Конфіденційність і захист інформації
1. Будь-яка інформація, надана в рамках цієї Конвенції, є конфіденційною й підлягає щонайменше тому самому захисту й конфіденційності, що й аналогічна інформація, яка підпадає під дію національних законодавчих та адміністративних положень Договірної Сторони, що отримала цю інформацію.
2. Обмін особовими даними між двома чи більше Договірними Сторонами в рамках цієї Конвенції не починається доти, доки заінтересовані Договірні Сторони, шляхом взаємної домовленості згідно з пунктом 2 статті 48, не вирішать, що цим даним на території Договірної Сторони, яка отримує інформацію, буде забезпечено такий рівень захисту, який задовольняє вимоги національного законодавства Договірної Сторони, що надає інформацію.
3. За відсутності взаємної домовленості, передбаченої пунктом 2 цієї статті, особові дані можуть бути надані лише тоді, коли Договірна Сторона, яка надає інформацію, переконана, що такі дані захищатимуться на території Договірної Сторони, яка отримує інформацію, відповідно до положень цієї Конвенції.
4. Договірні Сторони під час підписання, ратифікації або приєднання до цієї Конвенції письмово інформують Генерального секретаря про національні законодавчі та адміністративні положення стосовно конфіденційності інформації та захисту особових даних. Під час підписання, ратифікації або приєднання до цієї Конвенції вони надають Генеральному секретарю письмову заяву про зобов'язання щонайменше дотримуватися конфіденційності інформації та положень цієї Конвенції стосовно захисту даних.