Оцінюючи своє зобов'язання за визначеними виплатами, підприємство розглядає ймовірність того, що деякі працівники можуть не відповідати вимогам щодо гарантування пенсій. Так само, хоча деякі виплати по закінченні трудової діяльності (наприклад, виплати на медичне обслуговування по закінченні трудової діяльності) підлягають сплаті, лише якщо відбувається певна визначена подія тоді, коли працівник уже не працює, зобов'язання створюється під час того, як працівник надає послуги, що дадуть йому право на отримання виплат за умови, що певна визначена подія відбудеться. Ймовірність того, що певна визначена подія відбудеться, впливає на оцінку зобов'язання, але не встановлює самий факт існування зобов'язання.
28.27 Якщо визначені виплати зменшуються на суми, які будуть сплачені працівникам за фінансованими державою програмами, то підприємство має оцінювати своє зобов'язання за визначеною виплатою на основі, що відображає виплати, які підлягають сплаті відповідно до державних програм, але тільки якщо:
а) ці плани були прийняті до дати звітності або
б) минулий досвід або інші надійні свідчення вказують на те, що ці державні виплати змінюватимуться у певний прогнозований спосіб, наприклад, відповідно до майбутніх змін загального рівня цін або загального рівня заробітної плати.
Компенсація
28.28 Якщо підприємство практично впевнене, що інша сторона компенсує деякі або всі видатки, які потрібні для проведення розрахунку за зобов'язанням за визначеною виплатою, то воно визнає своє право на компенсацію як окремий актив. Оцінювати актив підприємство має за його справедливою вартістю. У звіті про сукупний дохід (або у звіті про прибутки та збитки, у разі подання) витрати, що пов'язані з програмою з визначеною виплатою, можуть відображатися за вирахуванням суми, визнаної як компенсація.
Інші довгострокові виплати працівникам
28.29 Інші довгострокові виплати працівникам включають, наприклад:
а) довгострокові компенсовані періоди відсутності, такі як додаткова відпустка за вислугу років або оплачувана академічна відпустка;
б) виплати з нагоди ювілеїв або інші виплати за вислугу років;
в) виплати у зв'язку з тривалою непрацездатністю;
г) виплати частки прибутку та премії, які підлягають сплаті після дванадцяти місяців або тривалішого строку після закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги;
ґ) відстрочені компенсації, сплачені після дванадцяти місяців або тривалішого строку після закінчення періоду, в якому вони зароблені.
28.30 Зобов'язання щодо інших довгострокових виплат працівникам, підприємство визнає як чистий підсумок, що складається з таких сум:
а) теперішня вартість зобов'язань за визначеною виплатою на дату звітності мінус
б) справедлива вартість, на дату звітності, активів програми (у разі наявності), якими безпосередньо мають бути здійснені розрахунки за зобов'язаннями.
Зміна зобов'язання відповідно до параграфу 28.23 має визнаватися підприємством.
Виплати при звільненні
28.31 Підприємство може бути зобов'язаним здійснити виплати (або надати інші пільги) працівникам, коли воно звільняє їх; це відбувається згідно з законодавством, відповідно до контракту чи іншої угоди з працівниками або їхніми представниками, а також згідно з конструктивними зобов'язаннями, які ґрунтуються на практиці господарської діяльності, звичаях чи бажанні діяти справедливо. Такі виплати є виплатами при звільненні.
Визнання
28.32 Оскільки виплати при звільненні не надають підприємству майбутніх економічних вигід, підприємство має негайно визнавати їх у прибутку чи збитку як витрати.
28.33 Якщо підприємство визнає виплати при звільненні, в нього може виникнути потреба обліковувати скорочення пенсій або інших виплат працівникам.
28.34 Підприємство визнає виплати при звільненні як зобов'язання та витрати тоді і тільки тоді, коли підприємство має доведене зобов'язання:
а) звільнити працівника або групу працівників до звичайної дати виходу на пенсію або
б) надавати виплати при звільненні в результаті пропозиції, зробленої для заохочення добровільного звільнення при скороченні.
28.35 Підприємство має доведене зобов'язане здійснити звільнення, тільки якщо у нього є детальний офіційний план звільнення і немає реальної можливості його скасувати.
Оцінка
28.36 Виплати при звільненні підприємство має оцінювати за найкращим розрахунком видатків, які потрібні для того, щоб розрахуватись за зобов'язанням. У разі надання пропозиції, зробленої для заохочення добровільного звільнення при скороченні, оцінка виплат при звільненні базується на кількості працівників, від яких очікується прийняття цієї пропозиції.
28.37 Якщо виплати при звільненні підлягають сплаті більше, ніж через 12 місяців після кінця звітного періоду, їх слід оцінювати за дисконтованою теперішньою вартістю.
Програми групи
28.38 Якщо материнське підприємство здійснює виплати працівникам одного чи кількох дочірніх підприємств у групі і материнське підприємство подає консолідовані фінансові звіти згідно з МСФЗ для МСП або повного комплексу МСФЗ , то таким дочірнім підприємствам дозволяється визнавати та оцінювати вартість виплат на основі розумного розподілу витрат, визнаних по групі.
Розкриття інформації
Розкриття інформації про короткострокові виплати працівникам
28.39 Цей розділ не містить конкретних вимог щодо розкриття інформації про короткострокові виплати працівникам.
Розкриття інформації про програми з визначеним внеском
28.40 Підприємство має розкрити суму за планами з визначеним внеском, визнану у прибутку чи збитку як витрату. Якщо підприємство розглядає програму з визначеною виплатою за участю кількох працедавців як програму з визначеним внеском, оскільки недостатньо інформації, щоб обліковувати її як програму з визначеною виплатою (див. параграф 28.11), то підприємство має зазначити те, що це програма з визначеною виплатою, та вказати причину, за якою вона обліковується як програма з визначеним внеском, разом з будь-якою наявною інформацією про надлишок чи дефіцит плану і його наслідки для підприємства, якщо такі є.
Розкриття інформації про програми з визначеною виплатою
28.41 Про програми з визначеною виплатою підприємство розкриває наведену нижче інформацію (за винятком будь-яких програм з визначеною виплатою за участю кількох працедавців, які обліковуються як програми з визначеним внеском згідно з параграфом 28.11, і до яких, замість цього, застосовуються вимоги щодо розкриття інформації, визначені у параграфі 28.40). Якщо підприємство має більше однієї програми з визначеною виплатою, то розкриття такої інформації може здійснюватися у підсумковій формі, окремо за кожною програмою або інформація може бути згрупована у такий спосіб, який вважатиметься найбільш доцільним:
а) загальний опис типу програми, включаючи фінансування;
б) облікову політику підприємства щодо визнання актуарних прибутків та збитків (у прибутку чи збитку або як статтю у звіті про інший сукупний дохід) та суму визнаних протягом періоду актуарних прибутків та збитків;
в) пояснення в описовій формі, якщо при оцінці свого зобов'язання за визначеною виплатою підприємство використовує спрощення, передбачені параграфом 28.19;
г) дата проведення останньої комплексної актуарної оцінки, а якщо вона не співпадає зі звітною датою, то опис коригувань, які були зроблені для оцінки зобов'язання за визначеною виплатою на дату звітності;
ґ) узгодження початкових та кінцевих залишків зобов'язання за визначеною виплатою, із зазначенням окремо здійснених виплат та всіх інших змін;
д) узгодження початкових та кінцевих залишків справедливої вартості активів програми і початкових та кінцевих залишків будь-яких прав на компенсацію, визнаних як актив, із зазначенням окремо, у разі потреби:
i) внесків;
ii) здійснених виплат та
iii) інших змін в активах програми;
е) загальні витрати, пов'язані з програмами з визначеною виплатою за період, розкриваючи окремо суми
i) визнані у прибутку чи збитку як витрати та
ii) включені до вартості активу;
є) для кожного основного класу активів програми, які включають, крім іншого, інструменти власного капіталу, боргові інструменти, нерухомість та всі інші активи, відсоток чи сума кожного основного класу активів у справедливій вартості всіх активів програми на дату звітності;
ж) включені до справедливої вартості активів програми суми
i) кожного класу власних фінансових інструментів підприємства та
ii) будь-якої нерухомості, зайнятої підприємством, або інших активів, які воно використовує;
з) фактичний прибуток від активів програми;
и) основні актуарні припущення, що застосовуються, включаючи, якщо це доречно:
i) ставки дисконтування;
ii) очікувані норми прибутку від будь-яких активів програми за періоди, відображені у фінансових звітах;
iii) очікувані темпи підвищення заробітної плати;
iv) тенденції зміни витрат на медичне обслуговування;
v) будь-які інші застосовані суттєві актуарні припущення.
Наводити узгодження, зазначені у пунктах д) та е), за попередні періоди не потрібно. Дочірнє підприємство, що визнає та оцінює витрати на виплати працівникам на основі розумного розподілу витрат, визнаних по групі (див. параграф 28.38), у своїх окремих фінансових звітах описує свою політику здійснення розподілу та розкрити по всій програмі в цілому інформацію, що вимагається згідно з пунктами а) - и) вище.
Розкриття інформації про інші довгострокові виплати
28.42 Щодо кожної категорії інших довгострокових виплат, які підприємство здійснює своїм працівникам, підприємство розкриває характер виплати, суму зобов'язання за нею та обсяг фінансування на дату звітності.
Розкриття інформації про виплати при звільненні
28.43 Щодо кожної категорії виплат при звільненні, які підприємство здійснює своїм працівникам, підприємство має розкривати характер виплати, облікову політику щодо неї, суму зобов'язання за нею та обсяг фінансування на дату звітності.
28.44 Якщо існує невизначеність щодо кількості працівників, які приймуть пропозицію виплат при звільненні, виникає умовне зобов'язання. Згідно з Розділом 21 "Забезпечення, умовні активи та зобов'язання", підприємство має розкрити інформацію про свої умовні зобов'язання, якщо можливість витрат при розрахунку за ним не є віддаленою.
Сфера застосування цього розділу
29.1 У цілях цього розділу до складу податку на прибуток включаються всі внутрішні та іноземні податки, що базуються на оподаткованому прибутку . Податки на прибуток включають також інші податки (наприклад, податки на відсотки та дивіденди), які підлягають сплаті дочірнім підприємством, асоційованим чи спільним підприємством при виплатах підприємству, що звітує.
29.2 В цьому розділі також розглядається і облік податку на прибуток. Згідно з цим розділом, підприємство має визнавати поточні та майбутні податкові наслідки операцій та інших подій, які визнані у фінансових звітах. Ці визнані податкові суми складаються з поточного податку та відстроченого податку . Поточний податок - це податок, що підлягає сплаті чи відшкодуванню щодо оподаткованого прибутку (податкового збитку) за поточний чи попередні періоди. Відстрочений податок - це податок, що підлягає сплаті чи відшкодуванню в майбутніх періодах, зазвичай в результаті відшкодування чи погашення підприємством своїх активів та зобов'язань на суму їх поточної балансової вартості та податкового впливу перенесення в майбутні періоди податкових збитків та пільг, що зараз не використовуються.
Етапи обліку податку на прибуток
29.3 Підприємство має обліковувати податок на прибуток за наведеними нижче етапами а) - з):
а) визнати поточний податок, оцінений за сумою, що включає вплив можливих результатів податкової перевірки (параграфи 29.4 - 29.8);
б) визначити, від яких активів та зобов'язань можна очікувати вплив на оподаткований прибуток, якщо вони були б відшкодовані чи погашені на суму їх поточної балансової вартості (параграфи 29.9 та 29.10);
в) визначити на кінець звітного періоду податкову базу таких статей:
i) активів та зобов'язань пункту б). Податкова база активів та зобов'язань визначається за наслідками продажу активів або погашення зобов'язань на суму їх поточної балансової вартості (параграфи 29.11 та 29.12);
ii) інші статті, що мають податкову базу, хоч вони і не визнаються як активи чи зобов'язання, тобто статті, що визнаються як дохід чи витрати, які підлягатимуть оподаткуванню або вирахуванню в цілях оподаткування у наступних періодах (параграф 29.13).
г) обчислити будь-які тимчасові різниці , невраховані податкові збитки та невикористані податкові пільги (параграф 29.14);
ґ) визнати відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання , що виникають в результаті тимчасових різниць, неврахованих податкових збитків та невикористаних податкових пільг (параграф 29.15 - 29.17);
д) оцінити податкові активи та зобов'язання в сумі, що включає вплив можливих результатів податкової перевірки, за ставками оподаткування, які, згідно з прийнятим чи прийнятим по суті на кінець звітного періоду податковим законодавством, очікується застосувати, коли реалізується відстрочений податковий акти або погашається відстрочене податкове зобов'язання (параграфи 29.18 - 29.25);
е) визнати резерв на оцінку за рахунок відстрочених податкових активів, таким чином, щоб чиста сума відстроченого податкового активу дорівнювала найбільшій сумі, яка має більш високу ймовірність реалізації на базі поточного чи майбутнього оподаткованого прибутку (параграфи 29.21 - 29.22);
є) розподілити поточний та відстрочений податок між відповідними компонентами прибутку чи збитку, іншого сукупного доходу та власного капіталу (параграф 29.27);
ж) відобразити та розкрити інформацію, що вимагається (параграфи 29.28 - 29.32).
Визнання та оцінка поточного податку
29.4 Підприємство визнає поточне податкове зобов'язання щодо податку, який підлягає сплаті на оподаткований прибуток за поточний та попередні періоди. Якщо сплачена за поточний та попередні періоди сума перевищує суму, що підлягає сплаті за ці періоди, то таке перевищення підприємство визнає як поточний податковий актив.
29.5 Підприємство визнає поточний податковий актив в розмірі вигоди, пов'язаної з податковим збитком, який можна зараховувати для відшкодування податку, сплаченого у попередньому періоді.
29.6 Оцінювати поточне податкове зобов'язання (актив) підприємство має в розмірі суми, яку воно очікує сплатити (відшкодувати) згідно податковими ставками та законами, прийнятими повністю чи по суті до дати звітності . Ставки оподаткування підприємство має вважати прийнятими по суті, коли, за минулим досвідом, майбутні події процесу прийняття не впливають на результат або навряд чи вплинуть. Додаткові інструкції з оцінки наведені у параграфах 29.23 - 29.25.
29.7 Зміни у поточному податковому зобов'язанні чи активі підприємство визнає у прибутку чи збитку як податкові витрати, за винятком того, що зміну, яка відноситься до статті доходу чи витрат , що визнаються за цим МСФЗ як інший сукупний дохід, слід визнавати в іншому сукупному доході.
29.8 До сум, визнаних згідно з параграфами 29.4 та 29.5, підприємство включає вплив можливих результатів податкової перевірки, оцінений згідно з параграфом 29.24.
Визнання відстроченого податку
Загальний принцип визнання
29.9 Відстрочений податковий актив чи зобов'язання підприємство визнає в розмірі податку, що, в результаті минулих операцій чи подій, підлягає відшкодуванню чи сплаті у майбутніх періодах. Такі податки виникають з різниці між сумами, визнаними щодо активів та зобов'язань підприємства у звіті про фінансовий стан, та визнанням цих активів та пасивів податковими органами, і перенесеними у попередні періоди сумами неврахованих у поточному періоді податкових збитків та податкових пільг.
Активи та зобов'язання, відшкодування або погашення яких не вплине на оподаткований прибуток
29.10 Якщо підприємство очікує відшкодувати балансову вартість активу або погасити балансову вартість зобов'язання, не справляючи вплив на оподаткований прибуток, по відношенню до активу чи зобов'язання, відстроченого податку не виникає. Отже параграфи 29.11 - 29.17 застосовуються лише до тих активів та зобов'язань, в результаті відшкодування або погашення балансової вартості яких підприємство не очікує впливу на оподаткований прибуток та інші статті, що мають податкову базу.
