Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 4. Докази і доказування → § 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
1. Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
Рішення суду господарської юрисдикції не має преюдиціального значення у кримінальному провадженні, окрім випадків, передбачених ст. 90 КПК України; кримінальний суд самостійно встановлює фактичні обставини та не може заміняти доказову оцінку лише тлумаченням норм або посиланням на зміну судової практики.
Правовідносини: відносини щодо допустимості та значення рішень інших юрисдикцій при розгляді кримінальних проваджень
108. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним із проявів якого є принцип правової визначеності, що забезпечує стабільність правового становища людини в суспільстві, розуміння нею своїх прав та обов`язків, способів і практики їх реалізації, виконання та захисту. 109. Особа має право діяти відповідно до чинних на момент вчинення дії законів та існуючої судової практики, і законно очікувати, що її дії будуть визнані правомірними. Зміна судової практики та її ретроспективне (зворотне) застосування позбавляє особу можливості передбачити наслідки своєї поведінки. 110.…