1. Кожна Договірна Держава може у своєму національному законодавстві і своїх підзаконних актах передбачати виключення з гарантованої цією Конвенцією охорони щодо:
(a) використання в особистих цілях;
(b) використання коротких уривків з метою повідомлення про поточні події;
(c) короткочасного звукового запису, здійснюваного організацією мовлення на своєму власному обладнанні і для своїх власних передач;
(d) використання виключно в учбових або науково-дослідних цілях.
2. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, будь-яка Договірна Держава може в своєму національному законодавстві і підзаконних актах передбачати такі ж обмеження охорони прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, які передбачені її національним законодавством і підзаконними актами щодо охорони авторського права на твори літератури і мистецтва. Однак видача примусових ліцензій може передбачатися лише в обсязі, що допускається положеннями цієї Конвенції.