Податкова база
29.11 Податкову базу активу, зобов'язання або іншої статті підприємство визнає згідно з прийнятим чи прийнятим по суті законом. Якщо підприємство подає консолідовану податкову декларацію, то податкова база визначається податковим законодавством, що регулює складання консолідованої податкової декларації. Якщо підприємство подає окремі податкові декларації різних господарських одиниць, то податкова база визначається податковим законодавством, що регулює складання кожної такої податкової декларації.
29.12 Податкова база визначає суми, які будуть включені до оподаткованого прибутку після відшкодування чи погашення справедливої вартості активу чи зобов'язання. Зокрема:
а) податкова база активу дорівнює сумі, яка б вираховувалась при обчисленні оподаткованого прибутку, у разі відшкодування балансової вартості активу шляхом продажу наприкінці звітного періоду. Якщо відшкодування активу шляхом продажу не збільшує оподаткований прибуток, податкову базу слід вважати рівною балансовій вартості;
б) податкова база зобов'язання дорівнює його балансовій вартості мінус будь-які суми, що вираховуються при обчисленні оподаткованого прибутку (або плюс будь-які суми, включені до податкового прибутку), які б виникли, якщо б зобов'язання було погашене за свою балансову вартість наприкінці звітного періоду. У випадку доходу майбутніх періодів, податкова база зобов'язання, що виникає в результаті, є його балансовою вартістю мінус будь-яка сума доходу, яка не підлягає оподаткуванню у майбутніх періодах.
29.13 Деякі статті мають податкову базу, але не визнаються як активи та зобов'язання. Наприклад, витрати на дослідження визнаються як витрати, коли вони понесені, але може не дозволятися їх вирахування при обчисленні оподаткованого прибутку до наступного періоду. Таким чином, балансова вартість витрат дорівнює нулю, а податкова база - це сума, яка буде вираховуватися у майбутніх періодах. Інструмент власного капіталу, емісію якого здійснило підприємство може спричинити вирахування у майбутньому періоді. У звіті про фінансовий стан не відображається ні актив, ані зобов'язання, а податкова база - це сума майбутніх вирахувань.
Тимчасові різниці
29.14 Тимчасові різниці виникають:
а) коли існує різниця між балансовою вартістю та податковими базами після первісного визнання активів та зобов'язань або на момент створення податкової бази для тих статей, які її мають, але не визнаються як активи та зобов'язання;
б) коли різниця між балансовою вартістю та податковою базою виникає після первісного визнання, оскільки дохід чи витрати визнаються у сукупному прибутку або власному капіталі в одному звітному періоді, а в оподаткованому прибутку - в іншому;
в) коли змінюється податкова база активу чи зобов'язання, та зміна не визнається у балансовій вартості активу чи зобов'язання у будь-якому періоді.
Відстрочені податкові зобов'язання та активи
29.15 За винятком вимог параграфу 29.16, підприємство має визнавати:
а) відстрочене податкове зобов'язання щодо всіх тимчасових різниць, в результаті яких очікується збільшення оподаткованого прибутку в майбутньому;
б) відстрочений податковий актив щодо всіх тимчасових різниць, в результаті яких очікується зменшення оподаткованого прибутку в майбутньому;
в) відстрочений податковий актив щодо перенесених в наступні періоди невикористаних податкових збитків та податкових пільг.
29.16 Нижче наведено винятки з вимог параграфу 29.15:
а) підприємству не слід визнавати відстрочений податковий актив чи зобов'язання щодо тимчасових різниць, пов'язаних з не перерахованими прибутками іноземних дочірніх підприємств, філій, асоційованих та спільних підприємств в тому обсязі, в якому період інвестиції є практично нескінченним, якщо не є очевидним, що у недалекому майбутньому тимчасова різниця зникне;
б) підприємству не слід визнавати відстрочене податкове зобов'язання щодо тимчасової різниці, пов'язаної з первісним визнанням гудвілу.
29.17 Підприємство має визнати зміни у відстроченому податковому зобов'язані чи відстроченому податковому активі як витрати на податок у прибутку чи збитку, за винятком того, що зміну, яка відноситься до статті доходу чи витрат, визнаних згідно з цим МСФЗ як інший сукупний дохід, слід визнаватися також в іншому сукупному доході.
Оцінка відстроченого податку
Ставки податку
29.18 Відстрочене податкове зобов'язання (актив) підприємство оцінює за ставками податку та відповідно до законів, прийнятих або чинних до дати звітності. Ставки податку підприємство вважає чинними, коли, за минулим досвідом, майбутні події процесу прийняття не впливають на результат або навряд чи вплинуть.
29.19 Якщо різні ставки податку застосовуються до різних рівнів оподаткованого прибутку, відстрочені податкові витрати (дохід) і пов'язані з ними відстрочені податкові зобов'язання (активи) підприємство оцінює за середніми прийнятими чи чинними ставками оподаткування, які підприємство застосовуватиме до оподаткованого прибутку (податкового збитку) в тих періодах, у яких очікується реалізація відстроченого податкового активу або погашення відстроченого податкового зобов'язання.
29.20 Оцінка відстрочених податкових зобов'язань та відстрочених податкових активів відображає податкові наслідки того способу, в який на дату звітності підприємство очікує відшкодувати чи погасити балансову вартість відповідних активів та зобов'язань. Наприклад, якщо тимчасова різниця виникає зі статті доходу, яку очікують обкладати податком як приріст капіталу у майбутньому періоді, відстрочені витрати на податок оцінюються за ставкою податку на приріст капіталу.
Резерв оцінки
29.21 Резерв оцінки підприємство має визнавати за рахунок відстрочених податкових активів, таким чином, щоб чиста балансова вартість відстрочених податкових активів дорівнювала найвищій сумі, яка, з більшою ймовірністю буде відшкодована, виходячи з поточного чи майбутнього оподаткованого прибутку.
29.22 Підприємство має переглядати чисту балансову вартість відстроченого податкового активу на кожну дату звітності та коригувати резерв оцінки, щоб відобразити поточну оцінку майбутніх оподаткованих прибутків. Таке коригування слід визнавати у прибутку чи збитку, за винятком коригування, яке відноситься до складу доходів чи витрат, визнаних згідно з цим МСФЗ як інший сукупний дохід, та також визнається в іншому сукупному доході.
Оцінка поточного і відстроченого податку
29.23 Підприємству не слід дисконтувати поточні чи відстрочені податкові активи та зобов'язання.
29.24 Невизначеність щодо того, чи погодяться податкові органи з сумами, відображеними підприємством у декларації, впливає на суму поточного податку та відстроченого податку. Оцінювати поточні та відстрочені податкові активи та зобов'язання підприємство має з використанням зваженої на ймовірність середньої суми при всіх можливих результатах, припускаючи, що податкові органи перевірять зазначені у декларації суми, та повністю володіють відповідною інформацією. Зміни у зваженій на ймовірність середній суми при всіх можливих результатах мають ґрунтуватися на новій інформації, а не на новому тлумаченні підприємством інформації, відомої раніше.
29.25 У деяких юрисдикціях, якщо частина або весь чистий чи нерозподілений прибуток сплачується у формі дивідендів акціонерам підприємства, то податок на прибуток підлягає сплаті за підвищеною чи зниженою ставкою. У деяких інших юрисдикціях, якщо частина або весь чистий чи нерозподілений прибуток виплачується у формі дивідендів акціонерам підприємства, то податок на прибуток може відшкодовуватися або підлягати сплаті. У двох цих випадках поточні та відстрочені податкові активи та зобов'язання підприємство оцінює за ставкою податку, яка застосовується до нерозподілених прибутків, доки підприємство не визнає зобов'язання зі сплати дивідендів. Коли підприємство визнає зобов'язання зі сплати дивідендів, воно має визнати виникаюче в результаті поточне чи відстрочене податкове зобов'язання (актив) та відповідні податкові витрати (дохід).
Податок на дивіденди
29.26 У разі виплати підприємством дивідендів своїм акціонерам, воно може бути зобов'язане сплатити частину суми дивідендів податковим органам від імені акціонерів. Ця сума, сплачена чи така, що підлягає сплаті, податковим органам, відноситься на власний капітал як частина дивідендів.
Відображення
Розподіл у сукупному доході та власному капіталі
29.27 Підприємство визнає витрати на податок у тому самому компоненті загального сукупного доходу (тобто діяльність, яка продовжується, припинена діяльність чи інший сукупний дохід) або власного капіталу, що і операцію або іншу подію, яка спричинила витрати на податок.
Розмежування на оборотні (поточні) та необоротні (довгострокові)
29.28 Коли у своєму звіті про фінансовий стан підприємство відображає оборотні та необоротні активи і поточні та довгострокові зобов'язання як окремі класи, йому не слід класифікувати як оборотні (поточні) активи (зобов'язання) будь-які відстрочені податкові активи (зобов'язання).
Згортання
29.29 Підприємство згортає поточні податкові активи та поточні податкові зобов'язання або відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання тільки тоді, коли воно має придатне до примусового виконання право згортати такі суми і має намір погасити заборгованість на нетто-основі або продати актив і погасити заборгованість одночасно.
Розкриття інформації
29.30 Підприємство розкриває інформацію, яка дозволяє користувачам його фінансової звітності оцінювати характер та фінансовий вплив поточних та відстрочених податкових наслідків визнаних операцій та інших подій.
29.31 Основні компоненти податкових витрат (доходу) підприємство розкриває окремо. До таких компонентів податкових витрат (доходу) можуть відноситися:
а) поточні податкові витрати (дохід);
б) будь-які коригування, визнані протягом періоду щодо поточного податку попередніх періодів;
в) сума відстрочених податкових витрат (доходу), що відноситься до виникнення та сторнування тимчасових різниць;
г) сума відстрочених податкових витрат (доходу), що відноситься до зміни ставок оподаткування або введення нових податків;
ґ) вплив на відстрочені податкові витрати, що виникає від зміни впливу можливих результатів податкової перевірки (див. параграф 29.24);
д) коригування відстрочених податкових витрат, що виникають в результаті зміни податкового статусу підприємства або його акціонерів;
е) будь-яка зміна у резерві оцінки (див. параграфи 29.21 та 29.22);
є) сума податкових витрат, що відноситься до змін облікової політики та помилок (див. Розділ 10 "Облікова політика, облікові оцінки та помилки").
29.32 Підприємство окремо розкриває таку інформацію:
а) сукупний поточний та відстрочений податок, пов'язаний зі статтями, що визнані як статті іншого сукупного доходу;
б) роз'яснення значних різниць сум, відображених у звіті про сукупний дохід та сум, відображених у податковій декларації;
в) роз'яснення змін чинної ставки (ставок) оподаткування, порівняно з попереднім звітним періодом;
г) щодо кожного типу тимчасової різниці та кожного типу невикористаних податкових збитків і невикористаних податкових пільг:
i) сума відстрочених податкових зобов'язань, відстрочених податкових активів та резервів оцінки наприкінці звітного періоду та
ii) аналіз змін відстрочених податкових зобов'язань, відстрочених податкових активів та резервів оцінки протягом періоду;
ґ) дата закінчення строку дії (у разі наявності) тимчасових різниць, невикористаних податкових збитків та невикористаних податкових пільг;
д) за описаних у параграфі 29.25 обставин, роз'яснення характеру потенційних наслідків податку на прибуток, які виникли б у разі виплати дивідендів акціонерам.
Сфера застосування цього розділу
30.1 Підприємство може здійснювати зовнішню діяльність двома шляхами: мати операції в іноземній валюті або закордонні господарські одиниці. Крім того, підприємство може подавати свої фінансові звіти в іноземній валюті. В цьому розділі визначено, як включати операції в іноземній валюті і закордонні господарські одиниці до фінансових звітів підприємства, та як переводити фінансові звіти у валюту подання . Облік фінансових інструментів , визначених в іноземній валюті розглядається у Розділі 11 "Базові фінансові інструменти" та в Розділі 12 "Інші питання фінансових інструментів".
Функціональна валюта
30.2 Кожне підприємство має визначити свою функціональну валюту . Функціональна валюта - це валюта основного економічного середовища, в якому підприємство здійснює свою діяльність.
30.3 Основним економічним середовищем, в якому підприємство здійснює свою діяльність, зазвичай є середовище, в якому воно переважно генерує і витрачає грошові кошти. Отже при визначенні своєї функціональної валюти підприємство розглядає такі чинники:
а) валюту:
i) що головним чином впливає на ціни продажу товарів і послуг (часто це валюта, в якій визначаються ціни продажу його товарів та послуг і здійснюються розрахунки);
ii) країни, в якій ціни продажу його товарів і послуг, головним чином, визначаються конкуренцією та нормативними документами;
б) валюту, що головним чином впливає на витрати на оплату праці, матеріали та інші витрати, пов'язані з наданням товарів чи послуг (часто це буде валюта, в якій визначаються такі витрати та здійснюються розрахунки).
30.4 Свідчення щодо функціональної валюти підприємства також можуть надавати наведені нижче чинники:
а) валюта, в якій генеруються кошти від фінансової діяльності (тобто, від емісії боргових інструментів та інструментів власного капіталу);
б) валюта, в якій зазвичай зберігаються надходження від операційної діяльності.
30.5 Наведені далі додаткові чинники беруться до уваги при визначенні функціональної валюти закордонної господарської одиниці, а також, чи є її функціональна валюта такою ж, як валюта підприємства, що звітує (підприємством, що звітує, у цьому контексті, є підприємство, яке має закордонну господарську одиницю у формі дочірнього підприємства, філії, асоційованого чи спільного підприємства):
а) чи здійснюється діяльність закордонної господарської одиниці як продовження діяльності підприємства, що звітує, а не зі значним ступенем автономності. Приклад першого - коли закордонна господарська одиниця тільки продає товари, імпортовані з підприємства, що звітує, і переказує йому виручку. Приклад другого - коли господарська одиниця акумулює грошові кошти та інші монетарні статті , несе витрати, генерує дохід та погашає позики, усе переважно у своїй національній валюті;
б) чи становлять операції з підприємством, що звітує, велику чи малу частину діяльності закордонної господарської одиниці;
в) чи впливають прямо грошові потоки від діяльності закордонної господарської одиниці на грошові потоки підприємства, що звітує, та чи є вони легко доступними для переказу йому.
г) чи є достатніми грошові потоки від діяльності закордонної господарської одиниці для обслуговування існуючих та, як правило, очікуваних боргових зобов'язань без коштів, доступних завдяки підприємству, що звітує.
Використання функціональної валюти при звітуванні про операції в іноземній валюті
Первісне визнання
30.6 Операція в іноземній валюті - це операція, яка визначається чи потребує розрахунків в іноземній валюті, включаючи операції, що виникають, коли підприємство:
а) купує або продає товари чи послуги, ціна на які визначена в іноземній валюті;
б) отримує або надає кошти, якщо суми, які підлягають сплаті або отриманню, визначені в іноземній валюті або
в) іншим чином купує або ліквідовує активи, або бере на себе зобов'язання, визначені в іноземній валюті, чи погашає їх.
30.7 Операцію в іноземній валюті підприємство має відображати після первісного визнання у функціональній валюті, застосовуючи до суми в іноземній валюті курс обміну "спот" між функціональною валютою та іноземною валютою на дату операції.
30.8 Дата операції - це дата, на яку операція вперше починає відповідати критеріям визнання згідно з цим МСФЗ. З практичних причин часто застосовується курс, який наближається до фактичного курсу на дату операції; наприклад, можна використати середній курс протягом тижня або місяця для всіх операцій у кожній іноземній валюті, які здійснюються протягом цього періоду. Однак, якщо валютні курси суттєво коливаються, застосування середнього курсу є недоречним.
