Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 4. Докази і доказування → § 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні і не належать до документів у розумінні ч.2 ст. 99 КПК; їхнє призначення — слугувати підставою для перевірки допустимості доказів НСРД.
Правовідносини: правовий статус процесуальних документів, що санкціонували НСРД; їх роль при оцінці доказів
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні.…
Речові докази є процесуальним джерелом доказів (ст. 84 КПК) і їх зберігання як гарантія реалізації завдань кримінального провадження має враховуватись при вирішенні питань управління такими активами та захисту майнових прав осіб.
Правовідносини: значення зберігання речових доказів для гарантій прав учасників кримінального провадження та цивільного захисту
9.5.…
Надання тимчасового доступу до речей і документів, що містять лікарську таємницю, можливе лише за доведеної суттєвості цих матеріалів для встановлення важливих обставин кримінального провадження та неможливості здобути їх іншим способом; документи можуть виступати доказами також для підтвердження правомірності процесуальних дій і можливості участі підозрюваного у процесуальних діях.
Правовідносини: доказування та санкціонування тимчасового доступу до медичних документів, що містять лікарську таємницю
64. Доказами у кримінальному провадженні згідно з частиною першою статті 84 КПК є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню відповідно до правил статті 91 КПК. 65. Окреслений у наведеній нормі процесуального права предмет доказування складається з фактів, установлення яких є необхідним для вирішення обвинувачення по суті. Проте обставини, що мають значення для кримінального провадження, не вичерпуються зазначеними у частині 1 статті 91 КПК.…
Потерпіла має право безпосередньо надавати слідчому медичні документи для підтвердження шкоди здоров'ю, слідчий зобов'язаний їх прийняти та за необхідності призначити судово‑медичну експертизу; якщо потерпіла відмовляється надати документи, слідчий звертається до суду за правилами глави 15 КПК.
Правовідносини: порядок надання медичної документації потерпілою, обов'язки слідчого і призначення судово‑медичної експертизи в кримінальному провадженні.
На підставі статей 3, 56 КПК потерпіла є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 84 вказаного Кодексу показання потерпілої є процесуальним джерелом доказу. Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпіла наділена правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди її здоров`ю, а слідчий зобов`язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно зі ст.…
Процесуальні рішення про призначення або зміну групи слідчих, об’єднання матеріалів досудового розслідування тощо не є самостійними доказами у кримінальному провадженні і не належать до документів як джерел доказів у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК.
Правовідносини: статус процесуальних рішень у системі доказів кримінального провадження
Процесуальне рішення про призначення групи слідчих, старшого слідчої групи, зміну групи слідчих чи об`єднання матеріалів досудових розслідувань не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.…
Фактичні дані, отримані в результаті дій слідчого з відокремлення насіння від суцвіть, не є належними доказами у кримінальному провадженні, оскільки такі дії не належать до слідчих дій, передбачених ст. 237 КПК, а тому не відповідають критеріям доказів за ст. 84 КПК.
Правовідносини: допустимість доказів, отриманих шляхом некваліфікованих слідчих втручань у предмет викрадення
Відповідно до вимог ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку. Дії слідчого з відокремлення насіння соняшнику від суцвіть, виходячи зі змісту ст. 237 КПК, не є слідчою дією – оглядом, або будь-якою іншою слідчою дією, яку може виконати слідчий відповідно до вимог КПК. Тому отримані в результаті цих дій фактичні дані не є належними доказами у цьому кримінальному провадженні. Фактично вказані дії слідчого мають характер дослідження з метою встановлення, яку кількість насіння містить рослина соняшника, що була вирощена на відповідній земельній ділянці ТОВ «Топаз».