Розділ V. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ З ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ → Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
1. Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м’якість або через суворість.
При призначенні покарання суд має застосовувати судову дискрецію з урахуванням цілей і принципів покарання: ступеня тяжкості злочину, даних про особу винного, обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання; покарання має бути необхідним, достатнім, пропорційним і не повинно бути «явно несправедливим».
Правовідносини: кримінальне право — критерії визначення виду і розміру покарання
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.…
Касаційна інстанція є судом права і, хоча оцінка доказів здебільшого належить судам попередніх інстанцій, вона за наявності відповідних доводів сторони здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Правовідносини: перегляд доказів у касаційному провадженні (кримінальне судочинство).
- експерт не попереджений про відповідальність за статтею 384 КК,
Дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання або звільнення від його відбування мають процесуальні межі: апеляційний та касаційний суди за статтями КПК можуть скасувати або змінити рішення, якщо покарання явно несправедливе через м’якість або суворість.
Правовідносини: апеляційний та касаційний перегляд судових рішень про призначення покарання.
Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо. Однак дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання або прийняття рішення про звільнення від його відбування мають межі, визначені змістом статей 409, 414, 438 КПК, які передбачають повноваження судів апеляційної та касаційної інстанцій скасувати або змінити судове рішення у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, зокрема, коли покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
У значенні ст. 414 КПК ступінь тяжкості конкретного кримінального правопорушення визначається не лише за видовою характеристикою санкції (ст. 12 КК), а шляхом всебічного, повного та неупередженого врахування в сукупності характеру діяння, цінності уражених суспільних відносин, тяжкості наслідків, способу посягання, форми і ступеня вини, мотивації та наявності кваліфікуючих ознак.
Правовідносини: визначення відповідності покарання ступеню тяжкості злочину
Згідно ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість. Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст.…
Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, що існують на момент прийняття рішення і мають значення для вибору покарання.
Правовідносини: індивідуалізація покарання при оцінці відповідності покарання особі обвинуваченого
Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.
Термін «явно несправедливе покарання» означає суттєву диспропорцію між призначеним (хоч і в межах санкції статті) видом або розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке мало бути призначене з урахуванням доказуваних обставин; це не будь‑яка різниця в оцінках, а принципова невідповідність.
Правовідносини: оцінка справедливості виду і розміру покарання
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покаранням та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.