Терміни в цій Методиці вживаються у таких значеннях:
1) адаптація клінічної настанови — процес аналізу прототипів щодо їх відповідності вітчизняній ресурсній базі і нормативно-правовим актам, можливості реалізації в Україні та фінансового забезпечення, використаних термінів та лікарських спеціальностей, спеціальностей (спеціалізацій) фахівців з реабілітації, іншого медичного та немедичного персоналу, переліку дозволених до застосування в Україні лікарських засобів, інших медичних технологій та обладнання, в тому числі допоміжних засобів реабілітації, який завершується обґрунтуванням заходів, необхідних для імплементації положень клінічних настанов з високим рівнем доведеності;
2) індикатор якості медичної / реабілітаційної допомоги — кількісний або якісний показник, відносно якого існують докази чи консенсус щодо його безпосереднього впливу на якість медичної або реабілітаційної допомоги, який визначається ретроспективно;
3) клінічна настанова — документ, що містить систематизовані положення стосовно медичної та/або реабілітаційної допомоги, розроблений з використанням методології доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, і має на меті надання допомоги лікарю, фахівцю з реабілітації і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях;
4) клінічний аудит — систематична перевірка якості наданої медичної та/або реабілітаційної допомоги з використанням чітко сформульованих критеріїв із подальшим внесенням змін до елементів структури, процесу і результату медичної та/або реабілітаційної допомоги, за результатами якої визначаються заходи, необхідні для підвищення якості на індивідуальному, колективному або організаційному рівня;
5) медико-технологічні документи (далі — МТД) — узагальнена назва документів, що розробляються мультидисциплінарною робочою групою, а саме: клінічна настанова, стандарт медичної допомоги, стандарт реабілітаційної допомоги, клінічний протокол медичної допомоги, протокол надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я;
6) методологія розробки клінічних настанов з позиції доказової медицини — комплекс методичних, інформаційних та організаційних заходів, що ґрунтується на систематичному узагальненні наукових доказів, які отримані під час клінічних досліджень високої якості (зокрема, рандомізованих контрольованих);
7) медична проблема — узагальнена назва будь-яких розладів здоров’я або фізіологічних станів, причин звернення за медичною / реабілітаційною допомогою, скарг, симптомів, синдромів, хвороб;
8) моніторинг — періодичний або безперервний систематичний процес збору інформації щодо результативності клінічної або неклінічної діяльності, роботи чи систем;
9) мультидисциплінарна робоча група — тимчасовий робочий орган, створений МОЗ з метою розроблення галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я із залученням державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» або його правонаступника, що здійснює інформаційний та методичний супровід розробки галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, матеріально-технічне та організаційно-методичне забезпечення навчання членів мультидисциплінарних груп;
10) систематичний огляд клінічних досліджень — ефективна наукова технологія виявлення і узагальнення даних про ефективність втручань, що дозволяє оцінити придатність до узагальнення і надійність результатів клінічних досліджень та виявити дані, які не узгоджуються.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.