Звітність на кінець подальших звітних періодів
30.9 На кінець кожного звітного періоду підприємство має:
а) монетарні статті в іноземній валюті переводити, застосовуючи курс при закритті;
б) немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, переводити, застосовуючи валютний курс на дату операції;
в) немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, переводити, застосовуючи валютні курси на дату визначення справедливої вартості.
30.10 Курсові різниці, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведенні монетарних статей за курсами, котрі відрізняються від тих, за якими вони переводилися при первісному визнанні протягом періоду або у попередніх періодах, визнаються у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони виникають, за винятком наведеного в параграфі 30.13.
30.11 Коли, згідно з іншим розділом цього МСФЗ, прибуток чи збиток за немонетарною статтею вимагається визнати в іншому сукупному доході , будь-який валютний компонент прибутку чи збитку за цією статтею підприємство визнає в іншому сукупному доході. І навпаки, коли прибуток або збиток за немонетарною статтею визнається у прибутку чи збитку, будь-який валютний компонент прибутку чи збитку за цією статтею підприємство визнає у прибутку чи збитку.
Чиста інвестиція у закордонну господарську одиницю
30.12 Підприємство може мати монетарну статтю, яка підлягає отриманню від закордонної господарської одиниці або сплаті неї. Стаття, розрахунок за якою найближчим часом не планувався і навряд чи відбудеться, є, по суті, частиною чистої інвестиції підприємства у цю закордонну господарську одиницю, і обліковується згідно з параграфом 30.13. Такі монетарні статті можуть включати довгострокову кредиторську заборгованість або кредити. Торгову дебіторську чи кредиторську заборгованість вони не включають.
30.13 Курсові різниці, що виникають за монетарною статтею, яка становить частину чистих інвестицій підприємства, що звітує, в закордонну господарську одиницю, слід визнавати у прибутку або збитку в окремих фінансових звітах підприємства, що звітує, або в окремих фінансових звітах закордонної господарської одиниці, якщо доречно. У фінансових звітах, які містять закордонну господарську одиницю та підприємство, що звітує (наприклад, консолідовані фінансові звіти, коли закордонна господарська одиниця є дочірнім підприємством), такі курсові різниці первісно слід визнавати в іншому сукупному доході та відображати як компонент власного капіталу. Їх не слід знову визнавати у прибутку чи збитку від вибуття чистих інвестицій.
Зміна функціональної валюти
30.14 Якщо відбувається зміна функціональної валюти підприємства, то підприємство застосовує процедури переведення, що використовуються до нової функціональної валюти, перспективно з дати зміни.
30.15 Як зазначено у параграфах 30.2 - 30.5, функціональна валюта підприємства відображає основні операції, події та умови, що стосуються цього підприємства. Відповідно, як тільки функціональна валюта визначена, її можна змінити, лише якщо відбувається зміна основних операцій, подій та умов. Наприклад, зміна валюти, яка головним чином впливає на ціну продажу товарів та послуг, може призвести до зміни функціональної валюти підприємства.
30.16 Вплив зміни функціональної валюти обліковується перспективно. Іншими словами, підприємство переводить всі статті у нову функціональну валюту, застосовуючи валютний курс на дату зміни. Остаточні переведені суми за немонетарними статтями вважаються їх історичною собівартістю.
Використання валюти подання іншої, ніж функціональна валюта
Переведення у валюту подання
30.17 Підприємство може подавати свої фінансові звіти у будь-якій валюті (або валютах). Якщо валюта подання відрізняється від функціональної валюти підприємства, воно переводить свої результати та фінансовий стан у валюту подання. Наприклад, якщо група складається з окремих підприємств з різними функціональними валютами, статті доходу та витрат і фінансовий стан кожного підприємства відображаються у спільній валюті, щоб можна було подати консолідовані фінансові звіти.
30.18 Підприємство, функціональна валюта якого не є валютою країни з гіперінфляційною економікою, переводить свої результати та фінансовий стан в іншу валюту подання, застосовуючи такі процедури:
а) активи та зобов'язання в кожному поданому звіті про фінансовий стан (тобто, включаючи порівняльні дані) переводяться за курсом при закритті на дату цього звіту про фінансовий стан;
б) дохід та витрати в кожному звіті про прибутки та збитки (тобто, включаючи порівняльні дані), переводяться за валютними курсами на дату операцій;
в) всі остаточні курсові різниці визнаються в іншому сукупному доході.
30.19 З практичних причин курс, який наближається до валютних курсів на дату операцій, наприклад середній курс протягом періоду, підприємство може застосовувати для переведення статей доходу та витрат. Однак, якщо валютні курси зазнають суттєвих коливань, то застосування середнього курсу за період є недоречним.
30.20 Курсові різниці, зазначені в параграфі 30.18в), виникають унаслідок:
а) переведення доходу та витрат за валютним курсом на дату операцій, а активів та зобов'язань - за курсом при закритті;
б) переведення чистих активів на початок періоду за курсом при закритті, який відрізняється від попереднього курсу при закритті.
Якщо курсові різниці стосуються закордонної господарської одиниці, яка є консолідованою, проте не є у повному володінні, то акумульовані курсові різниці, які виникають від переведення і розподіляються на неконтролюючу частку , відносяться до неконтролюючої частки і визнаються як її частина в консолідованому звіті про фінансовий стан.
30.21 Підприємство, функціональна валюта якого є валютою країни з гіперінфляційною економікою переводить свої результати та показники фінансового стану в іншу валюту подання, використовуючи процедури, визначені в Розділі 31 "Гіперінфляція".
Переведення закордонної господарської одиниці у валюту подання інвестора
30.22 Об'єднання активів, зобов'язань, доходу та витрат закордонної господарської одиниці з активами, зобов'язаннями, доходом та витратами підприємства, що звітує, слід здійснювати за стандартними процедурами консолідації, такими як вилучення внутрішньогрупових сальдо і внутрішньогрупових операцій дочірнього підприємства (див. Розділ 9 "Консолідовані та окремі фінансові звіти"). Проте, внутрішньогруповий монетарний актив (або зобов'язання), незалежно від того, чи є він коротко- або довгостроковим, не може бути вилученим із відповідного внутрішньогрупового зобов'язання (або активу) без відображення наслідків коливань валюти у консолідованих фінансових звітах. Це відбувається тому, що монетарна стаття являє собою зобов'язання конвертувати одну валюту в іншу, і підприємство, що звітує, отримує прибуток чи збиток через коливання валюти. Відповідно, в консолідованих фінансових звітах підприємства, що звітує, така курсова різниця продовжує визнаватися у прибутку чи збитку або, якщо вона виникає за обставин, які наведені у параграфі 30.13, то вона класифікується як власний капітал.
30.23 Будь-який гудвіл, що виникає при придбанні закордонної господарської одиниці, та будь- які коригування справедливої вартості до балансової вартості активів і зобов'язань, що виникають унаслідок придбання цієї закордонної господарської одиниці, слід розглядати як активи та зобов'язання закордонної господарської одиниці. Отже вони відображаються у функціональній валюті закордонної господарської одиниці та переводяться за курсом при закритті, відповідно до параграфу 30.18.
Розкриття інформації
30.24 Посилання на "функціональну валюту" в параграфах 30.26 та 30.27 у випадку групи застосовуються до функціональної валюти материнського підприємства.
30.25 Підприємство розкриває таку інформацію:
а) суму курсових різниць, визнаних у прибутку чи збитку, за винятком тих, що виникають від фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, згідно з Розділами 11 та 12;
б) суму курсових різниць, що виникають протягом періоду та класифікуються як окремий компонент власного капіталу на кінець періоду.
30.26 Підприємство зазначає, в якій валюті подаються фінансові звіти. Коли валюта подання відрізняється від функціональної валюти, підприємство зазначає цей факт і функціональну валюту, а також причину застосування іншої валюти подання.
30.27 Коли відбувається зміна функціональної валюти підприємства, що звітує, або суттєвої закордонної господарської одиниці, підприємство зазначає цей факт і причину зміни функціональної валюти.
Сфера застосування цього розділу
31.1 Цей розділ застосовується до підприємства, функціональною валютою якого є валюта країни з гіперінфляційною економікою. Згідно з цим розділом, підприємство складає фінансові звіти , які скориговані на вплив гіперінфляції.
Гіперінфляційна економіка
31.2 Цей розділ не встановлює абсолютного рівня, на якому економіка країни вважається гіперінфляційною. Підприємство саме має зробити висновок на основі наявної інформації, яка включає відомості (але не обмежується ними) про такі показники гіперінфляції:
а) основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті. Суми, утримувані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності;
б) основна маса населення зберігає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валюті. Ціни можуть також наводитися в цій валюті;
в) продаж та придбання в кредит здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом строку кредиту, навіть якщо цей строк є коротким;
г) відсоткові ставки, заробітна плата та ціни прив'язані до індексу цін;
ґ) кумулятивне зростання інфляції за трирічний період наближається до 100% або перевищує цей рівень.
Одиниця виміру у фінансових звітах
31.3 Всі суми у фінансових звітах підприємства, функціональною валютою якого є валюта країни з гіперінфляційною економікою, мають бути зазначені у тій одиниці виміру, яка діяла на кінець звітного періоду . Порівняльна інформація за попередній період, яка надається згідно з параграфом 3.14, та будь-яка інформація подана по відношенню до попередніх періодів, також має зазначатися в одиниці виміру, яка діє на дату звітності .
31.4 При здійсненні перерахунку фінансових звітів згідно з цим розділом необхідно використовувати загальний індекс цін, який відображає зміни у загальній купівельній спроможності. У більшості країн існує визнаний загальний індекс цін, який зазвичай визначається урядом і яким керуються підприємства.
Порядок перерахунку фінансових звітів за історичною собівартістю
Звіт про фінансовий стан
31.5 Суми у звіті про фінансовий стан, які ще не виражені в одиниці виміру, що діє на дату балансу, перераховуються із застосуванням загального індексу цін.
31.6 Монетарні статті не перераховуються, оскільки вони вже виражені в одиниці виміру на кінець звітного періоду. Монетарні статті - це утримувані підприємством гроші, а також статті, які мають бути отримані або сплачені у грошовій формі.
31.7 Активи і зобов'язання, що індексуються відповідно до змін цін (наприклад, індексовані облігації або кредити) коригуються згідно з цим індексом та відображаються за скоригованою сумою в перерахованому звіті про фінансовий стан.
31.8 Усі інші активи і зобов'язання є немонетарними:
а) Деякі немонетарні статті відображаються за сумами, що діють на кінець звітного періоду, такими як чиста вартість реалізації та справедлива вартість. Тому вони не перераховуються. Усі інші немонетарні активи і зобов'язання перераховуються.
б) Більшість немонетарних статей відображаються за їхньою собівартістю або собівартістю за вирахуванням амортизації; таким чином, вони виражені в сумах, що діють на дату їх придбання. Перерахована собівартість кожної статті або її собівартість за вирахуванням амортизації визначається шляхом застосування змін загального індексу цін до її історичної собівартості і накопиченої амортизації, починаючи з дати придбання до кінця звітного періоду.
в) Перерахована сума немонетарного активу зменшується, згідно з Розділом 27 "Зменшення корисності активів", коли вона перевищує його суму очікуваного відшкодування .
31.9 На початку першого періоду застосування цього розділу компоненти власного капіталу (крім нерозподіленого прибутку) перераховуються з використанням загального індексу цін з дати, коли ці компоненти були внесені або виникли іншим чином. Перерахований нерозподілений прибуток обчислюється з усіх інших сум у перерахованому звіті про фінансовий стан.
31.10 Наприкінці першого періоду і в подальші періоди всі компоненти власного капіталу перераховуються з використанням загального індексу цін з початку звітного періоду або дати внеску, якщо вона була пізніше. Зміни у власному капіталі за період розкриваються відповідно до Розділу 6 "Звіт про зміни у власному капіталі" та "Звіт про дохід і нерозподілений прибуток".
Звіт про сукупний дохід та звіт про прибутки та збитки
31.11 Усі статті у звіті про сукупний дохід (та у звіті про прибутки та збитки у разі подання) слід виражати в одиниці виміру, яка діє на кінець звітного періоду. Тому всі суми треба перерахувати з використанням змін загального індексу цін, починаючи з дат, коли статті доходів або витрат були первісно відображені у фінансових звітах. Якщо протягом періоду загальна інфляція є приблизно рівномірною, може бути доречним використати середній рівень інфляції.
Звіт про рух грошових коштів
31.12 Усі статті звіту про рух грошових коштів підприємство має виражати в одиниці виміру, яка діє на кінець звітного періоду.
Прибутки або збитки від чистої монетарної позиції
31.13 У період інфляції підприємство, яке утримує перевищення монетарних активів над монетарними зобов'язаннями, втрачає купівельну спроможність, а підприємство, яке має перевищення монетарних зобов'язань над монетарними активами, збільшує купівельну спроможність тією мірою, якою активи та зобов'язання не індексуються відповідно до зміни цін. Цей прибуток або збиток від чистої монетарної позиції підприємство включає до прибутку чи збитку. Коригування цих активів і зобов'язань, індексованих відповідно до зміни цін, здійснене згідно з параграфом 31.7, підприємство згортає з прибутком або збитком від чистої монетарної позиції.
Постгіперінфляційна економіка
31.14 Коли економіка країни перестає бути гіперінфляційною і підприємство припиняє складати та подавати фінансові звіти відповідно до цього розділу, то суми, виражені в одиниці виміру, яка діяла на кінець попереднього звітного періоду, воно розглядає як основу балансової вартості в подальших фінансових звітах.
Розкриття інформації
31.15 Підприємство, на яке поширюється дія цього розділу, розкриває таку інформацію:
а) факт того, що фінансові звіти і відповідні дані за попередні періоди були перераховані відповідно до змін загальної купівельної спроможності функціональної валюти;
б) значення та рівень індексу цін на дату звітності і зміни індексу протягом поточного та попереднього звітних періодів;
в) суму прибутку чи збитку від монетарних статей.
Сфера застосування цього розділу
32.1 В цьому розділі визначаються події після завершення звітного періоду та принципи визнання, оцінки та розкриття цих подій.
Визначення подій після завершення звітного періоду
32.2 Події після завершення звітного періоду - це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються після завершення звітного періоду до дати затвердження фінансових звітів після їх складання. Такі події бувають двох типів:
а) події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події після завершення звітного періоду, що вимагають коригування);
б) події, які вказують на умови, що виникли після завершення звітного періоду (події після завершення звітного періоду, що не вимагають коригування).
32.3 Події після завершення звітного періоду - це всі події до дати затвердження фінансових звітів, навіть якщо ці події відбуваються після оприлюднення прибутку чи збитку або іншої вибіркової фінансової інформації.
Визнання та оцінка
Події після завершення звітного періоду, що вимагають коригування
32.4 Для відображення подій після завершення звітного періоду, що вимагають коригування,підприємство має коригувати суми, визнані в його фінансових звітах (включаючи розкриття відповідної інформації).
