Відповідно до своєї Конституції і основних принципів своєї правової системи кожна Держава-учасниця, що ще не зробила цього, повинна вжити необхідних заходів для встановлення за своїм законодавством як злочину суттєвого збільшення майна урядового чиновника, що він не може зрозуміло пояснити у відношенні до його законних заробітків під час здійснення своїх функцій.
Серед тих Держав-учасниць, що встановили незаконне збагачування як злочин, такий злочин мусить розглядатися як акт корупції, маючи на увазі цілі цієї Конвенції.
Будь-яка Держава-учасниця, що не визнала незаконне збагачування як злочин, мусить, наскільки дозволяє її законодавство, надавати допомогу і співробітництво щодо цього злочину, як передбачено цією Конвенцією.