1. Будь-який спір між двома чи більше державами-учасницями стосовно тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не може бути врегульований шляхом переговорів протягом розумного строку, передається на прохання однієї з них на арбітраж. Якщо впродовж шести місяців з дня звернення з проханням про арбітраж сторони не зможуть домовитися про його організацію, будь-яка із цих сторін може передати спір до Міжнародного Суду, звернувшись із заявою відповідно до Статуту Суду.
2. Кожна держава може під час підписання, ратифікації, прийняття, схвалення цієї Конвенції або приєднання до неї заявити про те, що вона не вважає себе зобов'язаною положеннями пункту 1 цієї статті. Інші держави-учасниці не будуть зобов'язані положеннями пункту 1 стосовно будь-якої держави-учасниці, яка зробила таке застереження.
3. Будь-яка держава, яка зробила застереження відповідно до пункту 2 цієї статті, може будь-коли зняти це застереження шляхом повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.