Ст. 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

Чинна редакція від 26.12.2024 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 4. Докази і доказування → § 2. Доказування

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

{Частину першу статті 91 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013 }

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та спеціальної конфіскації.

{Частину першу статті 91 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4111-IX від 04.12.2024 }

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Перевірка законності способів отримання доказів є критерієм їх допустимості (ч.1 ст.86 КПК України), а оцінка доказів є невід’ємним елементом доказування (ч.2 ст.91 КПК України).

Правовідносини: Допустимість та оцінка доказів, отриманих у межах кримінального провадження.

36. Перевірка законності способів отримання доказів, тобто відповідності їх вимогам КПК України, згідно із частиною першою статті 86 цього Кодексу є критерієм оцінки доказів на предмет їх допустимості. З огляду на положення частини другої статті 91 КПК України оцінка доказів є невід`ємним елементом доказування як сукупності встановлених кримінальним процесуальним законом дій слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, спрямованих на встановлення обставин, що мають значення для кримінальної справи.

Велика Палата ВС, постанова від 13.11.2019 у справі № 420/516/19, п. 36 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення

Перевірка законності способів отримання доказів та їх допустимості належить до критеріїв оцінки доказів і здійснюється відповідно до положень КПК (ч.1 ст.86 та ч.2 ст.91 КПК).

Правовідносини: відносини щодо оцінки доказів у кримінальному провадженні і допустимості доказів, отриманих у ході слідчих дій.

44. Перевірка законності способів отримання доказів, тобто відповідності їх вимогам КПК України, згідно із частиною першою статті 86 цього Кодексу є критерієм оцінки доказів на предмет їх допустимості. З огляду на положення частини другої статті 91 КПК України оцінка доказів є невід`ємним елементом доказування як сукупності встановлених кримінальним процесуальним законом дій слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, спрямованих на встановлення обставин, що мають значення для кримінальної справи.

Велика Палата ВС, постанова від 26.02.2020 у справі № 520/1820/19, п. 44 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Для покладення відповідальності на державу за статтею 1174 ЦК України необхідно встановити три умови одночасно: неправомірність (протиправність) дій посадової/службової особи, наявність шкоди та причинно-наслідковий зв’язок між неправомірними діями і завданою шкодою; у випадку вчинення службовою особою кримінального правопорушення наявність цих умов підтверджується обвинувальним вироком (пунктами КПК, що регламентують доказування та вирішення цивільного позову у вироку).

Правовідносини: підстави настання відповідальності держави за дії службовця; доказування та підтвердження умов деліктної відповідальності у кримінальному провадженні

103. Так, для покладення відповідальності на державу за рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди має бути встановлено наявність одночасно трьох умов: неправомірність (протиправність) дії посадових або службових осіб державного органу; шкода; причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою (див.…

Велика Палата ВС, постанова від 27.05.2026 у справі № 754/1519/22, п. 103 · текст рішення

Пункт 2 частини першої статті 66 КК України охоплює фактично заподіяну шкоду або фактично завданий збиток і вимагає встановлення доказами наявності та усунення такої шкоди (або відшкодування збитку); за відсутності завданих збитків чи шкоди умова пункту 2 не виконана й це виключає застосування частини першої статті 69-1 КК України, незалежно від конструкції складу злочину.

Правовідносини: встановлення фактичних підстав для врахування обставини, передбаченої п.2 ч.1 ст.66 КК, та її вплив на можливість застосування ст.69-1 КК у кримінальному провадженні.

36. На переконання Великої Палати, пункт 2 частини першої статті 66 КК України охоплює фактично заподіяну шкоду та фактично завданий збиток потерпілому як наслідок кримінально протиправного діяння, а не «шкоду», яка полягає лише у самому факті порушення кримінально-правової заборони. 37.…

Велика Палата ВС, постанова від 27.05.2026 у справі № 214/2983/24, п. 36, 38, 41, 43, 50 · текст рішення

Надання тимчасового доступу до речей і документів, що містять лікарську таємницю, можливе лише за доведеної суттєвості цих матеріалів для встановлення важливих обставин кримінального провадження та неможливості здобути їх іншим способом; документи можуть виступати доказами також для підтвердження правомірності процесуальних дій і можливості участі підозрюваного у процесуальних діях.

Правовідносини: доказування та санкціонування тимчасового доступу до медичних документів, що містять лікарську таємницю

64. Доказами у кримінальному провадженні згідно з частиною першою статті 84 КПК є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню відповідно до правил статті 91 КПК. 65. Окреслений у наведеній нормі процесуального права предмет доказування складається з фактів, установлення яких є необхідним для вирішення обвинувачення по суті. Проте обставини, що мають значення для кримінального провадження, не вичерпуються зазначеними у частині 1 статті 91 КПК.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.04.2021 у справі № , п. 64, 65, 75 · текст рішення

Потерпіла має право безпосередньо надавати слідчому медичні документи для підтвердження шкоди здоров'ю, слідчий зобов'язаний їх прийняти та за необхідності призначити судово‑медичну експертизу; якщо потерпіла відмовляється надати документи, слідчий звертається до суду за правилами глави 15 КПК.

Правовідносини: порядок надання медичної документації потерпілою, обов'язки слідчого і призначення судово‑медичної експертизи в кримінальному провадженні.

На підставі статей 3, 56 КПК потерпіла є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 84 вказаного Кодексу показання потерпілої є процесуальним джерелом доказу. Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпіла наділена правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди її здоров`ю, а слідчий зобов`язаний  прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно зі ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 27.01.2020 у справі № 754/14281/17 · цитують у 63 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.