1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
2. Не можуть бути допитані як свідки:
1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;
2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;
5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
7) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи;
10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних;
11) експерти - щодо роз’яснення наданих ними висновків.
3. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.
4. Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, зобов’язані роз’яснити їм право відмовитися давати показання.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Дані протоколу явки з повинною, відібраної внаслідок застосування насильства, порушення права на захист або під позапроцесуальним триманням, є недопустимими доказами і не можуть бути використані для підтвердження винуватості особи.
Правовідносини: допустимість доказів у кримінальному провадженні
19. Проте дані цього документа не можуть вважатися допустимими доказами у зв’язку з невідповідністю способу їх одержання вимогам Конвенції і нормам національного законодавства.
20. Як видно з матеріалів справи, після вступу у справу захисника заявник відмовився від своїх початкових зізнань у причетності до нападу на потерпілих, стверджуючи, що ці зізнання були відібрані в нього в результаті погроз і насильства з боку службових осіб правоохоронних органів.
21.…
Велика Палата ВС, постанова від 06.07.2021 у справі № 1-7/2010, п. 19, 42, 47, 64, 70 · текст рішення
Докази, одержані внаслідок жорстокого поводження, примусу або іншим незаконним способом (у тому числі під час незадокументованого тримання під вартою та допитів без захисника), є недопустимими, а їх використання судом для доведення винуватості особи порушує п. 1 ст. 6 Конвенції й має бути виключене із судових рішень.
Правовідносини: допустимість доказів у кримінальному провадженні за фактом застосування насильства/примусу
Однак, ці докази не можуть вважатися допустимими у зв’язку з невідповідністю способу їх одержання вимогам Конвенції і нормам національного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, працівники міліції затримали ОСОБА_22 29 березня 2002 року(т. 21, а. с. 110, 114; т. 75, а. с. 269). Проте затримання було оформлено відповідним протоколом лише 06 квітня 2002 року (т. 21, а. с. 98–114). Таким чином, явки з повинною ОСОБА_22 написав у період незадокументованого тримання під вартою (т. 58, а. с. 2–13).
09 квітня 2002 року заявника було допитано як свідка без участі захисника в межах кримінальної справи за фактами вбивств, вчинених іншими учасниками банди у м. Маріуполі.…
Велика Палата ВС, постанова від 01.06.2021 у справі № 1-522/143/16 · текст рішення
Суд зобов’язаний перевіряти кожний доказ на предмет допустимості за критерієм законності його одержання та відхиляти докази, отримані з порушенням процесуальних гарантій.
Правовідносини: процедурні гарантії оцінки доказів у кримінальному судочинстві
Зокрема, у розумінні ч. 1 ст. 65 КПК 1960 року доказами, можуть вважатися лише дані, на підставі яких передбачені цим Кодексом обставини кримінальної справи встановлюються у визначеному законом порядку.
Таким чином, обов`язковим критерієм допустимості доказів є одержання їх у законний спосіб. Порушення цієї вимоги є безумовною перешкодою для використання доказів на підтвердження винуватості особи у вчиненні злочину. Адже згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Частина 3 ст.…
Велика Палата ВС, постанова від 01.06.2021 у справі № 1-522/143/16 · текст рішення
Докази, отримані з порушенням конвенційних прав заявника, а також докази, похідні від них, є недопустимими і підлягають виключенню з судових рішень.
Правовідносини: кримінальне процесуальне право: допустимість доказів у кримінальному провадженні після встановлення порушень Конвенції;
Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
До таких договорів належить Конвенція, ратифікована Україною на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97–ВР.
45. Як передбачено частиною першою статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню відповідно до норм міжнародного права.
46.…
Велика Палата ВС, постанова від 13.11.2019 у справі № 1-07/07, п. 49, 53 · текст рішення
Застосовується доктрина «плодів отруєного дерева»: якщо джерело доказів недопустиме, то і всі відомості та докази, одержані з його допомогою (включно з подальшими визнаннями та речовими доказами), також вважаються недопустимими.
Правовідносини: міжнародно‑правові та кримінально‑процесуальні відносини щодо допустимості похідних доказів після конвенційних порушень;
38. Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50–52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них.…
Велика Палата ВС, постанова від 13.11.2019 у справі № 1-07/07, п. 38, 39, 41, 47, 49 · текст рішення
Свідок, який надавав показання у кримінальному провадженні, не має права оскаржувати у апеляційному порядку вирок щодо іншої особи у частині оцінки достовірності своїх показань.
Правовідносини: право оскарження судових рішень у кримінальному провадженні (стосовно свідків)
Однак при вирішенні питання, яке порушено перед об`єднаною палатою, суду належить визначитися чи має право свідок на оскарження судових рішень у частині оцінки достовірності наданих ним показань у тому кримінальному провадженні, в якому він надавав показання, і чи стосується це його прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ст. 65 КПК свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Показання свідка є доказом у кримінальному провадженні (ст. 84, 95 КПК).
Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ч. 1 ст.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 06.12.2021 у справі № 654/1820/18 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.