Ст. 9. Законність

Чинна редакція від 13.04.2012 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 2. Засади кримінального провадження

1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

2. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

4. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

5. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

6. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Правові позиції Верховного Суду

Якщо положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження (ст. 9 КПК), зокрема забезпечення права на оскарження процесуальних рішень (п. 17 ч. 1 ст. 7 та ст. 24 КПК).

Правовідносини: регулювання прогалин або неоднозначностей КПК у процедурі оскарження ухвал слідчого судді

Оскільки слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачено КПК, суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження належало виходити з приписів ст. 9 КПК, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в ч. 6 установлює, щоколи положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Однією з таких засад                  є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК), а її зміст розкрито у ст. 24 КПК, згідно з ч.…

Велика Палата ВС, постанова від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17 · цитують у 53 рішеннях · текст рішення

За відсутності належним чином повідомленого скаржника та його захисника/представника слідчий суддя не може приймати будь‑які з рішень, передбачених КПК (у тому числі постановляти ухвали про скасування рішень чи зобов’язання), а відкладення розгляду суперечитиме строку 72 години; будь‑яке інше рішення (наприклад, залишення скарги без розгляду) не передбачено законом і суперечить принципу законності.

Правовідносини: Допустимі рішення слідчого судді за результатами розгляду скарги та процедура розгляду за відсутності учасників.

Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.…

Велика Палата ВС, постанова від 30.01.2020 у справі № 9901/365/19 · текст рішення

Нове законодавство (зокрема ст.539 КПК) не встановлює процесуальних перешкод для повторного звернення особи з питання умовно‑дострокового звільнення; при розгляді таких звернень суд має враховувати рішення ЄСПЛ, постановлене на користь особи, та особливості визначеного їй покарання (ч.5 ст.9 КПК).

Правовідносини: порядок повторного звернення до суду щодо умовно‑дострокового звільнення після набрання чинності змін до КПК

35. Проте законодавець не встановив процесуальних перешкод для нового звернення особи до суду в порядку ст. 539 КПК для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення. Зважаючи на положення ч. 5 ст. 9 вказаного Кодексу, при розгляді відповідного питання має бути враховано як рішення міжнародної судової установи, постановлене на користь ОСОБА_18 , так і особливості визначеного йому покарання.

Велика Палата ВС, постанова від 09.08.2023 у справі № 5-18/07, п. 35 · текст рішення

Встановлені ЄСПЛ порушення стосуються механізмів загального (системного) характеру, а не індивідуальних заходів щодо конкретного засудженого; тому Велика Палата не вбачає правових підстав для задоволення заяви про зміну судових рішень щодо призначеного покарання, а питання виконання вироку іноземної держави має вирішуватися за правилами розділу VIII КПК з додержанням ч.5 ст.9 КПК.

Правовідносини: про перегляд/зміну рішень національних судів у зв’язку з рішенням ЄСПЛ; порядок виконання вироку іноземної держави

17. У заяві про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_18 захисник порушує питання про забезпечення заявнику такого заходу індивідуального характеру, як повторний розгляд справи, яке, на думку захисника, може бути здійснено Великою Палатою шляхом зміни судових рішень національних судів щодо ОСОБА_18 та ухвалення рішення про те, що останнього потрібно вважати засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. Однак заява захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке. 18. Відповідно до вироку Окружного суду округу Бекес від 21 березня 2002 року, залишеним без змін постановою Вищого Суду м. Сегед від 21 серпня 2003 року, ОСОБА_18 засуджено за ст.…

Велика Палата ВС, постанова від 09.08.2023 у справі № 5-18/07, п. 17, 37 · текст рішення

Рішення та висновки Конституційного Суду України мають пряму дію і є обов'язковими; ухвалення Конституційним Судом рішення про неконституційність норм є юридичним фактом, який слугує підставою для виникнення, зміни або припинення кримінально-процесуальних правовідносин.

Правовідносини: застосування рішень Конституційного Суду при вирішенні питань виникнення/зміни/припинення кримінально-процесуальних відносин

Відповідно до ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічне положення міститься у ст. 91 Закону України від 13 липня 2017 року                       № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України». Окрім цього у ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 15.02.2021 у справі № 133/3337/19 · цитують у 28 рішеннях · текст рішення

Ухвала слідчого судді про повернення клопотання про арешт майна, ухвалена у межах ч. 6 ст. 9 КПК у зв’язку з недотриманням вимог ч. 2 ст. 132 КПК (якщо клопотання не підлягає розгляду в цьому суді), не призводить до обмеження конституційних прав і не перешкоджає ефективному досудовому розслідуванню, тому така ухвала не підлягає апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.

Правовідносини: повернення клопотань про арешт майна; апеляційне оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування

Натомість, постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого про арешт майна у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ч. 2 ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 31.05.2021 у справі № 646/3986/19 · цитують у 18 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.