Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 4. Докази і доказування → § 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Протокол слідчого експерименту може бути допустимим доказом, якщо під час його проведення дотримано належної процедури: відсутність протиправного тиску, добровільність участі, усвідомлення прав (зокрема права мовчати), забезпечення права на захист і правової допомоги, участь понятих, безперервний відеозапис та детальне роз’яснення процесуальних наслідків.
Правовідносини: доказування та допустимість показань і протоколів слідчих експериментів у кримінальному провадженні
14. Суд не може погодитися з такою позицією сторони захисту, яка зводиться до того, що обвинувачений має бути виправданий, якщо тільки сторона обвинувачення не доведе всіх і кожну обставину висунутого обвинувачення. Це суперечило б самій ідеї змагального судового процесу, в якому сторонам надається можливість доводити і спростовувати обставини, які становлять предмет судового розгляду. Ситуація, коли частина обставин справи, які доводить сторона, не визнається доведеною або спростовується, є природним наслідком судового розгляду. 15. Недоведеність певних обставин, на яких ґрунтувалось обвинувачення, не обов`язково свідчить про безпідставність обвинувачення в цілому.…
Апеляційний суд при перевірці вироку зобов’язаний ретельно перевірити дотримання місцевим судом правил оцінки доказів (включно зі статтями, що регулюють оцінку доказів) і дати мотивовану оцінку кожному з доводів скаржника щодо допустимості та достовірності доказів.
Правовідносини: Оцінка доказів в апеляційному провадженні; дотримання правил оцінки доказів судом першої інстанції.
Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи було їх оцінено місцевим судом із додержанням правил ст. 94 КПК і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути зазначено підстави, на яких її визнано необґрунтованою.…