Захист власників і фрахтувальників за димайз-чартером арештованих суден
1. Суд може як умову арешту судна чи продовження раніше накладеного арешту зобов'язати особу, яка вимагає арешту судна чи домоглася накладення арешту, надати забезпечення такого характеру, у такому розмірі і за такими умовами, які можуть бути визначені цим Судом, за будь-які збитки, котрі можуть бути заподіяні відповідачу у результаті арешту і за які така особа може бути визнана відповідальною, в тому числі, але не обмежуючись цим, за такі збитки чи шкоду, які можуть бути заподіяні в результаті:
a) незаконного чи невиправданого арешту; чи
b) надмірно витребуваного і представленого забезпечення.
2. Суди Держави, в якій накладений арешт, мають юрисдикцію визначати розмір відповідальності, якщо вона виникає, особи, яка заявила вимогу, за збитки чи шкоду, заподіяні у результаті арешту судна, в тому числі, але не обмежуючись цим, за такі збитки чи шкоду, які можуть бути заподіяні у результаті:
a) незаконного чи невиправданого арешту; або
b) надмірно витребуваного і наданого забезпечення.
3. Відповідальність, якщо вона виникає, особи, яка заявила вимогу, у відповідності з пунктом 2 цієї статті, встановлюється на підставі закону Держави, у якій був накладений арешт.
4. У випадку, якщо Суд у іншій Державі чи арбітраж повинен розглядати справу по суті згідно з положеннями статті 7, розгляд стосовно відповідальності особи, яка заявила вимогу згідно пункту 2 цієї статті, може бути призупинено до постановлення рішення по суті.
5. У випадку, якщо у відповідності із пунктом 1 цієї статті було надане забезпечення, особа, яка його надала, може в будь-який час звернутися до Суду з проханням про зменшення, зміну чи анулювання такого забезпечення.