СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
17.12.2004
(Витяг)
У грудні 2002 р. Ч. звернувся до Апеляційного суду Харківської області із позовною заявою до держави Україна в особі прокуратури Червонозаводського району м. Харкова, Охтирського районного суду Сумської області, а також С. і Б. про стягнення компенсації моральної шкоди у зв'язку з порушенням щодо нього кримінальної справи. Слідство, у процесі якого було порушено його право на захист, а слідчі допустили фальсифікацію, провадилося майже три роки. Пославшись на зазначені й інші обставини, просив стягнути на його користь 500 тис. грн. як компенсацію моральної шкоди.
Суддя Апеляційного суду Харківської області ухвалою від 14 лютого 2003 р. відмовив Ч. у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 2 ст. 136 ЦПК ( 1502-06 ).
У касаційній скарзі Ч. порушив питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення позовної заяви на розгляд по суті, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову в прийнятті позовної заяви, суддя апеляційного суду правильно виходив з того, що згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. N 9 ( v0009700-96 ) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою відповідно до ст. 62 Конституції України ( 254к/96-ВР ) лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що Ч. оскаржував дії органу попереднього слідства та суду, які належать до процесуальних, і чинним законодавством передбачено інший порядок їх оскарження, а саме апеляційний чи касаційний. Постановлена у справі ухвала судді апеляційного суду відповідає вимогам процесуального закону, тому підстав для її скасування немає.
Враховуючи наведене, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ), касаційну скаргу Ч. відхилила, а ухвалу судді Апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2003 р. залишила без зміни.