32.5 Далі наведено приклади подій після завершення звітного періоду, що вимагають коригування, коли підприємство має коригувати суми, визнані у фінансових звітах, або визнавати раніше не визнані статті:
а) врегулювання після завершення звітного періоду в судовій справі, яке підтверджує, що підприємство мало теперішнє зобов'язання на кінець звітного періоду. Підприємство коригує будь-яке попередньо визнане забезпечення , пов'язане з цією судовою справою відповідно до Розділу 21 "Забезпечення, умовні активи та зобов'язання" або визнає нове забезпечення. Підприємство не просто розкриває інформацію про умовне зобов'язання. Врегулювання надає додаткове свідчення, яке розглядатиметься при визначенні забезпечення, що слід визнати на кінець звітного періоду згідно з Розділом 21;
б) отримання інформації після завершення звітного періоду, яка свідчить, про те, що корисність активу зменшилася на кінець звітного періоду або що суму раніше визнаних втрат від зменшення корисності цього активу треба коригувати. Наприклад:
i) банкрутство замовника, яке сталося після завершення звітного періоду, зазвичай підтверджує, що збиток за торговельною дебіторською заборгованістю вже існував на кінець звітного періоду і що підприємство має коригувати балансову вартість торговельної дебіторської заборгованості, та
ii) продаж запасів після завершення звітного періоду може свідчити про їх ціну продажу на кінець звітного періоду в цілях оцінки зменшення корисності на цю дату;
в) визначення після завершення звітного періоду собівартості придбаних активів або надходжень від проданих активів протягом звітного періоду;
г) визначення після завершення звітного періоду суми прибутку за програмою участі у прибутках компанії або визначення виплат бонусів, якщо підприємство мало теперішнє юридичне або конструктивне зобов'язання на кінець звітного періоду здійснити такі виплати внаслідок подій до цієї дати (див. Розділ 28 "Виплати працівникам");
ґ) виявлення шахрайства або помилок , які свідчить, що фінансові звіти є невірними.
Події після завершення звітного періоду, що не вимагають коригування
32.6 Підприємству не слід коригувати суми, визнані в його фінансових звітах, для відображення подій після завершення звітного періоду, що не вимагають коригування.
32.7 Прикладами таких подій після завершення звітного періоду, що не вимагають коригування є:
а) падіння ринкової вартості інвестиції у період після завершення звітного періоду до дати, коли фінансові звіти затверджують. Падіння ринкової вартості, як правило, не пов'язане зі станом інвестицій на кінець звітного періоду, але відображає обставини, що виникли після нього. Отже, підприємство не коригує суми, визнані в його фінансових звітах щодо інвестицій. Подібно до цього, підприємство не оновлює суми інвестицій, інформація про які розкрита на кінець звітного періоду, хоча йому може бути потрібним подати розкриття додаткової інформації згідно з параграфом 32.10;
б) сума, що підлягає сплаті внаслідок сприятливого рішення чи врегулювання у судовій справі після дати звітності , але до складання фінансових звітів. Це буде умовним активом на дату звітності (див. параграф 21.13), і, згідно з параграфом 21.16, може виникнути обов'язок розкрити інформацію. Але домовленість щодо суми відшкодування збитків в рамках рішення, винесеного до дати звітності, але раніше не визнаного, оскільки суму не можна було достовірно оцінити, може становити подію, що вимагає коригування.
Дивіденди
32.8 Якщо підприємство оголошує дивіденди утримувачам інструментів власного капіталу після завершення звітного періоду, підприємству не слід визнавати такі дивіденди як зобов'язання на кінець звітного періоду. Сума дивіденду може відображатися як відокремлений компонент нерозподіленого прибутку на кінець звітного періоду.
Розкриття інформації
Дата затвердження
32.9 Підприємство має розкривати інформацію про дату затвердження фінансових звітів до їх складання та про те, хто дав дозвіл на таке затвердження. Якщо власники підприємства або інші особи мають повноваження вносити зміни до фінансових звітів після складання, підприємство має зазначити цей факт.
Події після завершення звітного періоду, що не вимагають коригування
32.10 Про кожну суттєву категорію подій після завершення звітного періоду, що не вимагають коригування, підприємство має розкривати таку інформацію:
а) характер події та
б) попередня оцінка її фінансового впливу або констатація факту, що така оцінка неможлива.
32.11 Далі наведено приклади подій після завершення звітного періоду, що не вимагають коригування, які зазвичай призводять до необхідності розкрити інформацію; розкривається така інформація, яка стає відомою після завершення звітного періоду, але перед затвердженням фінансових звітів:
а) значуще об'єднання бізнесу або вибуття значущого дочірнього підприємства;
б) оголошення плану про припинення певного виду діяльності;
в) істотні придбання активів, вибуття чи плани про вибуття активів або експропріація значних активів державою;
г) знищення основного виробничого обладнання внаслідок пожежі;
ґ) оголошення про значну реструктуризацію або про початок її запровадження;
д) емісія або викуп боргових інструментів чи інструментів власного капіталу підприємства;
е) аномально великі зміни цін на активи або курсів іноземних валют;
є) прийняті або оголошені зміни ставок оподаткування або податкового законодавства, які мають значний вплив на поточні та відстрочені податкові активи та зобов'язання;
ж) прийняття значних договірних зобов'язань або умовних зобов'язань, наприклад, унаслідок надання значних гарантій;
з) початок крупного судового процесу, що виник виключно внаслідок подій, які відбулися після завершення звітного періоду.
Сфера застосування цього розділу
33.1 Згідно з цим розділом від підприємства вимагається включати до його фінансових звітів інформацію, необхідну для привернення уваги до можливого впливу на його фінансовий стан і на прибуток чи збиток, спричиненого існуванням зв'язаних сторін , а також операціями та непогашеною заборгованістю у розрахунках з такими сторонами.
Визначення зв'язаних сторін
33.2 Зв'язана сторона є фізичною чи юридичною особою, пов'язаною з підприємством, яке складає фінансові звіти (підприємством, що звітує).
а) Фізична особа або близький родич цієї фізичної особи є зв'язаною стороною по відношенню до підприємства, що звітує, якщо така особа:
i) є членом провідного управлінського персоналу підприємства або його материнського підприємства;
ii) здійснює контроль над підприємством або
iii) має спільний контроль над підприємством, що звітує, або здійснює суттєвий вплив на нього, або значний відсоток голосів у ньому.
б) Юридична особа є зв'язаною стороною по відношенню до підприємства, що звітує, у разі наявності однієї з таких умов:
i) юридична особа та підприємство, що звітує, є членами однієї групи (це означає, що між кожним материнським та дочірнім підприємством та між будь-якими дочірніми підприємствами існують стосунки зв'язаних сторін);
ii) юридична особа або підприємство є асоційованим або спільним підприємством по відношенню один до одного (або членом групи, до складу якої входить інша сторона);
iii) обидві сторони є спільними підприємствами іншої особи;
iv) будь-яка сторона є спільним підприємством третьої особи, а інша сторона є асоційованим підприємством третьої особи;
v) юридична особа має програму виплат по закінченні трудової діяльності працівників підприємства, що звітує, або будь-якого підприємства, пов'язаного з підприємством, що звітує; якщо підприємство, що звітує само має таку програму, то працедавці-спонсори також пов'язані з цією програмою;
vi) юридична особа контролюється фізичною особою, зазначеною у пункті а) або перебуває під спільним контролем такої фізичної особи;
vii) фізична особа, зазначена у пункті а)i) має значний відсоток голосів в юридичній особі;
viii) фізична особа, зазначена у пункті а)ii) має суттєвий вплив на юридичну особу або значний відсоток голосів у неї;
ix) фізична особа або близький родич цієї фізичної особи має як суттєвий вплив на юридичну особу або значний відсоток голосів у неї, так і спільний контроль над підприємством, що звітує;
x) член провідного управлінського персоналу підприємства чи його материнського підприємства або близький родич цієї фізичної особи здійснює контроль або спільний контроль над підприємством, що звітує, або має в ньому значний відсоток голосів.
33.3 Розглядаючи можливість наявності між сторонами відносин зв'язаних сторін, підприємство має оцінювати суть стосунків, а не лише їх юридичну форму.
33.4 В контексті цього МСФЗ можуть не вважатися зв'язаними сторонами:
а) два підприємства, лише тому що мають спільного директора, або іншого члена провідного управлінського персоналу;
б) два контролюючих учасника , лише тому що здійснюють спільний контроль над діяльністю спільного підприємства;
в) наведені нижче особи, лише тому що вони мають звичайні стосунки з підприємством (навіть якщо вони можуть обмежувати свободу дій підприємства або брати участь у його процесі прийняття рішень):
i) особи, що надають фінансування;
ii) профспілки;
iii) комунальні служби;
iv) державні установи та відомства.
г) замовник, постачальник, суб'єкт господарювання, що отримав пільги (френчайзер), дистриб'ютор, генеральний агент, з яким підприємство здійснює значний обсяг операцій винятково з причин економічної залежності.
Розкриття інформації
Розкриття інформації про відносини між материнським та його дочірнім підприємством
33.5 Відносини між материнським підприємством та його дочірніми підприємствами слід розкривати незалежно від наявності операцій між ними, як між зв'язаними сторонами. Підприємство має розкривати назву материнського підприємства і контролюючої сторони, якщо вона має іншу назву. Якщо ні материнське підприємство, ані його контролююча сторона не готують фінансові звіти, які підлягають оприлюдненню, слід зазначати назву наступного самого головного материнського підприємства (у разі наявності), яке готує такі звіти.
Розкриття інформації про винагороду провідному управлінському персоналу
33.6 Провідний управлінський персонал - це ті особи, які, прямо або непрямо, мають повноваження та є відповідальними за планування, управління та контроль діяльності підприємства, що звітує, зокрема будь-який директор (виконавчий чи інший) цього підприємства. Винагорода включає всі виплати працівникам (визначені у Розділі 28 "Виплати працівникам"), в тому числі у формі платежу на основі акцій (див. Розділ 26 "Платіж на основі акцій"). Виплати працівникам - це всі форми винагороди, сплаченої, такої, що підлягає сплаті, або наданої підприємству, або від імені підприємства (наприклад, його материнським підприємством чи акціонером), в обмін на надані підприємству послуги. Вона також включає винагороду, сплачену від імені материнського підприємства за надані підприємству товари чи послуги.
33.7 Винагороду провідному управлінському персоналу підприємство має розкривати загальною сумою.
Розкриття інформації про операції зі зв'язаною стороною
33.8 Операція зі зв'язаною стороною - це обмін ресурсами, послугами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами, незалежно від того, чи призначається ціна. Типові для малих та середніх підприємств приклади операцій з зв'язаною стороною включають такі операції (і не обмежуються ними):
а) операції між підприємством та його основним(и) власником(ами);
б) операції між підприємством та іншим підприємством, коли обидва підприємства перебувають під спільним контролем однієї юридичної чи фізичної особи;
в) операції, в яких юридична чи фізична особа, що контролює підприємство, безпосередньо несе витрати, які в іншому випадку несло б підприємство, що звітує.
33.9 У разі наявності операцій зі зв'язаними сторонами підприємство має розкривати інформацію про характер відносин з зв'язаними сторонами, а також інформацію про здійснені операції і залишки заборгованості та зобов'язання, яка є необхідною для розуміння потенційного впливу цих відносин на фінансові звіти. Ці вимоги до розкриття інформації визначені додатково до вимог, наведених у параграфі 33.7 щодо розкриття інформації про винагороду провідному управлінському персоналу. Розкриття інформації має, щонайменше, включати:
а) суму операцій;
б) залишки заборгованості та:
i) її строки та умови, включаючи інформацію щодо наявності забезпечення і характеру оплати, яка буде надана при погашенні, і
ii) детальну інформацію щодо будь-яких наданих чи отриманих гарантій;
в) забезпечення дебіторської заборгованості, пов'язаної з сумою залишку заборгованості; та
г) витрати, визнані протягом періоду відносно безнадійної або сумнівної заборгованості зв'язаних сторін.
Такі операції можуть включати придбання, продаж чи передачу товарів чи послуг; оренду; гарантії; а також розрахунки, здійснені підприємством від імені зв'язаної сторони чи навпаки.
33.10 Розкривати інформацію, що вимагається згідно з параграфом 33.9, підприємство має окремо, щодо кожної з таких категорій:
а) юридичні особи, що контролюють підприємство, або здійснюють над ним спільний контроль чи мають суттєвий вплив на нього;
б) юридичні особи, над якими здійснює контроль чи спільний контроль підприємство, або на яких воно має суттєвий вплив;
в) провідний управлінський персонал підприємства чи його материнського підприємства (загальною сумою);
г) інші зв'язані сторони.
33.11 Підприємство звільняється від наведених у параграфі 33.9 вимог щодо розкриття інформації по відношенню до:
а) держави (загальнонаціональний уряд, органи регіональної або місцевої влади), яка здійснює контроль чи спільний контроль над підприємством або має на нього суттєвий вплив, та
б) іншої юридичної особи, яка є зв'язаною стороною, оскільки та сама держава здійснює контроль чи спільний контроль як над підприємством, так і над іншою юридичною особою, або має на них обох суттєвий вплив.
Але підприємство все ж зобов'язане розкрити відносини між материнським та дочірнім підприємством, згідно з вимогами параграфу 33.5.
33.12 Далі наводяться приклади операцій, які підлягають розкриттю, якщо здійснюються з зв'язаною стороною:
а) придбання або продаж товарів (готових або напівфабрикатів);
б) придбання або продаж нерухомості та інших активів;
в) надання чи отримання послуг;
г) оренда;
ґ) передача досліджень та розробок;
д) передачі за ліцензійними угодами;
е) передачі за фінансовими угодами (зокрема кредити та внески до власного капіталу в грошовій або натуральній формі);
є) надання гарантій або застави;
ж) погашення зобов'язань від імені підприємства або підприємством від імені іншої сторони;
з) участь материнського чи дочірнього підприємства у програмі з визначеною виплатою, що розподіляє ризики між підприємствами групи.
33.13 Розкриття інформації про те, що операції з зв'язаними сторонами були здійснені на умовах, рівнозначних умовам, що переважають в операціях між незалежними сторонами, здійснюється тільки за можливості обґрунтування таких умов.
33.14 Подібні за характером статті можуть розкриватися сукупно, крім випадків, коли окреме розкриття є необхідним для розуміння впливу операцій з зв'язаними сторонами на фінансові звіти підприємства.
Сфера застосування цього розділу
34.1 В цьому розділі наведена інструкція щодо складення фінансової звітності малими та середніми підприємствами, які займаються трьома спеціалізованими видами діяльності: сільським господарством, видобутком корисних копалин та концесіями на надання послуг.
Сільське господарство
34.2 Підприємство, що застосовує цей МСФЗ та займається сільськогосподарською діяльністю , має визначити свою облікову політику щодо кожного класу біологічних активів таким чином:
а) щодо тих біологічних активів, справедливу вартість яких можна легко визначити без надмірних витрат чи зусиль, підприємство має застосовувати модель справедливої вартості , описану в параграфах 34.4 - 34.7;
б) щодо всіх інших біологічних активів, підприємство має застосовувати модель собівартості, описану в параграфах 34.8 - 34.10.
Визнання
34.3 Підприємство має визнавати біологічний актив або сільськогосподарську продукцію тоді і тільки тоді, коли:
а) підприємство контролює актив у результаті минулих подій;
б) існує ймовірність отримання підприємством пов'язаних з цим активом майбутніх економічних вигід та
в) справедлива вартість або собівартість активу можна достовірно оцінити без надмірних витрат чи зусиль.
Оцінка: модель справедливої вартості
34.4 Біологічний актив підприємство має оцінювати при первісному визнанні і на кожну дату звітності за його справедливою вартістю мінус витрати на продаж. Зміни у справедливій вартості за вирахуванням витрат на продаж визнаються у прибутку чи збитку.
34.5 Сільськогосподарська продукція, зібрана як урожай біологічних активів підприємства, оцінюється за її справедливою вартістю мінус витрати на продаж на місці збору врожаю. Результатом такої оцінки є собівартість на дату, коли застосовується Розділ 13 "Запаси" або інший відповідний розділ цього МСФЗ.
