Ст. 6

Чинна редакція від 17.12.1979 · Конвенція набрав чинності 03.06.1983

1. Переконавшись, що обставини цього вимагають, будь-яка держава-сторона, на території якої перебуває гаданий злочинець, згідно зі своїми законами бере його під варту або вживає інших заходів, що забезпечують його присутність доти, доки це необхідно для того, щоб розпочати кримінальне переслідування чи вжити дій щодо його видачі. Така держава-сторона негайно проводить досудове розслідування фактів.

2. Про взяття під варту чи інші заходи, про які йдеться в пункті 1 цієї статті, невідкладно повідомляється або безпосередньо, або через Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй:

а) держава, на території якої було вчинено злочин;

b) держава, проти якої було застосовано примус чи спробу примусу;

c) держава, громадянином якої є фізична особа або до якої належить юридична особа, проти яких було застосовано примус чи спробу примусу;

d) держава, громадянином якої є заручник або на території якої він звичайно проживає;

e) держава, громадянином якої є гаданий злочинець, або у разі, коли він є апатридом, - на території якої він звичайно проживає;

f) міжнародна міжурядова організація, проти якої було застосовано примус чи спробу примусу;

g) інші заінтересовані держави.

3. Будь-якій особі, стосовно якої вживаються заходи, передбачені в пункті 1 цієї статті, надається право:

а) невідкладно зв'язатися з найближчим відповідним представником держави, громадянином якої вона є, або яка іншим чином правоможна встановити такий зв'язок, чи якщо вона є апатридом держави, на території якої вона звичайно проживає;

b) відвідання представником цієї держави.

4. Права, зазначені в пункті 3 цієї статті, мають здійснюватися згідно із законами і правилами держави, на території якої перебуває гаданий злочинець, за умови, однак, що ці закони і правила повинні сприяти повному здійсненню цілей, для яких призначені права, що надаються відповідно до пункту 3 цієї статті.

5. Положення пунктів 3 і 4 цієї статті не завдають шкоди праву будь-якої держави-сторони, що претендує на юрисдикцію згідно з пунктом 1 статті 5, просити Міжнародний комітет Червоного Хреста зв'язатися з гаданим злочинцем чи відвідати його.

6. Держава, яка проводить досудове розслідування, передбачене пунктом 1 цієї статті, негайно повідомляє про одержані нею дані держави або міжнародні організації, зазначені в пункті 2 цієї статті, і повідомляє, чи має вона намір здійснювати юрисдикцію.