1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:
1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;
2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
2. Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.
{Частина друга статті 503 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }
3. Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
4. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності при розгляді провадження про застосування примусових заходів медичного характеру, повинна ґрунтуватись лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій; суд має виходити з об’єкту посягання та об’єктивної сторони діяння з урахуванням усіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, а встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи є об’єктивно неможливим; за наявності підстав юридична оцінка такого діяння може здійснюватись із застосуванням ст. 15 КК.
Правовідносини: про застосування примусових заходів медичного характеру щодо осіб у стані неосудності
У разі вчинення неосудною особою незакінченого суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, воно не втрачає своєї суспільної небезпеки для суспільних відносин, які були об`єктом посягання, а його наслідки самі по собі в повній мірі не відображають суспільну небезпеку.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 16.01.2023 у справі № 761/37225/20 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.