34.6 При визначенні справедливої вартості підприємство має розглядати таке:
а) Якщо для біологічного активу або сільськогосподарської продукції в їх теперішньому місцезнаходженні та стані активний ринок існує, то котирувальна ціна на такому ринку є прийнятною основою для визначення справедливої вартості такого активу. Якщо підприємство має доступ до різних активних ринків, то воно користується цінами того ринку, яким очікує скористатися.
б) Якщо активного ринку не існує, то при визначенні справедливої вартості, підприємство користується одним або кількома (якщо можливо) з таких джерел інформації:
i) найостанніша ринкова ціна операції, за умови, що в період між датою здійснення цієї операції та кінцем звітного періоду не відбулося значних змін економічних умов;
ii) ринкові ціни на подібні активи, скориговані з метою відображення різниць;
iii) показники сектора, такі як вартість фруктового саду, виражена в розрахунку піддон на експорт, на бушель чи гектар, або вартість худоби, розрахована на кілограм м'яса.
в) У деяких випадках джерела інформації, зазначені в пунктах а) чи б) можуть привести до різних висновків щодо справедливої вартості біологічного активу або сільськогосподарської продукції. Підприємство розглядає причини таких розбіжностей, щоб визначити найбільш достовірну оцінку справедливої вартості в межах відносно вузького діапазону обґрунтованих оцінок.
г) За деяких обставин справедливу вартість можна легко визначити без надмірних витрат чи зусиль, хоча може і не існувати визначеної ринком ціни чи вартості біологічного активу в його теперішньому стані. Підприємство має розглянути, чи може теперішня вартість очікуваних чистих грошових потоків від активу, дисконтованих за поточною ринковою ставкою, слугувати достовірним показником справедливої вартості.
Розкриття інформації: модель справедливої вартості
34.7 Щодо оцінених за справедливою вартістю біологічних активів підприємство розкриває таку інформацію:
а) опис кожного класу його біологічних активів;
б) методи та суттєві припущення, що застосовуються при визначенні справедливої вартості кожної категорії сільськогосподарської продукції на місці збору врожаю та кожної категорії біологічних активів;
в) узгодження змін балансової вартості біологічних активів з початку до кінця поточного періоду. Таке узгодження має включати:
i) прибуток чи збиток, що виникає внаслідок змін справедливої вартості мінус витрати на продаж;
ii) збільшення внаслідок придбання;
iii) зменшення внаслідок збору врожаю;
iv) збільшення внаслідок об'єднання бізнесу;
v) чисті курсові різниці, що виникають після переведення фінансових звітів у іншу валюту подання та при переведенні закордонної господарської одиниці у валюту подання підприємства, що звітує;
vi) інші зміни.
Оцінка: модель собівартості
34.8 Біологічні активи, справедливу вартість яких не можна оцінити без надмірних витрат чи зусиль, підприємство має оцінювати за його собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені втрати від зменшення корисності .
34.9 Оцінювати зібрану з його біологічних активів сільськогосподарську продукцію підприємство має за справедливою вартістю мінус витрати на продаж на місці збору врожаю. Результатом такої оцінки є собівартість на дату оцінки при застосуванні Розділу 13 або інших розділів цього МСФЗ.
Розкриття інформації: модель собівартості
34.10 Щодо оцінених за моделлю собівартості біологічних активів підприємство розкриває таку інформацію:
а) опис кожного класу його біологічних активів;
б) пояснення, чому справедливу вартість не можна достовірно оцінити;
в) використаний метод амортизації;
г) застосовані строки корисної експлуатації або норми амортизації;
ґ) сукупна балансова вартість та накопичена амортизація (з урахуванням накопичених збитків від зменшення корисності) на початок та кінець періоду.
Діяльність з видобутку корисних копалин
34.11 Підприємство, що застосовує цей МСФЗ та займається розвідкою, оцінкою та видобутком корисних копалин (діяльність з видобутку корисних копалин), обліковує витрати на придбання чи створення матеріальних чи нематеріальних активів, які використовуються у діяльності з видобутку корисних копалин, згідно з Розділом 17 "Основні засоби" та Розділом 18 "Нематеріальні активи (крім гудвілу)", відповідно. Якщо підприємство зобов'язане демонтувати або видалити об'єкт, або відновити територію, де здійснювалась діяльність, такі зобов'язання і витрати обліковуються згідно з Розділом 17 та Розділом 21 "Забезпечення, умовні активи та зобов'язання".
Концесійні угоди
34.12 Концесійна угода - це угода, згідно з якою уряд або інший орган державної влади (особа, що надає концесію) залучає приватного оператора для розробки (чи модернізації), експлуатації та підтримання активів, що становлять інфраструктуру особи, що надає право, а саме: автошляхи, мости, тунелі, аеропорти, енергорозподільчі мережі, тюрми або лікарні. За такими угодами, особа, що надає концесію, контролює та регулює те, які послуги зобов'язаний надавати виконавець при використанні активів, кому, за яку ціну, а також контролює будь-яку значну частку, що залишилася в активах у кінці строку дії угоди.
34.13 Існує дві основні категорії концесійних угод:
а) згідно з угодами першої, оператор отримує фінансовий актив - безумовне договірне право на отримання зазначеної або такої, що піддається визначенню, суми грошових коштів або іншого фінансового активу від держави в обмін на будівництво або модернізацію державного активу, а в подальшому і його експлуатацію та підтримання протягом визначеного періоду часу. До цієї категорії відносяться державні гарантії покриття будь-якої різниці між сумами, отриманими від користувачів послуги, та зазначеними сумами чи такими, які легко піддаються визначенню.
б) згідно з угодами другої, оператор отримує нематеріальний актив - право брати плату за користування державним активом, який він будує або модернізує і потім експлуатує та підтримує протягом визначеного періоду часу. Право брати плату з користувачів не є безумовним правом отримувати грошові кошти, оскільки суми залежать від обсягу, в якому населення користується даною послугою.
Іноді в одній угоді можуть міститися два види: фінансовий актив оператор має в тому обсязі, в якому держава надала безумовну гарантію оплати будівництво державного активу; а нематеріальний актив оператор має в тому обсязі, в якому він змушений залежати від користування населенням активу, щоб отримати плату.
Облік: модель фінансового активу
34.14 Оператор визнає фінансовий актив в тому обсязі, в якому він має безумовне договірне право отримувати за послуги з будівництва грошові кошти або інший фінансовий актив від особи, що надає концесію, або за її дорученням. Фінансовий актив оператор оцінює за справедливою вартістю. Отже облік фінансового активу здійснюється згідно з Розділом 11 "Базові фінансові інструменти" та Розділом 12 "Інші питання фінансових інструментів".
Облік: модель нематеріального активу
34.15 Оператор визнає нематеріальний актив в тому обсязі, в якому він одержує право (ліцензію) брати плату з користувачів суспільної послуги. Оператор первісно оцінює нематеріальний актив за справедливою вартістю. Отже облік нематеріального активу здійснюється згідно з Розділом 18.
Операційний дохід
34.16 Визнавати, оцінювати та розкривати операційний дохід за послуги, які ним надаються, оператор за концесійною угодою має згідно з Розділом 23 "Дохід від звичайної діяльності".
Сфера застосування цього розділу
35.1 Цей розділ застосовується до підприємства, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , незалежно від того, чи його попередня нормативна база була повним комплексом МСФЗ або іншим комплексом загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (ЗПБО), таких як національні стандарти бухгалтерського обліку, або іншою нормативною базою, наприклад, базою оподаткування податком на прибуток.
35.2 Підприємство може вважатися таким, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , лише один раз. Якщо підприємство, що застосовує МСФЗ для МСП , припиняє його застосування на один чи більше звітних періодів , а потім зобов'язане чи вирішує прийняти цей стандарт знову пізніше, особливі звільнення, спрощення та інші наведені в цьому розділі вимоги до такого повторного прийняття не застосовуються.
Перше застосування
35.3 Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , зобов'язане застосувати цей розділ до своїх перших фінансових звітів , що відповідають цьому МСФЗ.
35.4 Перші фінансові звіти підприємства, що відповідають цьому МСФЗ, є першими річними фінансовими звітами, у яких підприємство чітко та беззастережно зазначає, що вони відповідають МСФЗ для МСП . Фінансові звіти, складені згідно з цим МСФЗ, є першими фінансовими звітами підприємства, складеними за МСФЗ, якщо, наприклад, підприємство:
а) не подавало свої фінансові звіти за попередні періоди;
б) подало свої останні попередні фінансові звіти згідно з національними вимогами, які не відповідають МСФЗ в усіх аспектах;
в) подало свої останні попередні фінансові звіти згідно з повним комплексом МСФЗ.
35.5 У параграфі 3.17 цього МСФЗ наводиться визначення повного комплекту фінансових звітів.
35.6 Згідно з параграфом 3.14, підприємство зобов'язане розкривати в повному комплекті фінансових звітів порівняльну інформацію про попередній порівнюваний період щодо всіх грошових сум, відображених у фінансових звітах, а також зазначену порівняльну текстову та описову інформацію. Підприємство може подавати порівняльну інформацію про більше, ніж один порівнюваний попередній період. Отже, дата переходу підприємства на МСФЗ для МСП - це початок першого періоду щодо якого підприємство подає повну порівняльну інформацію згідно з цим МСФЗ у своїх перших фінансових звітах, які відповідають цьому МСФЗ.
Порядок складання фінансових звітів на дату переходу
35.7 За винятком випадків, які передбачені параграфами 35.9 - 35.11, у своєму звіті про фінансовий стан на дату переходу на МСФЗ для МСП (тобто на початок найбільш раннього відображеного періоду) підприємство:
а) визнає всі активи та зобов'язання, визнання яких вимагається згідно з МСФЗ для МСП ;
б) не визнає статті активів та зобов'язань, якщо таке визнання не дозволяється згідно з цим МСФЗ;
в) перекласифіковує статті, які воно визнало згідно з попередньою нормативною базою фінансової звітності як один вид активу, зобов'язання або компонента капіталу, але які згідно з цим МСФЗ є іншим видом активів, зобов'язань чи компонента капіталу;
г) застосовує цей МСФЗ під час оцінювання всіх визнаних активів та зобов'язань.
35.8 Облікова політика , яку підприємство використовує згідно з цим МСФЗ у своєму звіті про фінансовий стан на початок періоду, може відрізнятися від політики, яку воно використовувало на цю саму дату під час застосування попередньої нормативної бази. Відповідні коригування виникають унаслідок подій та операцій до дати переходу на цей МСФЗ. Отже, підприємство визнає ці коригування безпосередньо в нерозподіленому прибутку (або, якщо доречно, в іншій категорії власного капіталу) на дату переходу на цей МСФЗ.
35.9 При першому застосуванні цього МСФЗ підприємству не дозволяється ретроспективно змінювати облікову політику, якої воно дотримувалося згідно з його попередньою нормативною базою складання фінансової звітності, щодо таких операцій:
а) припинення визнання фінансових активів та фінансових зобов'язань. Фінансові активи та зобов'язання, визнання яких припинилось (згідно з попередньою нормативною базою бухгалтерського обліку) до дати переходу, при першому застосуванні МСФЗ для МСП визнавати не можна. І навпаки, для обліку фінансових активів та зобов'язань, визнання яких би припинилось (згідно з МСФЗ для МСП ) за операцією, що мала місце до дати переходу, але які продовжили визнавати згідно з попередньою нормативною базою обліку, підприємство може обрати один з варіантів: а) припинити їх визнання при першому застосуванні МСФЗ для МСП або б) продовжити визнавати їх до продажу чи погашення;
б) облік хеджування. Підприємству не дозволяється до дати переходу на МСФЗ для МСП змінювати облік хеджування щодо відносин хеджування, які на дату переходу більше не існують. Що стосується відносин хеджування, які існують на дату переходу, то підприємство має дотримуватись вимог щодо обліку хеджування, які передбачені Розділом 12 "Інші питання фінансових інструментів", включаючи вимоги щодо припинення обліку хеджування, які не відповідають умовам Розділу 12;
в) облікові оцінки;
г) припинена діяльність ;
ґ) оцінка неконтролюючих часток . Вимоги параграфу 5.6 щодо розподілу прибутку чи збитку або загального сукупного доходу між неконтролюючими учасниками та власниками материнського підприємства застосовуються, починаючи з дати переходу на МСФЗ для МСП (або з більш ранньої дати застосування цього МСФЗ до перерахунку об'єднань бізнесу - див. параграф 35.10).
35.10 Під час складення перших фінансових звітів, які відповідають цьому МСФЗ, підприємство може використовувати одне або декілька з таких звільнень:
а) об'єднання бізнесу . Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , може прийняти рішення не застосовувати Розділ 19 "Об'єднання бізнесу та гудвіл" до об'єднань бізнесу, які були здійснені до дати переходу на цей МСФЗ. Але якщо підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , робить перерахунок будь-якого об'єднання бізнесу, щоб його облік відповідав Розділу 19, воно зобов'язане зробити перерахунок і всіх об'єднань бізнесу, що відбулися після нього.
б) операції, платіж за якими здійснюється на основі акцій . Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , не зобов'язане застосовувати Розділ 26 "Платіж на основі акцій" до інструментів власного капіталу, які були надані до дати переходу на цей МСФЗ, або до зобов'язань, що виникли в результаті операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій і розрахунки за якими були зроблені до дати переходу на цей МСФЗ.
в) справедлива вартість як доцільна вартість . Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , може прийняти рішення оцінити об'єкт основних засобів, інвестиційної нерухомості або нематеріальний актив на дату переходу на МСФЗ за його справедливою вартістю та використати цю справедливу вартість як доцільну вартість на цю дату.
г) переоцінена собівартість як доцільна вартість . Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , може прийняти рішення використати попередню переоцінку за загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку (ЗПБО) об'єкта основних засобів, інвестиційної нерухомості або нематеріального активу, на дату переходу на цей МСФЗ або до такої дати, як його доцільну вартість на дату переоцінки.
ґ) кумулятивні курсові різниці . Згідно з Розділом 30 "Переведення іноземної валюти", підприємство зобов'язане класифікувати деякі курсові різниці як окремий компонент власного капіталу. Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , може прийняти рішення вважати, що кумулятивні курсові різниці всіх закордонних господарських одиниць на дату переходу на МСФЗ для МСП дорівнюють нулю (тобто "початок з нуля");
д) окремі фінансові звіти . Коли підприємство складає окремі фінансові звіти, згідно з параграфом 9.26, воно зобов'язане обліковувати свої інвестиції в дочірні, асоційовані та спільно контрольовані підприємства:
i) за собівартістю мінус втрату від зменшення корисності або
ii) за справедливою вартістю, причому зміни справедливої вартості визнаються у прибутку чи збитку.
Якщо підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , оцінює таку інвестицію за собівартістю, воно має оцінювати таку інвестицію за одною з таких сум в окремому звіті про фінансовий стан на початок періоду, складеному згідно з цим МСФЗ:
i) собівартість, яка визначена згідно з Розділом 9 "Консолідовані та окремі фінансові звіти", або
ii) доцільна вартість, яка має дорівнювати справедливій вартості на дату переходу на МСФЗ для МСП або балансовій вартості за попередніми ЗПБО на цю дату;
е) складні фінансові інструменти . Згідно з параграфом 22.13, підприємство зобов'язане розділяти на дату емісії складний фінансовий інструмент на два компоненти: компонент-зобов'язання та компонент-власний капітал. Підприємству, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , не треба розділяти ці два компоненти, якщо на дату переходу на цей МСФЗ за компонентом-зобов'язанням немає заборгованості;
є) відстрочений податок на прибуток . Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , не зобов'язане на дату переходу на цей МСФЗ визнавати відстрочені податкові активи чи відстрочені податкові зобов'язання , які пов'язані з різницями між податковою базою та балансовою вартістю будь-яких активів чи зобов'язань, щодо яких визнання цих відстрочених податкових активів чи зобов'язань потребує надмірних витрат чи зусиль;
ж) концесійні угоди . Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , не зобов'язане застосовувати параграфи 34.12 - 34.16 до концесійних угод, укладених до дати переходу на цей МСФЗ;
з) діяльність з видобутку корисних копалин . Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП і, згідно з попередніми ЗПБО, застосовувало калькулювання повної собівартості, може прийняти рішення оцінити нафтогазові активи (які використовуються під час розвідки, оцінки, розробки чи видобутку нафти та газу), на дату переходу на МСФЗ для МСП , за сумою, визначеною згідно з попередніми ЗПБО. Підприємство зобов'язане, на дату переходу на цей МСФЗ, перевірити ці активи на зменшення корисності згідно з Розділом 27 "Зменшення корисності активів".
