Ст. 6

Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства · порівняння редакції від 2001-11-03 з редакцією від 2026-03-25

Текст статті в цих двох редакціях однаковий. Дата з'явилася тому, що редакцію акта перевидали, а саму статтю не змінювали.

Розбіжності щодо компетенції погоджувальної комісії вирішуються самою комісією.

Офіційний переклад

Заяви та застереження

Австрія (заява, зроблена при ратифікації)

Австрійська Республіка підтверджує заяву, зроблену при прийнятті, щодо тлумачення статті 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин як такої, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їхні генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Бельгія (заява, зроблена при ратифікації)

Бельгія тлумачить статтю 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин як таку, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їх генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Данія (заява, зроблена при ратифікації)

Данія підтверджує заяву, зроблену при прийнятті Договору, щодо тлумачення статті 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин як такої, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їх генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Європейський Союз (заява, зроблена після схвалення)

(1) Європейський [Союз] тлумачить статтю 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин як таку, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їх генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав. (2) Відповідно до положень статті II.7 Статуту ФАО Європейський [Союз] заявляє, що його декларація про компетенцію, подана до ФАО 4 жовтня 1994 року відповідно до статті ІІ.5 Статуту ФАО, залишається чинною у світлі прийняття ним Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства. (3) Відповідно до положення статті 22.3 Європейський [Союз] заявляє, що для суперечок, не вирішених відповідно до статті 22.1 або статті 22.2, він приймає як обов’язкові положення про врегулювання суперечок, що містяться в статті 22.3(a).

Фінляндія (заява при ратифікації)

Європейський [Союз] та його держави-члени тлумачать статтю 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин як таку, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їх генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Німеччина (заява, зроблена при ратифікації)

Німеччина підтверджує заяву, зроблену при прийнятті Європейським Союзом щодо тлумачення статті 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин як такої, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їхні генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Греція (заява, зроблена при ратифікації)

Грецька Республіка підтверджує заяву, зроблену при прийнятті, щодо тлумачення статті 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства як такої, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їх генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Ірландія (заява, зроблена при ратифікації)

Ірландія підтверджує заяву, зроблену при прийнятті, щодо тлумачення статті 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства як такої, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їхні генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Італія (заява, зроблена при ратифікації)

Італія підтверджує заяву, зроблену при прийнятті, щодо тлумачення статті 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства як такої, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їхні генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Японія (заява, зроблена при приєднанні)

Уряд Японії заявляє, що стаття 12.3(d) Міжнародного договору про рослинні та генетичні ресурси для виробництва продовольства і ведення сільського господарства тлумачиться як така, що визнає, що генетичні ресурси рослин для виробництва продовольства і ведення сільського господарства або їх генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Люксембург (заява, зроблена при ратифікації)

Велике Герцогство Люксембург підтверджує заяву, зроблену при прийнятті, щодо тлумачення статті 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства як такої, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їх генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

М’янма (заява щодо статті 22, зроблена при приєднанні)

Уряд Союзу М’янми заявляє, що у випадку виникнення спору між Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, М’янма звертається до Арбітражу відповідно до статті 22.3(а). У зв’язку з цим М’янма погоджується на арбітраж відповідно до процедури, викладеної в частині першій Додатку II до Договору.

Польща (заява, зроблена при приєднанні)

Республіка Польща підтверджує заяву, зроблену при прийнятті Європейським [Союзом] щодо тлумачення статті 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, в якій визнається, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їх генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Іспанія (заява, зроблена при ратифікації)

Іспанія заявляє про свій намір здати на зберігання заяву про тлумачення статті 12.3.d Договору, вже зроблену під час головування в Європейському [Союзі] під час тридцять першої Конференції ФАО на рівні міністрів у листопаді 2001 року, під час прийняття Договору, як тільки будуть завершені відповідні внутрішні процедури.

Швеція (заява при ратифікації)

(1) Швеція підтверджує заяву, зроблену при прийнятті, щодо тлумачення статті 12.3d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства як такої, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їхні генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав. (2) Відповідно до положень статті II.7 Статуту ФАО, Швеція заявляє, що декларація про компетенцію Європейського Союзу, подана до ФАО 4 жовтня 1994 року відповідно до статті II.5 Статуту ФАО, залишається чинною у світлі прийняття нею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства. (3) Відповідно до положення статті 22.3 Швеція заявляє, що для суперечок, не вирішених відповідно до статті 22.1 або статті 22.2, вона приймає як обов’язкові положення про врегулювання суперечок, що містяться в статті 22.3(а).

Сполучене Королівство (заява при ратифікації)

Уряд Сполученого Королівства підтверджує заяву, зроблену при прийнятті, щодо тлумачення статті 12.3.d Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства як такої, що визнає, що генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства або їхні генетичні частини чи компоненти, які зазнали інновацій, можуть бути об’єктом прав інтелектуальної власності за умови дотримання критеріїв, що стосуються таких прав.

Болівія (Багатонаціональна Держава) (Заява, зроблена при ратифікації)

Що стосується статті 22.3, якщо спір не вирішується відповідно до статті 22.1 або статті 22.2, Багатонаціональна Держава Болівія погоджується на його передачу до Міжнародного Суду ООН як обов’язкового механізму врегулювання спорів.

Сполучені Штати Америки (Ратифікація за умови наступного розуміння)

Сполучені Штати Америки розуміють, що стаття 12.3d не повинна тлумачитися таким чином, щоб зменшувати наявність або здійснення прав інтелектуальної власності відповідно до національного законодавства.

{ Текст Міжнародного договору англійською мовою }

Закреслене — текст редакції від 2001-11-03, підкреслене — текст редакції від 2026-03-25. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2001-11-03 або 2026-03-25.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.