Ст. 89. Визнання доказів недопустимими

Чинна редакція від 27.04.2014 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 4. Докази і доказування → § 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами

1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

2. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

3. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

{Частина третя статті 89 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

У випадку призначення експертизи слідчим, який не входив до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи, суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією та/або Конституцією України; лише за наявності такого істотного порушення суд може визнати дані експертизи недопустимими і зобов’язаний вмотивувати, які саме права були порушені і в чому це виявилось.

Правовідносини: допустимість висновків судових експертиз у кримінальному провадженні за обставин їх призначення уповноваженими чи неуповноваженими слідчими.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих             у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або                  ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання. Виходячи з наведеного суд може визнати дані висновку експертизи недопустимими доказами лише за умови, якщо призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи призвела до порушення прав і свобод люд…

Велика Палата ВС, постанова від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 · цитують у 78 рішеннях · текст рішення

Під час нового апеляційного розгляду апеляційний суд повинен перевірити всі доводи апеляційної скарги, дати на них вичерпну відповідь, вирішити клопотання про недопустимість доказу згідно з положеннями ч. 1 ст. 89 КПК та здійснити розгляд з дотриманням положень глави 31 КПК, ухваливши законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Правовідносини: порядок апеляційного перегляду вироку та вирішення клопотань про недопустимість доказів у апеляційному провадженні.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведене у постанові Великої Палати, апеляційний розгляд здійснити                    з дотриманням положень глави 31 КПК, під час якого перевірити усі доводи апеляційної скарги, дати на них вичерпну відповідь, вирішити клопотання про недопустимість доказу згідно з положеннями ч. 1 ст. 89 КПК, й ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення

Велика Палата ВС, постанова від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 · цитують у 78 рішеннях · текст рішення

Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у кримінальному провадженні гарантується КПК і реалізується як через окремі механізми оскарження, так і через процесуальні засоби участі у слідчих діях та клопотання про визнання доказів недопустимими під час кримінального розгляду.

Правовідносини: процесуальні засоби захисту прав підозрюваних, обвинувачених та інших учасників кримінального провадження щодо доказів і слідчих дій

Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, що належить до загальних засад кримінального провадження, згідно з частиною першою статті 24 КПК кожному гарантується в порядку, передбаченому цим Кодексом. Водночас гарантіями законності процесуальних дій та/або рішень органів досудового розслідування й суду є не лише можливість їх окремого оскарження, а й низка інших визначених кримінальним процесуальним законом механізмів - право підозрюваного, обвинуваченого й інших визначених у КПК осіб брати участь у проведенні слідчих дій, висловлювати зауваження, заперечення щодо порядку їх здійснення (пункти дев'ятий, десятий частини третьої ста…

Велика Палата ВС, постанова від 23.01.2019 у справі № 802/1335/17-а · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Відсутність клопотання сторін не виключає права апеляційного суду безпосередньо повторно дослідити докази; апеляційний суд має право повторно дослідити докази з дотриманням вимог ч. 3 ст. 404 КПК та керуючись загальними засадами провадження.

Правовідносини: повноваження апеляційного суду щодо повторного дослідження доказів

Верховний Суд неодноразово констатував, що відсутність клопотань сторін кримінального провадження про повторне дослідження доказів не виключає право апеляційного суду безпосередньо дослідити докази, керуючись загальними засадами кримінального провадження. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, сторона захисту в апеляційній скарзі оспорювала відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та послалася, зокрема, на відомості, які містяться на досліджених місцевим судом відеозаписах. Тому апеляційний суд незалежно від того чи заявлено клопотання про повторне дослідження цих доказів, з метою перевірки доводів сторони захисту мав право п…

Об'єднана палата ВС, постанова від 27.10.2025 у справі № 487/2438/17 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.