1. Для здійснення положень цієї Конвенції засновується Комітет з насильницьких зникнень (Комітет) у складі десяти експертів, які мають високі моральні якості та визнану компетентність у галузі прав людини, які виступають за самих себе та діють на основі принципу цілковитої неупередженості. Члени Комітету обираються державами-учасницями відповідно до принципу справедливого географічного розподілу, при цьому враховується інтерес, який становить участь у роботі Комітету осіб, які мають відповідний юридичний досвід, а також збалансована представленість серед членів Комітету чоловіків і жінок.
2. Вибори проводяться шляхом таємного голосування на підставі списку кандидатів, рекомендованих державами-учасницями із числа їхніх громадян, у ході нарад держав-учасниць, що скликаються із цією метою один раз на два роки Генеральним секретарем Організації Об’єднаних Націй. На цих нарадах, на яких кворум становлять дві третини держав-учасниць, обираються членами Комітету ті кандидати, які отримують найбільшу кількість голосів й абсолютну більшість голосів представників держав-учасниць, які присутні й беруть участь у голосуванні.
3. Перші вибори відбудуться не пізніше, ніж через шість місяців після дати набрання чинності цією Конвенцією. За чотири місяці до дати кожних виборів Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй надсилає лист державам-учасницям з пропозицією надати відповідні кандидатури протягом тримісячного строку. Генеральний секретар складає список перерахованих в алфавітному порядку рекомендованих кандидатів із зазначенням для кожного кандидата відповідної держави-учасниці. Він перепроваджує цей список усім державам-учасницям.
4. Члени Комітету обираються строком на чотири роки. Вони можуть бути переобраними один раз. Разом з тим, мандат п’яти членів, обраних у ході перших виборів, спливає через два роки; одразу після проведення перших виборів прізвища цих п’яти членів визначаються шляхом жеребкування головою наради, про яку йдеться в пункті 2 цієї статті.
5. У разі смерті, виходу у відставку або нездатності одного із членів Комітету через будь-яку іншу причину далі здійснювати в Комітеті свої функції, держава-учасниця, яка його призначила, призначає, дотримуючися критеріїв, передбачених у пункті 1 цієї статті, іншого кандидата із числа своїх громадян для зайняття поста, що звільнився в Комітеті, на строк, що залишився, відповідного мандата за умови схвалення такого призначення більшістю держав-учасниць. Це схвалення вважається остаточним, якщо половина чи більша кількість держав-учасниць не висловлять негативної думки в період тривалістю в шість тижнів з моменту отримання ними інформації від Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй про запропоноване призначення.
6. Комітет визначає свої правила процедури.
7. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй надає в розпорядження Комітету персонал і ресурси, які йому необхідні для ефективного здійснення своїх функцій. Генеральний секретар скликає членів Комітету на перше засідання.
8. Члени Комітету мають право користуються можливостями, привілеями та імунітетами, які надаються експертам у відрядженнях у справах Організації Об’єднаних Націй і закріплені у відповідних розділах Конвенції про привілеї та імунітети Об’єднаних Націй.
9. Кожна держава-учасниця зобов’язується співробітничати з Комітетом і сприяти його членам у здійсненні їхнього мандата в рамках тих функцій Комітету, які були нею визнані.