Юрисдикція стосовно розгляду справи по суті
1. Суди Держави, у якій був накладений арешт на судно чи було надане забезпечення для звільнення судна від арешту, мають юрисдикцію виносити рішення по суті, якщо тільки сторони належним чином не погодять або не погодили передачу спору на розгляд суду іншої Держави, який є компетентним розглядати справу по суті, чи арбітражу.
2. Незалежно від положень пункту 1 цієї статті Суди Держави, у якій був накладений арешт на судно чи було надане забезпечення для звільнення судна від арешту, можуть відмовитися здійснювати таку юрисдикцію, у випадку, якщо відмова дозволяється законом такої Держави і Суд іншої Держави визнає себе компетентним розглядати справу по суті.
3. У випадку, якщо Суд Держави, в якій був накладений арешт на судно чи було надане забезпечення для звільнення судна від арешту:
a) не має юрисдикцію виносити рішення по суті; чи
b) відмовився здійснювати юрисдикцію у відповідності з положеннями пункту 2 цієї статті, такий Суд може встановлювати і при наявності прохання встановлює строк, протягом якого особа, яка має вимогу, порушує провадження у компетентному Суді чи арбітражі.
4. У випадку, якщо провадження не порушується протягом строку, встановленого у відповідності з пунктом 3 цієї статті, при наявності прохання виноситься розпорядження про звільнення арештованого судна чи наданого забезпечення.
5. У випадку, якщо провадження порушується протягом часу, встановленого у відповідності з пунктом 3 цієї статті, або провадження порушується у компетентному суді чи арбітражі іншої Держави при відсутності такого строку, будь-яке остаточне рішення, яке виноситься за результатами провадження, визнається і виконується стосовно арештованого судна чи забезпечення, яке надане для запобігання арешту судна чи його звільнення, при умові, якщо:
a) відповідачу було направлено належне повідомлення про таке провадження і надана розумна можливість представити справу для захисту; і
b) таке визнання не протирічить публічному порядку.
6. Ніщо, що міститься в положеннях пункту 5 цієї статті, не обмежує силу дії рішення, яке було постановлене іноземним Судом чи іноземним арбітражем у відповідності з законом Держави, у якій був накладений арешт на судно чи надане забезпечення для його звільнення.