1. Переконавшись, що обставини цього вимагають, будь-яка держава-учасниця, на території якої перебуває згаданий злочинець, відповідно до своїх законів бере його під варту або вживає інших заходів, що забезпечують його присутність до того часу, поки це необхідно для того, щоб порушити кримінальне переслідування або вдатися до дій по видачі. Така держава-учасниця негайно здійснює попереднє розслідування фактів.
2. Коли держава-учасниця відповідно до цієї статті бере особу під варту або вживає таких інших заходів, які зазначені у пункті 1 цієї статті, вона невідкладно повідомляє безпосередньо або через Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй:
a) державу-учасницю, на території якої було вчинено злочин;
b) державу-учасницю, проти якої було спрямовано злочин або посягання на злочин;
c) державу-учасницю, громадянство якої має фізична або юридична особа, проти якої було спрямовано злочин або посягання на злочин;
d) державу-учасницю, громадянином якої є згаданий злочинець або, у випадку коли він з особою без громадянства, на території якої він звичайно проживає;
e) будь-яку іншу заінтересовану державу-учасницю, яку вона вважає за необхідне повідомити.
3. Будь-якій особі, щодо якої вживаються заходи, передбачені у пункті 1 цієї статті, надається право:
a) невідкладно зв'язатися з найближчим відповідним представником держави, громадянином якої вона є або яка іншим чином правомочна захищати її права, або якщо вона є особою без громадянства, держави, на території якої вона звичайно проживає;
b) відвідання представником цієї держави.
4. Положення пункту 3 цієї статті не завдають шкоди праву будь-якої держави-учасниці, що претендує на юрисдикцію відповідно до пункту 1 b статті 9, просити міжнародний комітет Червоного Хреста зв'язатися із згаданим злочинцем і відвідати його.
5. Держава, яка здійснює попереднє розслідування, передбачене пунктом 1 цієї статті, негайно сповіщає про одержані нею дані держави, зазначені у пункті 2 цієї статті, та вказує, чи має вона намір здійснити юрисдикцію.