Сторони приймають, але не обмежуються наступними формами співробітництва:
1. Обмін законодавчими і нормативними документами, що стосуються праці та соціального забезпечення.
2. Консультації на експертному рівні.
3. Участь експертів Сторін у конференціях, семінарах та інших міжнародних заходах, які проводитимуться на територіях обох Сторін.
4. Стажування у державних установах іншої Сторони.
5. Підвищення рівня кваліфікації працівників відповідних державних органів.
6. Навчальні поїздки спеціалістів на територію іншої Сторони.