Ст. 513. Ухвала суду у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру

Чинна редакція від 13.04.2012 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ VІ. ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ → Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

1. Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з’ясовує такі питання:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

2. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

3. Встановивши, що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження.

4. Якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров’я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

5. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути закрито судом, якщо неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не була встановлена, а так само в разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу. У такому разі після закриття судом кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру прокурор повинен розпочати кримінальне провадження в загальному порядку.

Правові позиції Верховного Суду

Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності при розгляді провадження про застосування примусових заходів медичного характеру, повинна ґрунтуватись лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій; суд має виходити з об’єкту посягання та об’єктивної сторони діяння з урахуванням усіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, а встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи є об’єктивно неможливим; за наявності підстав юридична оцінка такого діяння може здійснюватись із застосуванням ст. 15 КК.

Правовідносини: про застосування примусових заходів медичного характеру щодо осіб у стані неосудності

У разі вчинення неосудною особою незакінченого суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, воно не втрачає своєї суспільної небезпеки для суспільних відносин, які були об`єктом посягання, а його наслідки самі по собі в повній мірі не відображають суспільну небезпеку.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 16.01.2023 у справі № 761/37225/20 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.