1. Відповідно до внутрішнього законодавства і відповідних договорів або інших угод, що можуть існувати між ними, Держави-учасниці повинні надавати одна одній найширшу допомогу з питань ідентифікації, відслідковування, блокування, арешту і вилучення власності або інших доходів, отриманих, здобутих в результаті злочинів, або що були використані при скоєнні злочинів, встановлених відповідно до цієї Конвенції.
2. Держава-учасниця, що виконує своє судове рішення або судове рішення іншої Держави-учасниці про вилучення майна або інших доходів, описаних у пункті 1 цієї статті, повинна розпоряджатися таким майном або доходами відповідно до свого законодавства. У межах, передбачених законодавством Держави-учасниці, і у терміни, що вона визнає необхідними, вона може передати все або частину такого майна або доходів іншій Державі-учасниці, що надавала допомогу в розслідуванні або судовому розгляді справи.