"Якщо Суд встановлює, що рішення чи захід судового або будь-якого іншого органу влади Високої Договірної Сторони повністю або частково суперечить зобов'язанням, які випливають з... Конвенції, і якщо внутрішнє право цієї Сторони передбачає лише часткову компенсацію за наслідки такого рішення чи заходу, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
Пані Лопес Остра вимагала компенсацію за шкоду і відшкодування її судових витрат.
A. Шкода
62. Заявниця стверджувала, що розміщення і функціонування станції очищення відходів поряд з її житлом примусило її радикально змінити свій спосіб життя. У зв'язку з цим вона вимагала такі суми за понесену шкоду:
a) 12180000 песет за стан тривоги, в якому вона перебувала з 1 жовтня 1988 року по 31 січня 1992 року, живучи у своєму колишньому помешканні;
b) 3000000 песет за тривогу, спричинену серйозною хворобою її доньки;
c) 2535000 песет за незручності, викликані її небажаним переселенням 1 лютого 1992 року;
d) 7000000 песет за вартість нового будинку, який вона змушена була купити в лютому 1993 року у зв'язку з незручностями проживання у квартирі, наданій муніципалітетом міста Лорки;
e) 295000 песет за витрати на влаштування в цьому будинку.
63. Уряд вважав ці вимоги перебільшеними. Він зауважив, що місто Лорка взяло на себе квартирну плату за помешкання, яке пані Лопес Остра займала із сім'єю в центрі міста з 1 лютого 1992 року аж до її переселення до нового помешкання.
64. Представник Комісії висловив думку, що загальна сума, на яку претендує заявниця, є перебільшеною. Стосовно матеріальної шкоди, він вважає, що хоч заявниця могла б у принципі вимагати компенсації за придбання нею нового будинку, вона повинна була здати своє колишнє помешкання для дотримання справедливості.
65. Суд припускає, що пані Лопес Остра зазнала деякої шкоди внаслідок порушення стосовно неї статті 8 Конвенції ( 995_004 ) (див. вище пункт 38): вартість старого помешкання, очевидно, зменшилася, а необхідність переїзду до нового помешкання мала спричинити витрати і незручності. Однак немає підстав компенсувати їй вартість нового будинку, оскільки вона зберегла своє старе помешкання. Слід також взяти до уваги, що муніципалітет цілий рік сплачував за квартиру, яку заявниця з родиною займала в центрі міста, а також те, що очисну станцію було тимчасово закрито суддею-слідчим 27 жовтня 1993 року (див. вище пункт 22).
З іншого боку, заявниця, безумовно, зазнала моральної шкоди; крім незручностей, викликаних викидами газу, шумом і неприємним запахом зі станції, вона відчувала стурбованість і тривогу через те, що ситуація тривала довго, і через погіршення здоров'я своєї дочки.
Зазначена шкода не підлягає точному обрахунку.
Для надання потерпілій стороні справедливої сатисфакції згідно зі статтею 50 Суд призначає відшкодування пані Лопес Остра в сумі 4000000 песет.
B. Судові витрати
1. У національних судах
66. Заявниця вимагала 850000 песет для відшкодування витрат, пов'язаних із провадженням в судах Іспанії.
67. Уряд і представник Комісії зауважують, що пані Лопес Остра користувалася в Іспанії безоплатною судовою допомогою, а отже, їй не потрібно оплачувати послуги адвоката, оскільки гонорар йому повинна сплатити держава.
68. Суд також зауважує, що заявниця не понесла витрат у цьому плані, і відхиляє цю вимогу. Адвокат п. Масон Коста не може вимагати справедливої сатисфакції, посилаючись на статтю 50, оскільки він погодився з умовами судової допомоги, що надавалася його клієнтці (див., крім іншого, рішення у справі "Дельта проти Франції" від 19 грудня 1990 року, серія A, N 191-A, с. 18, п. 47).
2. Витрати в установах Конвенції ( 995_004 )
69. Пані Лопес Остра вимагала 2250000 песет як гонорар адвокатові за участь у провадженні в Комісії та Європейському суді, з вирахуванням сум, наданих Радою Європи як судова допомога.
70. Уряд і представник Комісії вважають цю суму перебільшеною.
71. Керуючись критеріями своєї судової практики, Суд вважає, що буде справедливим надати заявниці за цією статтею 1500000 песет з вирахуванням 9700 французьких франків, сплачених Радою Європи.
На цих підставах Суд одноголосно
1. Відхиляє попередні заперечення Уряду.
2. Постановляє, що було порушення статті 8 Конвенції ( 995_004 ).
3. Постановляє, що не було порушення статті 3 Конвенції ( 995_004 ).
4. Постановляє, що держава-відповідач має протягом трьох місяців сплатити 4000000 (чотири мільйони) песет за шкоду і 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) песет з вирахуванням 9700 (дев'ять тисяч сімсот) французьких франків з конвертацією у песети за обмінним курсом, чинним на день постановлення цього рішення, як компенсацію за судові витрати.
5. Відхиляє решту вимог про справедливу сатисфакцію.
Учинено французькою і англійською мовами й оголошено на відкритому засіданні у Палаці з прав людини, Страсбург, 9 грудня 1994 року.
Голова Суду Рольф Рюссдаль
Секретар Суду Герберт Пецольд