и) угоди, що містять оренду . Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , може прийняти рішення визначити, чи містить оренду угода, яка існує на дату переходу на МСФЗ для МСП (див. параграф 20.3), на підставі фактів та обставин, що існують на цю дату, а не підставі того, коли було укладено цю угоду.
і) зобов'язання щодо демонтажу , що включені до собівартості основних засобів. У параграфі 17.10в) зазначено, що собівартість об'єкта основних засобів включає первісну попередню оцінку витрат на демонтаж, переміщення об'єкта та відновлення території, на якій він розташований, зобов'язання, які підприємство бере коли об'єкт купують, або внаслідок використання об'єкта протягом певного періоду з метою, яка відрізняється від виробництва запасів протягом цього періоду. Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП , може прийняти рішення оцінити цей компонент собівартості об'єкта основних засобів на дату переходу на МСФЗ для МСП , а не на дату), коли первісно виникло зобов'язання.
35.11 Якщо, на дату переходу, практично неможливо зробити перерахунок звіту про фінансовий стан на початок періоду з урахуванням однієї чи декількох коригувань, що вимагаються згідно з параграфом 35.7, то, щодо таких коригувань, підприємство має застосовувати параграфи 35.7 - 35.10 у найбільш ранньому періоді, за який це можна зробити, і визначити, які дані, що були подані за попередні періоди, не є зіставними з даними за період, в якому підприємство складає свої перші фінансові звіти згідно з цим МСФЗ. Якщо практично неможливо розкрити будь-яку інформацію, яка вимагається згідно з цим МСФЗ за будь-який період до періоду, за який підприємство складає свої перші фінансові звіти у відповідності з цим МСФЗ, то підприємство має зазначити цей факт.
Розкриття інформації
Пояснення переходу на МСФЗ для МСП
35.12 Підприємство зобов'язане пояснити, як перехід з попередньої нормативної бази на цей МСФЗ вплинув на його фінансовий стан , фінансові результати діяльності і рух грошових коштів , відображені у звітності.
Узгодження
35.13 Згідно з вимогами параграфа 35.12, складені за цим МСФЗ перші фінансові звіти підприємства містять:
а) опис характеру кожної зміни облікової політики;
б) узгодження його власного капіталу, визначеного відповідно до попередньої нормативної бази фінансової звітності, з його власним капіталом, визначеним відповідно до цього МСФЗ, для обох дат, а саме:
i) дати переходу на МСФЗ та
ii) кінця найпізнішого періоду, відображеного в останніх річних фінансових звітах, складених відповідно до попередньої нормативної бази фінансової звітності;
в) узгодження прибутку чи збитку, визначеного відповідно до попередньої нормативної бази фінансової звітності за найпізніший період у найостанніших річних фінансових звітах підприємства, з його прибутком чи збитком, визначеним відповідно до цього МСФЗ за такий самий період.
35.14 Якщо підприємству стає відомо про помилки, зроблені за попередньою нормативною базою фінансової звітності, то узгодження, які вимагаються згідно з параграфом 35.13б) і в), мають розмежовувати, наскільки можливо, коригування цих помилок і зміни в обліковій політиці.
35.15 Якщо підприємство не подавало фінансові звіти за попередні періоди, то цей факт зазначається в його перших фінансових звітах, складених за цим МСФЗ.
Глосарій термінів
Актив (asset)
Ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, від якого очікують надходження майбутніх економічних вигід до підприємства.
Активи програми (виплат працівникам) (plan assets (of an employee benefit plan))
а) активи, утримувані фондом довгострокових виплат працівникам;
б) кваліфіковані страхові поліси.
Амортизація (матеріальних активів) (depreciation)
Систематичний розподіл вартості активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації.
Амортизація (нематеріальних активів) (amortisation)
Систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації.
Асоційоване підприємство (associate)
Підприємство, включаючи такі суб'єкти господарювання, які не є корпораціями (наприклад, партнерства), в якому інвестор має суттєвий вплив і який не є ані дочірнім підприємством, ані часткою участі в спільному підприємстві.
База оподаткування (tax basis)
Оцінка активу, зобов'язання чи інструменту власного капіталу згідно з відповідним по суті прийнятим податковим законодавством.
Балансова вартість (carrying amount)
Сума, за якою активи або зобов'язання визнаються у звіті про фінансовий стан.
Безперевність діяльності (підприємство, що діє безперервно) (going concern)
Підприємство вважається таким, що діє безперервно, якщо управлінський персонал не має наміру ліквідувати підприємство або припинити його комерційну діяльність або не має реальних альтернатив вчинити інакше.
Бізнес (business)
Сукупність видів діяльності, що здійснюються, та активів, що використовуються, з метою забезпечення:
а) доходу інвесторам або
б) зменшення витрат або отримання інших економічних вигід безпосередньо та пропорційно кількості власників страхових полісів або учасників.
Зазвичай бізнес складається з залучених ресурсів, застосованих до цих ресурсів процесів та їх кінцевих продуктів, які використовуються або використовуватимуться для створення доходів. Якщо в переданій сукупності видів діяльності та активів є гудвіл, слід вважати, що передана сукупність є бізнесом.
Біологічний актив (biological asset)
Жива тварина чи рослина.
Будівельний контракт (construction contract)
Контракт, спеціально укладений на спорудження одного активу або комбінації активів, які тісно пов'язані між собою або взаємозалежні за умовами їх проектування, технології, функціонування чи за їх кінцевим призначенням чи використанням.
Валові інвестиції в оренду (gross investment in a lease)
Сукупна сума:
а) мінімальних орендних платежів, які має отримати орендодавець за угодою про фінансову оренду, та
б) будь-якої негарантованої ліквідаційної вартості, нарахованої орендодавцеві.
Валюта подання (presentation currency)
Валюта, в якій подаються фінансові звіти.
Вартість при використанні (value in use)
Теперішня вартість майбутніх грошових потоків, які, за очікуванням, отримують від активу чи одиниці, яка генерує грошові кошти.
Вартість фінансового активу чи фінансового зобов'язання, що амортизується (amortised cost of a financial asset or financial liability)
Вартість фінансового активу чи фінансового зобов'язання на момент первісного визнання за вирахуванням виплат основної суми, плюс чи мінус сукупна амортизація, за допомогою методу ефективного відсотка будь-якої різниці між первісною вартістю та сумою погашення, та мінус зменшення (пряме або через використання рахунку резерву) на зменшення корисності чи неможливість стягнення.
Вартість, що амортизується (depreciable amount)
Вартість активу або інша сума, що замінює таку вартість (у фінансовій звітності), за вирахуванням його ліквідаційної вартості.
Визнання (recognition)
Процес включення до звіту про фінансовий стан чи звіту про сукупний дохід статті, яка відповідає визначенню елемента та таким критеріям визнання:
а) існує ймовірність надходження до підприємства або вибуття з нього будь-якої пов'язаної зі статтею майбутньої економічної вигоди;
б) стаття має собівартість або вартість, яку можна достовірно оцінити.
Власні викуплені акції (treasury shares)
Інструменти власного капіталу самого підприємства, утримувані підприємством або іншими членами консолідованої групи.
Виплати по закінченні трудової діяльності (post-employment benefits)
Виплати працівникам (окрім виплат при звільненні), які підлягають сплаті по закінченні трудової діяльності.
Виплати працівникам (employee benefits)
Усі форми компенсації, що їх надає підприємство в обмін на послуги, надані працівниками.
Виплати при звільненні (termination benefits)
Виплати працівникам, що підлягають сплаті в результаті:
а) прийняття підприємством рішення про звільнення працівника до встановленої дати його виходу на пенсію або
б) прийняття працівником рішення про добровільне звільнення в обмін на ці виплати.
Високоймовірний (highly probable)
Значно можливіший, ніж просто ймовірний.
Витрати (expenses)
Зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття або амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам капіталу.
Витрати на позики (borrowing costs)
Витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені підприємством у зв'язку із запозиченням коштів.
Забезпечення (provision)
Зобов'язання з невизначеним строком або сумою погашення.
Відповідальність перед суспільством (public accountability)
Відповідальність перед існуючими та потенційними надавачами ресурсів та іншими сторонніми по відношенню до підприємства особами, які приймають економічні рішення, але не мають повноважень вимагати складати звіти з урахуванням специфіки їх інформаційних потреб.
Підприємство має відповідальність перед суспільством тоді, коли:
а) його боргові зобов'язання чи інструменти власного капіталу перебувають в обігу на публічному ринку або знаходяться у процесі випуску для обігу на публічному ринку (вітчизняна чи іноземна фондова біржа або позабіржовий ринок, включаючи місцевий та регіональний ринки), або
б) він має на відповідальному зберіганні активи великої групи сторонніх осіб, і це є одним з основних видів його діяльності. Як правило, це відноситься до банків, кредитних спілок, страхових компаній, брокерів/дилерів, взаємних фондів та інвестиційних банків.
Відстрочений податок (deferred tax)
Податок на прибуток, що підлягає сплаті (відшкодуванню), виходячи з оподаткованого прибутку (податкового збитку) за майбутні звітні періоди, внаслідок минулих операцій чи подій.
Відстрочені податкові активи (deferred tax assets)
Суми податку на прибуток, що підлягають відшкодуванню в майбутніх звітних періодах, відповідно до:
а) тимчасових різниць;
б) перенесення невикористаних податкових збитків на майбутні періоди період;
в) перенесення невикористаних податкових пільг/кредитів на майбутні періоди.
Відстрочені податкові зобов'язання (deferred tax liabilities)
Податок на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до тимчасових різниць.
Власний капітал (equity)
Залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов'язань.
Власники (owners)
Утримувачі інструментів власного капіталу.
Внутрішня вартість (intrinsic value)
Різниця між справедливою вартістю акцій, на які контрагент має (умовне чи безумовне) право підписатися або які він має право отримати, та ціною (якщо така є), яку контрагент повинен (чи буде повинен) сплатити за ці акції. Наприклад, опціон на акції з ціною виконання 15 гр.о., справедлива вартість яких становить 20 гр.о., має внутрішню вартість 5 гр.о.
[*грошові одиниці позначено (гр.о.)]
Збиток від зменшення корисності (impairment loss)
Сума, на яку балансова вартість активу перевищує
а) його ціну продажу за вирахуванням витрат на завершення, виготовлення та продаж, якщо актив відноситься до запасів, або
б) його справедливу вартість за вирахуванням витрат на продаж, якщо актив відноситься до інших активів.
Гарантовані виплати працівникам (vested benefits)
Виплати, права на які (згідно з умовами програми пенсійних виплат) не залежать від майбутньої трудової діяльності.
Грошові кошти (cash)
Готівка в касі та депозити до запитання.
Грошові потоки (cash flows)
Надходження та вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.
Група (group)
Материнське підприємство та всі його дочірні підприємства.
Гудвіл (goodwill)
Майбутні економічні вигоди, що виникають від активів, які неможливо індивідуально ідентифікувати та окремо визнати.
Дата надання (grant date)
Дата, на яку підприємство та інша сторона (включаючи працівника) погоджуються на угоду про платіж на основі акцій, яка укладається, якщо підприємство та контрагент мають спільне розуміння умов угоди. На дату надання підприємство передає контрагентові право на грошові кошти, інші активи або інструменти власного капіталу підприємства за умови виконання визначених угод (за їх наявності). Якщо така угода підлягає затвердженню (наприклад, акціонерами), тоді дата надання - це дата затвердження.
Дата переходу на МСФЗ для МСП (date of transition to the IFRS for SMEs)
Початок першого періоду, за який підприємство подає повну порівняльну інформацію згідно з МСФЗ для МСП у своїх перших фінансових звітах за МСФЗ для МСП .
Держава (state)
Загальнодержавний, регіональний або місцевий уряд.
Державна програма (виплат працівникам) (state (employee benefit) plan)
Передбачені законодавством програми виплат працівникам, які охоплюють всі підприємства (або всі підприємства певної категорії, наприклад, певної галузі) та якими управляють загальнодержавні або місцеві органи влади чи інші відомства (наприклад, незалежне агентство, створене спеціально з цією метою), які не підлягають контролю або впливу підприємства, що звітує.
Державні гранти (government grants)
Допомога держави у формі передачі ресурсів підприємству в обмін на минуле або майбутнє дотримання певних умов, які пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Доречність (relevance)
Якість інформації, що дозволяє їй впливати на економічні рішення користувачів, допомагаючи їм оцінити минулі, нинішні чи майбутні події або підтверджуючи чи виправляючи їхні минулі оцінки.
Дослідження (research)
Оригінальне та заплановане вивчення з метою отримання і розуміння нових наукових або технічних знань.
Достовірність (reliability)
Якість інформації, що забезпечує відсутність в неї суттєвих помилок та упередженості й достовірно відображає те, що вона призначена відображати або що, як обґрунтовано можна очікувати, буде відображати.
Дохід (income)
Збільшення економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників.
Дохід від звичайної діяльності (revenue)
Валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в звичайному ході діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.
Дочірнє підприємство (subsidiary)
Підприємство, у тому числі некорпоративне підприємство, наприклад партнерство, що контролюється іншим підприємством (яке називається материнським).
Еквівалент грошових коштів (cash equivalent)
Короткострокові високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів та несуть незначний ризик зміни їхньої вартості.
Ефективна відсоткова ставка (effective interest rate)
Ставка, за якою дисконтуються попередньо розраховані майбутні виплати або надходження грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструменту або, у разі доцільності, протягом більш короткого періоду до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов'язання.
Ефективність хеджування (effectiveness of a hedge)
Ступінь, до якого зміни справедливої вартості або грошових потоків від об'єкта хеджування, що їх можна віднести до хеджованого ризику, згортаються внаслідок змін справедливої вартості або грошових потоків інструмента хеджування.
Заборгованість за позиками (loans payable)
Фінансові зобов'язання крім короткострокової кредиторської заборгованості за товари чи послуги на умовах звичайного кредиту.
Загальний сукупний прибуток (total comprehensive income)
Зміна власного капіталу протягом періоду, яка є результатом операцій та інших подій, крім змін, які є результатом операцій з власниками, що виступають у цій якості (така зміна дорівнює сумі прибутку чи збитку та інших статей сукупного доходу).
Запаси (inventories)
Активи, які:
а) утримуються для продажу в звичайному ході діяльності;
б) перебувають у процесі виробництва для такого продажу або
в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.
Зведена фінансова звітність (combined financial statements)
Фінансові звіти двох або більше підприємств, які контролюються одним інвестором.
Звіт про дохід та нерозподілений прибуток (statement of income andretained earnings)
Фінансовий звіт, в якому відображаються прибуток чи збиток та зміни нерозподіленого прибутку за даний період.
Звіт про зміни у власному капіталі (statement of changes in equity)
Фінансовий звіт, в якому відображається прибуток чи збиток за даний період, статті доходу та витрат, визнаних безпосередньо у власному капіталі за даний період, вплив змін облікової політики та виправлення визнаних в даному періоді помилок, а також (залежно від обраної для підприємства форми звіту) сум операцій протягом періоду з учасниками власного капіталу, що виступають у цій якості.
