Ст. 98. Речові докази

Чинна редакція від 27.04.2014 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 4. Докази і доказування → § 4. Речові докази і документи

1. Речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

{Частина перша статті 98 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }

2. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Під час погодження або непогодження клопотання про накладення арешту на суми ліміту ПДВ прокурор зобов’язаний перевірити формальну відповідність клопотання вимогам ст.171 КПК та з’ясувати, чи може відповідний розрахунковий показник у системі електронного адміністрування ПДВ бути об’єктом арешту згідно зі ст.170 КПК або речовим доказом за ст.98 КПК.

Правовідносини: погодження прокурором клопотань слідчого про арешт показників у системі електронного адміністрування ПДВ у кримінальному провадженні

85. За змістом частин першої та другої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. 86.…

Велика Палата ВС, постанова від 07.10.2021 у справі № 9901/628/19, п. 85, 86, 88, 89, 90 · текст рішення

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя зобов’язаний врахувати правову підставу арешту, можливість використання майна як речового доказу або для конфіскації, наявність обґрунтованої підозри, розмір шкоди, розумність та співмірність втручання у право власності та наслідки для третіх осіб; відповідні обставини повинні бути відображені в клопотанні слідчого та в мотивувальній частині ухвали.

Правовідносини: кримінальні процесуальні відносини щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження (арешт майна).

83. При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі статтями 94, 132, 173 КПК України повинен урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. 84.…

Велика Палата ВС, постанова від 13.06.2024 у справі № 990SСGС/2/24, п. 83, 84, 88 · текст рішення

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який може застосовуватися для збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації як виду покарання або для забезпечення цивільного позову; арешт може накладатися лише за умови наявності підстав вважати, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК.

Правовідносини: питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження (арешт майна)

Відповідно до вимог частини другої статті 172 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Положеннями частини третьої цієї ж статті встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Код…

Велика Палата ВС, постанова від 23.09.2021 у справі № · текст рішення

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя зобов’язаний перевірити, чи клопотання містить достатні й належні докази відповідності майна критеріям ст. 98 КПК, доведеність необхідності заходу за ст. 132 КПК, а також оцінити розумність і співмірність обмеження права власності та застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту за ст. 173 КПК; невиконання цих вимог може бути підставою для дисциплінарної відповідальності.

Правовідносини: процедура забезпечувальних заходів (арешт майна) у кримінальному провадженні

83. При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі статтями 94, 132, 173 КПК України повинен урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. 84.…

Велика Палата ВС, постанова від 25.03.2021 у справі № , п. 83, 86, 96, 100 · текст рішення

Норма ст. 100 КПК про передачу речових доказів не звужує повноважень Національного агентства: поняття «активи» в Законі № 772‑VIII ширше за поняття «речові докази» (ст. 98 КПК), тому майно, яке не є речовим доказом, може бути предметом арешту та передано в управління АРМА за наявності підстав арешту (зокрема для забезпечення конфіскації чи відшкодування шкоди).

Правовідносини: взаємини щодо накладення арешту та передачі активів в управління АРМА; співвідношення понять «речові докази» і «активи»

77. З огляду на викладене встановлені частиною першою статті 19 Закону № 772-VIII умови передачі активів в управління Національного агентства щодо накладення на ці активи арешту із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися ними повністю збігаються з юридичним змістом арешту майна, розкритим у частині першій статті 170 КПК України. 78. Позбавлення права розпоряджатися та/або користуватися майном, тобто накладення принаймні однієї із зазначених заборон, є неодмінним юридичним наслідком арешту майна, зумовленим самою правовою природою цього заходу забезпечення кримінального провадження. 79.…

Велика Палата ВС, постанова від 07.11.2019 у справі № , п. 77, 79, 83, 89, 93 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.