Ст. 13

Чинна редакція від 26.06.1999 · Конвенція набрав чинності 25.09.1974

Глава IV. Договірна Сторона

1. Кожна Договірна Сторона повинна запровадити прийняті нею Стандартні правила Загального додатку, Спеціальних додатків та їхніх Розділів не пізніше, ніж через 36 місяців після набуття чинності такими Додатками або Розділами для такої Договірної Сторони.

2. Кожна Договірна Сторона впроваджує прийняті нею Стандартні правила з перехідним терміном Загального додатку не пізніше, ніж через 60 місяців з дати набуття Загальним додатком чинності для цієї Договірної Сторони.

3. Кожна Договірна Сторона впроваджує прийняті нею Рекомендовані правила Спеціальних додатків чи їхніх Розділів не пізніше, ніж через 36 місяців після набуття чинності цими Спеціальними додатками та їхніми Розділами для цієї Договірної Сторони, якщо не було зроблено застережень щодо одного або більше з цих Рекомендованих правил.

4. (а) У випадках, коли терміни, передбачені пунктами 1 чи 2 цієї статті, на практиці виявляться не достатніми для впровадження положень Загального Додатку Договірною Стороною, ця Договірна Сторона може, до закінчення терміну згаданого у пунктах 1 і 2 цієї статті, звернутися до Керівного комітету з проханням продовжити цей термін. У своєму зверненні ця Договірна Сторона зазначає, щодо якого (яких) положення Загального додатку запитується продовження терміну, а також причини такого звернення.

(b) У виняткових випадках Керівний комітет може прийняти рішення дозволити таке продовження. У будь-якому рішенні Керівного комітету, яким дозволяється продовжити термін, повинні бути зазначені ті виняткові обставини, що стали підставою для ухвалення рішення, а термін продовження у будь-якому випадку не може перевищувати одного року. Після закінчення терміну продовження Договірна Сторона повинна повідомити депозитарію про впровадження тих положень, щодо яких це продовження було дозволено.

Вирішення спорів