За вибором кредитора позови про утримання можуть розглядатися судовими або адміністративними органами:
a) Держави постійного або звичайного місця проживання кредитора;
b) Держави постійного або звичайного місця проживання боржника;
або
c) Держави, з якою боржник пов’язаний особистими зв’язками такими як володіння майном, отримання доходу або отримання матеріальних вигод.
Незважаючи на положення цієї статті, судовий або адміністративний орган іншої Держави також має юрисдикцію, якщо відповідач з’явився до нього і не оскаржує його юрисдикцію.