Ст. 5

Чинна редакція від 07.12.1994

Комерційні закупівлі й спеціальні угоди

1. Комерційною закупівлею для цілей цієї Конвенції є закупівля, яку визначено в статті 2, яка відповідає звичайній комерційній практиці в міжнародній торгівлі та яка не охоплює угод, зазначених у пункті 2 цієї статті.

2. Спеціальною угодою для цілей цієї Конвенції є така угода, яка охоплює особливі умови, які запропоновані Урядом відповідного члена та які не відповідають звичайній комерційній практиці. Спеціальні угоди охоплюють таке:

a) продаж на умовах кредиту, під час якого в результаті втручання Уряду відсоткова ставка, строк платежу або інші пов'язані умови не відповідають комерційним ставкам, строкам або умовам, які переважають на світовому ринку;

b) продаж, під час якого кошти для придбання зерна отримуються за рахунок позики, наданої Урядом члена-експортера для закупівлі зерна;

c) продаж з оплатою у валюті члена-імпортера, яка не конвертується у валюту або товари для використання в країні члена-експортера;

d) продаж за торговельними угодами зі спеціальними умовами платежу, які охоплюють клірингові розрахунки для врегулювання кредитових сальдо у двосторонньому порядку шляхом обміну товарами, за винятком випадків, коли відповідні член-експортер і член-імпортер домовляються про те, що продаж необхідно вважати комерційним;

e) бартерні угоди:

i) які є результатом утручання Урядів та за якими зерно надається в обмін за цінами, іншими, ніж ті, що переважають на світовому ринку, або

ii) які стосуються фінансування за державною програмою закупівель, за винятком випадків, коли закупівля зерна є результатом бартерної угоди, за якою країни кінцевого призначення не зазначено в початковому бартерному контракті;

f) надання зерна як дарунка або закупівля зерна завдяки фінансовій допомозі, наданій членом-експортером для цієї конкретної мети;

g) будь-які інші визначені Радою категорії угод, що охоплюють особливі умови, які запропоновані Урядом відповідного члена та які не відповідають звичайній комерційній практиці.

3. Якщо Виконавчий директор чи будь-який член порушує питання про те, чи є ця угода комерційною закупівлею, визначеною в пункті 1 цієї статті, чи спеціальною угодою, визначеною в пункті 2 цієї статті, рішення ухвалюється Радою.