Звіт про прибутки та збитки (income statement)
Фінансовий звіт, в якому відображаються всі визнані у звітному періоді статті доходів та витрат, за винятком статей іншого сукупного доходу.
Звіт про рух грошових коштів (statement of cash flows)
Фінансовий звіт, в якому відображається інформація про зміни грошових коштів підприємства та їх еквівалентів за даний період, причому зміни протягом даного періоду наводяться окремо в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Звіт про сукупний дохід (statement of comprehensive income)
Фінансовий звіт, в якому відображаються всі визнані у даному періоді статті доходів та витрат, у тому числі й статті, визнанні при визначенні прибутку чи збитку (що становить проміжний підсумок у звіті про сукупний дохід) та статті іншого сукупного доходу. Якщо підприємство приймає рішення подавати як звіт про прибутки та збитки, так і звіт про сукупний дохід, то останній починається з прибутку чи збитку, а потім відображає статті іншого сукупного доходу.
Звіт про фінансовий стан (statement of financial position)
Фінансовий звіт, в якому відображається взаємозв'язок між активами, зобов'язаннями та власним капіталом підприємства на конкретну дату (яка також носить назву "дата балансу").
Звітна дата (reporting date)
Кінцева дата останнього періоду, за який складена фінансова звітність або проміжний фінансовий звіт.
Звітний період (reporting period)
Період, за який складена фінансова звітність або проміжний фінансовий звіт.
Зміна в обліковій оцінці (change in accounting estimate)
Коригування балансової вартості активу або зобов'язання чи суми періодичного споживання активу, яке є результатом оцінки теперішнього стану активів і зобов'язань та пов'язаних з ними очікуваних майбутніх вигід та зобов'язань. Зміни в облікових оцінках є наслідком нової інформації або нових подій та, відповідно, не є виправленнями помилок.
Зобов'язання (liability)
Теперішня заборгованість підприємства, яка виникає в результаті минулих подій, і погашення якої, за очікуванням, спричинить вибуття з підприємства ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди.
Зобов'язання за визначеними виплатами (defined benefit liability)
Теперішня вартість зобов'язання на дату звітності за вирахуванням справедливої вартості на дату звітності активів програми (за їхньої наявності), за рахунок яких безпосередньо погашатиметься заборгованість.
Теперішня вартість зобов'язання за визначеними виплатами (defined benefit obligation (present value of))
Теперішня вартість (без вирахування будь-яких активів програми) очікуваних майбутніх платежів, необхідних для погашення заборгованості, що виникає в результаті надання послуг працівником у поточному та попередніх періодах.
Зрозумілість (understandability)
Якість інформації, яка робить її доступною для користувачів, що мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку й прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю.
Ймовірний (probable)
Скоріше можливий, ніж неможливий.
Інвестиційна діяльність (investing activities)
Придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
Інвестиційна нерухомість (investment property)
Нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), яка утримується (власником чи орендарем за угодою про фінансову оренду) з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для:
а) використання у виробництві чи при постачанні товарів, наданні послуг чи для адміністративних цілей або
б) продажу в звичайному ході діяльності.
Інструмент хеджування (hedging instrument)
В цілях здійснення спеціального обліку хеджування для МСП, відповідно до Розділу 12 цього МСП, інструментом хеджування є фінансовий інструмент, який відповідає всім з наведених нижче умов:
а) є процентним свопом, валютним свопом, валютним форвардним контрактом, товарним форвардним контрактом, який вважається дуже ефективним для компенсації ризику зазначеного у параграфі 12.17, що визначений як хеджований ризик;
б) залучає сторону, яка є зовнішньою по відношенню до підприємства, що звітує (тобто зовнішню по відношенню до групи, сегмента, чи окремого підприємства, відображеного у звітності);
в) його умовна сума дорівнює визначеній основній чи умовній сумі об'єкта хеджування.
г) має визначену дату погашення, не пізніше
i) строку погашення фінансового інструмента, що хеджується,
ii) очікуваного розрахунку за зобов'язанням придбати чи продати товар або
iii) виникненням високо ймовірної прогнозованої валютної чи товарної операції, що хеджується;
ґ) не має положень щодо попередньої оплати, дострокового припинення чи продовження.
Суб'єкт господарювання, що приймає рішення застосовувати для обліку фінансових інструментів МСБО 39, повинен керуватися не даним визначенням інструменту хеджування, а визначенням, наведеним у зазначеному стандарті.
Інший сукупний дохід (other comprehensive income)
Статті доходу та витрат (включаючи коригування з перекласифікації), що не визнані в прибутку або збитку, як це дозволяють або вимагають інші МСФЗ.
Клас активів (class of assets)
Група активів, однакових за характером та використанням у діяльності підприємства.
Компонент підприємства (component of an entity)
Діяльність чи грошові потоки, які можна чітко розрізнити від решти підприємства операційно або для цілей фінансової звітності.
Консолідовані фінансові звіти (consolidated financial statements)
Фінансові звіти материнського підприємства та його дочірніх підприємств, подані як звіти одного економічного суб'єкта господарювання.
Конструктивне зобов'язання (constructive obligation)
Зобов'язання, яке є наслідком дій підприємства, коли:
а) підприємство повідомило інші сторони, що воно візьме на себе певні зобов'язання згідно з порядком, встановленим минулою практикою або достатньо конкретною поточною заявою, а також
б) в результаті підприємство створило в інших сторін обґрунтоване очікування, що воно виконає ці зобов'язання.
Контролюючий учасник (venturer)
Сторона, яка є учасником спільного підприємства та здійснює спільний контроль за цим спільним підприємством.
Контроль (за підприємством) (control (of an entity))
Повноваження керувати фінансовою та операційною політикою підприємства з метою одержання вигід від його діяльності.
Ліквідаційна вартість (активу) (residual value (of an asset))
Попередньо розрахована сума, що її підприємство може на поточний час отримати від вибуття активу після вирахування попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває у стані, який очікується наприкінці його строку корисної експлуатації.
Малі та середні підприємства (small and medium-sized entities)
Підприємства, які:
а) не мають відповідальності перед суспільством та
б) оприлюднюють для зовнішніх користувачів фінансову звітність загального призначення.
Підприємство має відповідальність перед суспільством тоді, коли:
а) воно подає або проходить процес подання фінансової звітності до комісії з цінних паперів або іншої регуляторної організації з метою випуску будь-якого класу інструментів на публічний ринок, або
б) воно має на відповідальному зберіганні активи великої групи сторонніх осіб, і це є одним з основних видів його діяльності. Як правило, це стосується банків, кредитних спілок, страхових компаній, брокерів/дилерів, взаємних фондів та інвестиційних банків.
Материнське підприємство (parent)
Підприємство, яке має одне або кілька дочірніх підприємств.
Мета фінансових звітів (objective of financial statements)
Надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки підприємства, яка є корисною для прийняття економічних рішень широким спектром користувачів, котрі не мають повноважень вимагати складання звітів з урахуванням специфіки їх інформаційних потреб.
Метод ефективного відсотка (effective interest method)
Метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу чи фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розподілу процентного доходу чи процентних витрат протягом відповідного періоду.
Метод нарахування прогнозованих одиниць (projected unit credit method)
Метод актуарної оцінки, за яким кожний період надання послуг розглядають як такий, що веде до виникнення права на додаткову одиницю виплати, та окремо оцінюють кожну одиницю з метою формування остаточного зобов'язання (інколи його називають методом нарахованої виплати, розподіленої пропорційно на період надання послуг, або методом "виплати / роки надання послуг").
Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) (International Financial Reporting Standards (IFRSs))
Стандарти та Тлумачення, прийняті Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО). Вони охоплюють:
а) Міжнародні стандарти фінансової звітності;
б) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;
в) Тлумачення, розроблені Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності (КТМФЗ) або колишнім Постійним комітетом з тлумачень (ПКТ).
Монетарні статті (monetary items)
Утримувані одиниці валюти, а також активи та зобов'язання, що їх мають отримати або сплатити у фіксованій або визначеній кількості одиниць валюти.
Набувати право (vest)
Отримувати право. Право контрагента (за угодою про платіж на основі акцій) отримувати грошові кошти, інші активи або інструменти власного капіталу підприємства набувається тоді, коли право контрагента більше не залежить від виконання будь-яких умов набуття права.
Надходження від інших операцій (gains)
Збільшення економічних вигід, яке відповідає визначенню доходу, а не валового доходу.
Накопичувальні компенсації за відсутність (accumulating compensated absences)
Компенсації за відсутність, які переносяться на наступні періоди та можуть використовуватись у майбутніх періодах, якщо права поточного періоду не використані повністю.
Неконтролююча частка (non-controlling interest)
Власний капітал в дочірньому підприємстві, який не відноситься, прямо або опосередковано, до материнського підприємства
Нематеріальний актив (intangible asset)
Ідентифікований немонетарний актив, який не має фізичної сутності.
Такий актив можна ідентифікувати, якщо він:
а) може бути відокремленим, тобто його можна відокремити або від'єднати від підприємства та продати, передати, віддати в оренду або обміняти, окремо чи спільно з іншим контрактом, активом чи зобов'язанням, або
б) виникає з договірних чи інших передбачених законом прав, незалежно від того, чи такі права можна передати або відокремити від підприємства або від інших прав та обов'язків.
Неможливий (impracticable)
Застосування вимоги є неможливим, якщо підприємство не може застосувати її, навіть після докладання всіх відповідних зусиль.
Об'єднання бізнесу (business combination)
Об'єднання окремих підприємств або бізнесів в один суб'єкт господарювання, що звітує.
Об'єкт хеджування (hedged item)
Для цілей здійснення спеціального обліку хеджування для МСП, відповідно до Розділу 12, об'єктом хеджування є:
а) відсотковий ризик боргового інструменту, оціненого за амортизованою вартістю;
б) ризик, пов'язаний з іноземною валютою чи відсотковою ставкою у твердій угоді або високо ймовірній прогнозованій операції;
в) ціновий ризик товару, який утримується або у твердій угоді, або у високо ймовірній прогнозованій операції з придбання чи продажу товару; або
г) валютний ризик у чистій інвестиції в іноземну діяльність.
Достовірне подання (відображення) (fair presentation)
Правдиве представлення наслідків операцій, інших подій та умов згідно з оцінками та критеріями визнання активів, зобов'язань, доходів та витрат.
Обачність (prudence)
Дотримання певної обережності при формуванні судження, необхідного при оцінюванні за умов невизначеності, для того, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов'язання чи витрати - занижені.
Облікова політика (accounting policies)
Конкретні принципи, основи, домовленості, правила та процедури, що застосовуються підприємством звітності при складанні та поданні фінансових звітів.
Обтяжливий контракт (onerous contract)
Контракт, за яким неминучі витрати на погашення зобов'язання перевищуватимуть очікувані економічні вигоди від контракту.
Одиниця, яка генерує грошові кошти (cash-generating unit)
Найменша група активів, яку можна ідентифікувати і яка генерує надходження грошових коштів, що здебільшого не залежать від надходжень грошових коштів від інших активів або груп активів.
Окремі фінансові звіти (separate financial statements)
Звітність, подана материнським підприємством, інвестором в асоційоване підприємство або контролюючим учасником спільно контрольованого підприємства, в яких інвестиції обліковуються на основі частки прямої участі, а не на основі відображених у звітності результатів та чистих активів об'єктів інвестування.
Операційна оренда (operating lease)
Оренда, за якою не передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності. Оренда, яка не є операційною, вважається фінансовою.
Операційна діяльність (operating activities)
Основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.
Операційний сегмент (operating segment)
Операційний сегмент - це компонент підприємства:
а) який здійснює господарську діяльність, від якої він може отримувати доходи та нести витрати (включаючи доходи та витрати, що пов'язані з операціями з іншими компонентами цього підприємства);
б) операційні результати якого регулярно переглядаються вищим керівником з операційної діяльності підприємства з метою прийняття рішень про ресурси, які слід розподілити на сегмент, та оцінювання результатів його діяльності; а також
в) про який доступна дискретна фінансова інформація.
Операція зі зв'язаною стороною (related party transaction)
Передача ресурсів, послуг або зобов'язань між зв'язаними сторонами, незалежно від того, чи призначається ціна.
Операція, платіж за якою здійснюється на основі акцій (share-basedpayment transaction)
Операція, в якій підприємство отримує товари чи послуги (в тому числі послуги працівників) в оплату за інструменти власного капіталу підприємства (включаючи акції чи опціони на акції) або купує товари чи послуги, беручи на себе зобов'язання перед постачальником цих товарів чи послуг на суми, які розраховуються на основі ціни акцій підприємства або інших інструментів власного капіталу підприємства.
Операція, платіж за якою здійснюється на основі акцій з використанням грошових коштів (cash-settled share-based payment transaction)
Операція, платіж за якою здійснюється на основі акцій і в якій підприємство купує товари чи послуги, беручи на себе зобов'язання перевести грошові кошти або інші активи постачальникові цих товарів чи послуг на суми, які ґрунтуються на ціні (або вартості) акцій підприємства чи інших інструментів його власного капіталу.
Операція, платіж за якою здійснюється на основі акцій з використанням інструмента власного капіталу (equity-settled share-basedpayment transaction)
Операція, платіж за якою здійснюється на основі акцій і в якій підприємство отримує товари або послуги як компенсацію за інструменти власного капіталу підприємства (включаючи акції або опціони на акції).
Оподаткований прибуток (податковий збиток) (taxable profit (tax loss))
Прибуток (збиток) за звітний період, щодо якого підлягає сплаті (відшкодуванню) податок на прибуток, який визначається згідно з правилами, встановленими податковими органами. Оподаткований прибуток дорівнює оподаткованому доходу за вирахуванням сум, які відносяться на валові витрати.
Оренда (lease)
Угода, за якою орендодавець передає орендареві в обмін на платіж або низку платежів право користування активом протягом погодженого періоду часу.
Основні засоби (property, plant and equipment)
Матеріальні активи, які:
а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи послуг, для надання в оренду, інвестування або для адміністративних цілей;
б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше ніж одного періоду.
Оцінка (measurement)
Процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів у звіті про фінансовий стан та у звіті про сукупний прибуток.
Перспективне застосування (зміни облікової політики) (prospective application (of a change in accounting policy))
Застосування нової облікової політики до операцій, інших подій та умов, які відбуваються після дати зміни облікової політики.
Підприємство, що вперше застосовує МСФЗ для МСП (first-time adopter of the IFRS for SMEs)
Підприємство, яке подає свою першу річну фінансову звітність, складену відповідно до МСФЗ для МСП , незалежно від того, чи попередньою концептуальною основою для нього був повний комплекс МСФЗ або інший комплекс стандартів бухгалтерського обліку.
По суті прийнятий (substantively enacted)
Ставки податку вважаються по суті прийнятими, якщо необхідні для процесу прийняття майбутні події не змінять його результат.
Зв'язана сторона (related party)
Зв'язана сторона - це фізична чи юридична особа, яка є зв'язаною з підприємством, що складає фінансову звітність (підприємством, що звітує).
а) Фізична особа або близький родич такої фізичної особи вважається зв'язаною з підприємством, що звітує, якщо така фізична особа:
i) є членом провідного управлінського персоналу підприємства, що звітує, або його материнського підприємства;
ii) здійснює контроль над підприємством, що звітує; або
iii) здійснює спільний контроль чи здійснює суттєвий вплив на підприємство, що звітує, або суттєвий відсоток голосів у такому підприємстві.
