9.1 Фізичне виховання, фізична активність та заняття спортом повинні здійснюватися у безпечному середовищі, що забезпечує захист гідності, прав та здоров'я всіх учасників. Тренування та заходи, що підривають безпеку або спричиняють невиправданий ризик, несумісні з морально-етичними принципами та потенційною користю фізичного виховання, фізичної активності та спорту; подібна практика та заходи вимагають рішучої та негайної реакції.
9.2 Забезпечення безпеки та управління ризиками вимагає від усіх зацікавлених сторін прагнення позбавити фізичне виховання, фізичну активність та спорт від практики, що обмежує доступ або завдає шкоди учасникам, глядачам та педагогам, особливо найбільш уразливим соціальним групам, таким як діти, молодь, люди похилого віку, жінки, люди з обмеженими можливостям, мігранти та корінне населення. До прикладів шкідливої практики належать дискримінація, расизм, гомофобія, булінг, допінг та махінації, позбавлення доступу до освіти, надмірні тренувальні навантаження для дітей, сексуальна експлуатація, торгівля людьми та насильство.
9.3 Фізичне виховання, фізична активність та спорт можуть бути потужним інструментом запобігання поширеному по всьому світу явищу гендерно обумовленого насильства шляхом усунення його глибинних причин, зокрема гендерної нерівності, шкідливих соціальних норм та гендерних стереотипів.
9.4 Важливо, щоб усі зацікавлені сторони, пов’язані з фізичним вихованням, фізичною активністю та спортом, включаючи учасників, адміністраторів, викладачів, тренерів та батьків, усвідомлювали потенційні ризики, особливо для дітей, використання небезпечних чи неналежних методик проведення тренувань та змагань, а також психологічного тиску будь-якого виду.
*