б) Юридична особа вважається пов'язаною з підприємством, що звітує, якщо існує будь-яка з таких умов:
i) така юридична особа та підприємство, що звітує, є членами однієї групи (це означає, що кожне материнське підприємство, дочірнє підприємство та споріднене дочірнє підприємство є зв'язаним з іншими);
ii) будь-яке з цих підприємств є асоційованим чи спільним підприємством (або членом групи, до складу якої входить інше підприємство);
iii) обидва підприємства є спільними підприємствами третього;
iv) будь-яке із цих підприємств є спільним підприємством третьої особи, а інше підприємство є асоційованим підприємством третьої особи;
v) юридична особа є програмою виплат по закінченні трудової діяльності на користь працівників підприємства, що звітує, або підприємства, пов'язаного з тим, що звітує. Якщо підприємство, що звітує, само є такою програмою, працедавці - спонсори також є пов'язаними з цією програмою;
vi) юридична особа перебуває під контролем або спільним контролем особи, що зазначена в пункті а);
vii) фізична особа, визначена у пункті а)i), має суттєве право голосу на підприємстві;
viii) фізична особа, визначена у пункті а)ii), має суттєвий вплив на підприємство або суттєвий відсоток голосів у ньому.
ix) фізична особа або близький родич такої фізичної особи, має як суттєвий вплив на підприємство чи суттєвий відсоток голосів у ньому, так і спільний контроль над підприємством, що звітує.
x) член ключового управлінського персоналу підприємства або його материнського підприємства, або близький родич такої фізичної особи здійснює контроль або спільний контроль над підприємством, що звітує, чи має суттєвий відсоток голосів у ньому.
Повний комплекс МСФЗ (full IFRSs)
Міжнародні стандарти фінансової звітності інші, ніж МСФЗ для МСП .
Податкові витрати (tax expense)
Загальна сума, що включається до загального сукупного доходу чи власного капіталу за звітний період відповідно до поточних податків та відстрочених податків.
Податок на прибуток (income tax)
Всі вітчизняні та іноземні податки, базою яких є оподаткований прибуток. Податок на прибуток включає такі податки, як податок на репатріацію прибутків, який має сплачувати дочірнє підприємство, асоційоване чи спільне підприємство, на прибутки, які воно перераховує підприємству, що звітує.
Помилки (errors)
Пропуски та викривлення у фінансових звітах підприємства за один або кілька попередніх періодів, які виникають через невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка:
а) була наявна, коли фінансові звіти за ці періоди затвердили до випуску;
б) за обґрунтованим очікуванням, могла бути отриманою та врахованою при складанні та поданні цих фінансових звітів.
Поточний податок (current tax)
Сума податку на прибуток, що підлягає сплаті (відшкодуванню), виходячи з оподаткованого прибутку (податкового збитку) за поточний чи минулі звітні періоди.
Прибуток або збиток (profit or loss)
Сукупний дохід мінус витрати, крім компонентів іншого сукупного доходу.
Примітки (до фінансових звітів) (notes (to financial statements))
Примітки містять інформацію на додаток до поданої в звіті про фінансовий стан, звіті про сукупний дохід, звіті про прибутки та збитки (якщо його подають), комбінованому звіті про дохід та нерозподілений прибуток (якщо подається), звіті про зміни у власному капіталі та звіті про рух грошових коштів. Примітки надають описове пояснення чи розкриття відображених у цих звітах статей та інформацію про статті, які не відповідають вимогам до визнання у цих звітах.
Принцип нарахування в обліку (accrual basis of accounting)
Вплив операцій та інших подій визнається тоді, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються гроші чи їх еквіваленти); вони відображаються в облікових регістрах і наводяться у фінансових звітах періоди тих періодів, до яких вони відносяться.
Припинена діяльність (discontinued operation)
Сегмент підприємства, який було ліквідовано або який класифікується як утримуваний для продажу та
а) являє собою окремий основний напрямок бізнесу чи географічний регіон діяльності;
б) є частиною єдиного координованого плану ліквідації окремого основного напрямку бізнесу або географічного регіону діяльності або
в) є дочірнім підприємством, придбаним виключно з метою перепродажу.
Припинення визнання (derecognition)
Виключення раніше визнаного активу або зобов'язання зі звіту про фінансовий стан підприємства.
Припустима ставка відсотка при оренді (interest rate implicit in the lease)
Ставка дисконту, яка на початку строку оренди веде до того, що сукупна теперішня вартість а) мінімальних орендних платежів та б) негарантованої ліквідаційної вартості має дорівнювати сумі i) справедливої вартості зданого в оренду активу та ii) будь-яких початкових прямих витрат орендодавця.
Прогнозована операція (forecast transaction)
Неоформлена угодою, але передбачувана майбутня операція.
Програми (виплат) за участю кількох працедавців (multi-employer (benefit) plans)
Програми з визначеним внеском (окрім державних програм) або програми з визначеною виплатою (крім державних програм), які:
а) об'єднують внесені різними підприємствами активи, які не перебувають під спільним контролем, а також
б) використовують ці активи для надання виплат працівникам більше ніж одного підприємства, на підставі того, що суми внесків та виплат визначаються незалежно від типу підприємства, на якому працюють ці працівники.
Програми виплат по закінченні трудової діяльності (post-employment benefit plans)
Офіційні або неофіційні угоди, згідно з якими підприємство здійснює виплати по закінченні трудової діяльності одному або кільком працівникам.
Програми з визначеним внеском (defined contribution plans)
Програми виплат по закінченні трудової діяльності, за якими підприємство сплачує фіксовані внески окремій юридичній особі (фонду) та не матиме юридичного чи конструктивного зобов'язання сплачувати подальші внески або здійснювати прямі виплати працівникам, якщо фонд не матиме достатньо активів для здійснення всіх виплат працівникам, пов'язаних з їхніми послугами у поточному та попередніх періодах.
Програми з визначеною виплатою (defined benefit plans)
Програми виплат по закінченні трудової діяльності, крім програм з визначеним внеском.
Проміжний період (interim period)
Період фінансової звітності, коротший за повний фінансовий рік.
Проміжний фінансовий звіт (interim financial report)
Фінансовий звіт, що складається або з повного комплекту фінансових звітів або з комплекту скороченої фінансової звітності за проміжний період.
Відсоткова ставка додаткових запозичень орендаря (lessee's incremental borrowing rate of interest)
Відсоткова ставка, що її мав би сплачувати орендар за подібну оренду, або, якщо її неможливо визначити, ставка, яку на початку строку оренди сплачував би орендар за запозичення коштів, необхідних для придбання активу, на подібний строк та з подібним забезпеченням.
Результати діяльності (performance)
Відображений у звіті про сукупний дохід взаємозв'язок між доходом та витратами підприємства.
Ретроспективне застосування (зміни в обліковій політиці) (retrospective application (of a change inaccounting policy))
Застосування нової облікової політики до операцій, інших подій та умов так, начебто ця політика застосовувалася завжди.
Різниці у часі (timing differences)
Дохід чи витрати, які визнаються у прибутку чи збитку в одному періоді, але, згідно з податковим законодавством, включаються до оподаткованого доходу іншого періоду.
Розробки (development)
Застосування результатів наукових досліджень чи інших знань для планування чи проектування виробництва нових або суттєво вдосконалених матеріалів, пристроїв, виробів, процесів, систем чи послуг до початку серійного виробництва або використання.
Рух грошових коштів (див. грошові потоки)
Надходження та вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.
Своєчасність (timeliness)
Надання інформації у фінансовій звітності протягом періоду прийняття рішення.
Сільськогосподарська діяльність (agricultural activity)
Здійснення підприємством управління біологічним перетворенням біологічних активів на сільськогосподарську продукцію чи додаткові біологічні активи з метою продажу.
Сільськогосподарська продукція (agricultural produce)
Зібраний урожай біологічних активів підприємства.
Складний фінансовий інструмент (compound financial instrument)
Фінансовий інструмент, який з точки зору емітента містить і компонент зобов'язання, і компонент капіталу.
Спільне підприємство (joint venture)
Контрактна угода, за якою дві або кілька сторін здійснюють економічну діяльність, яка підлягає спільному контролю. Спільні підприємства можуть приймати форму спільно контрольованої діяльності, спільно контрольованих активів або спільно контрольованих суб'єктів господарювання.
Спільний контроль (joint control)
Погоджений контрактом розподіл контролю за економічною діяльністю, який існує лише тоді, коли стратегічні фінансові та операційні рішення, пов'язані з такою діяльністю, потребують одностайної згоди сторін угоди про розподіл контролю (контролюючих учасників).
Спільно контрольоване підприємство (jointly controlled entity)
Спільне підприємство, яке передбачає створення корпорації, товариства або іншого суб'єкта господарювання, у яких кожний контролюючий учасник має частку. Такий суб'єкт господарювання здійснює діяльність так само, як і інші підприємства, за винятком того, що контрактна угода між контролюючими учасниками встановлює спільний контроль за економічною діяльністю суб'єкта господарювання.
Справедлива вартість (fair value)
Сума, за якою можна обміняти актив, погасити заборгованість або обміняти наданий інструмент власного капіталу в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Справедлива вартість мінус витрати на продаж (fair value less costs to sell)
Сума, яку можна отримати від продажу активу або одиниці, яка генерує грошові кошти, в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами, за вирахуванням витрат на продаж.
Страховий контракт (insurance contract)
Договір, за яким одна сторона (страховик) приймає значний страховий ризик іншої сторони (власника страхового поліса), погодившись надати компенсацію власникові страхового поліса, якщо визначена непевна майбутня подія (страховий випадок) негативно вплине на власника страхового поліса.
Строк корисної експлуатації (useful life)
Період, протягом якого підприємство очікує використовувати актив, або кількість одиниць продукції чи подібних одиниць, які підприємство очікує отримати від активу.
Сума очікуваного відшкодування (recoverable amount)
Більша з двох оцінок активу (чи одиниці, яка генерує грошові кошти): справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж та його вартості при використанні.
Суттєвий (material)
Пропуск або викривлення статей є суттєвими, якщо вони можуть (окремо чи в сукупності) впливати на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від розміру та характеру пропуску чи викривлення, що оцінюються за конкретних обставин. Визначальним чинником може бути як розмір чи характер окремої статті, так і поєднання статей.
Тверда угода (firm commitment)
Угода, що має обов'язкову силу, про обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на визначену майбутню дату (чи дати).
Теперішня вартість (present value)
Поточна оцінка теперішньої дисконтованої вартості майбутніх чистих грошових потоків у ході звичайної діяльності.
Тимчасові різниці (temporary differences)
Різниці між балансовою вартістю активу, зобов'язання чи іншої статті фінансових звітів та їх базою оподаткування, які, за очікуваннями підприємства, вплинуть на оподаткований прибуток при відшкодуванні чи сплаті балансової вартості активу чи зобов'язання (або, у випадку інших статей, ніж активи та зобов'язання, вплинуть на оподаткований прибуток у майбутньому).
Угода про концесію на обслуговування (service concession arrangement)
Угода, за якою уряд або інший державний орган залучають приватну компанію для розробки (чи модернізації), управління та підтримання інфраструктурних активів замовника, таких як дороги, мости, тунелі, аеропорти, розподільчі енергомережі, тюрми чи лікарні.
Умовна ставка відсотка (imputed rate of interest)
Найточніше визначена з двох наведених нижче ставок:
а) домінуюча ставка на подібний інструмент емітента з подібним рейтингом кредитоспроможності або
б) ставка відсотка, яка дисконтує номінальну суму компенсації інструмента до поточної грошової ціни реалізації товарів чи надання послуг.
Умовна сума (notional amount)
Кількість валютних одиниць, бушелів, фунтів чи інших одиниць, зазначених у контракті на фінансовий інструмент.
Умовне зобов'язання (contingent liability)
а) Можливе зобов'язання, яке виникає внаслідок минулих подій і існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих підприємством, або
б) теперішнє зобов'язання, яке виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки:
i) немає ймовірності, що вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення зобов'язання, або
ii) суму зобов'язання не можна оцінити достатньо достовірно.
Умовний актив (contingent asset)
Можливий актив, який виникає внаслідок минулих подій і існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться чи не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих підприємством.
Фінансова діяльність (financing activities)
Діяльність, що спричиняє зміни розміру та складу вкладеного капіталу та запозичень підприємства.
Фінансові звіти загального призначення (general purpose financial statements)
Фінансові звіти, які призначені для забезпечення загальних інформаційних потреб широкого спектру користувачів, що не мають можливості вимагати складати звіти, адаптовані до їх інформаційних потреб.
Фінансова оренда (finance lease)
Оренда, за якою передаються, в основному, всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. Право власності може з часом передаватися або не передаватися. Оренда, яка не є фінансовою, вважаються операційною.
Фінансове зобов'язання (financial liability)
Будь-яке зобов'язання, що є:
а) контрактним зобов'язанням:
i) передавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству або
ii) обмінюватися фінансовими активами або фінансовими зобов'язаннями з іншим підприємством за умов, які є потенційно несприятливими для підприємства, або
б) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися інструментами власного капіталу самого підприємства, та:
i) за яким підприємство зобов'язане або може бути зобов'язане надати змінну кількість інструментів власного капіталу самого підприємства, або
ii) розрахунки, за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів чи іншого фінансового активу на фіксовану кількість інструментів власного капіталу самого підприємства. З цією метою до інструментів власного капіталу самого підприємства не відносять інструменти, які самі є контрактами на майбутнє отримання чи надання інструментів власного капіталу самого підприємства.
Фінансовий актив (financial asset)
Будь-який актив, що є:
а) грошовими коштами;
б) інструментом власного капіталу іншого підприємства;
в) контрактним правом:
i) отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства або
ii) обмінювати фінансові активи чи фінансові зобов'язання з іншим підприємством за умов, що є потенційно вигідними для підприємства або
г) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися інструментами власного капіталу самого підприємства, та
i) за яким підприємство зобов'язане чи може бути зобов'язаним отримати змінну кількість інструментів власного капіталу самого підприємства, або
ii) розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися іншим чином, ніж шляхом обміну фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість інструментів власного капіталу самого підприємства. З цією метою до інструментів власного капіталу підприємства не відносять інструменти, які самі є контрактами на майбутнє отримання чи надання інструментів власного капіталу самого підприємства.
Фінансовий інструмент (financial instrument)
Контракт, який призводить до виникнення фінансового активу в одному підприємстві і фінансового зобов'язання чи інструмента власного капіталу в іншому підприємстві суб'єкті господарювання.
Фінансовий стан (financial position)
Взаємозв'язок між активами, зобов'язаннями та власним капіталом підприємства, відображеними у звіті про фінансовий стан.
Фінансові звіти (financial statements)
Структуроване подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та руху грошових коштів підприємства.
Фінансування (виплат по закінченні трудової діяльності (funding of post-employment benefits))
Внески підприємства, а інколи його працівників, до суб'єкта господарювання чи фонду, який є юридично відокремленим від підприємства, що звітує, та з якого здійснюються виплати працівникам.
Функціональна валюта (functional currency)
Валюта основного економічного середовища, в якому підприємство здійснює свою діяльність.
Цінні папери, що перебувають в обігу на публічному ринку (боргові зобов'язання чи інструменти власного капіталу) (publicly traded (debt or equity instruments)
Цінні папери, що перебувають в обігу або знаходяться у процесі випуску для обігу на публічному ринку (вітчизняна чи іноземна фондова біржа або позабіржовий ринок, включаючи місцевий та регіональний ринки).
Чисті інвестиції в оренду (net investment in a lease)
Валові інвестиції в оренду, дисконтовані за припустимою при оренді відсотковою ставкою.
{Текст взято з сайту Мінфіну України http://www.minfin.gov.ua/}