Ст. 384. Роз’яснення права на суд присяжних

Чинна редакція від 13.04.2012 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ IV. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ → Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції → § 2. Провадження в суді присяжних

1. Прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Правові позиції Верховного Суду

Нероз’яснення судом обвинуваченому права на розгляд справи судом присяжних поза межами підготовчого провадження, але до завершення судового розгляду, не завжди є безумовною підставою для скасування вироку; необхідно оцінювати фактичні умови та чи була у обвинуваченого реальна можливість скористатися цим правом.

Правовідносини: процедура роз’яснення права на суд присяжних та наслідки неналежного роз’яснення для легітимності вироку.

53. Виходячи з викладеного, Велика Палата дійшла висновку, що роз`яснення обвинуваченому права на суд присяжних поза межами підготовчого провадження, але до завершення судового розгляду, не завжди має визнаватися судами вищих інстанцій безумовною підставою для скасування вироку. Однак для залишення судових рішень у силі в кожному конкретному випадку необхідні дані, які би з  достатньою переконливістю свідчили про відсутність в особи перешкод у реалізації свого права на особливий порядок судового розгляду попри зазначений недолік.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.09.2018 у справі № 523/6472/14-к, п. 53, 66 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення

Для залишення судових рішень у силі при пізнішому роз’ясненні права на суд присяжних суди вищих інстанцій мають мати дані, що з достатньою переконливістю свідчать про відсутність перешкод у особи для реалізації цього права; за наявності таких підстав суд касаційної інстанції може не вважати відсутність первинного роз’яснення безумовною підставою для скасування вироку.

Правовідносини: оцінка виправлення процесуального недоліку (пізніше роз’яснення права на суд присяжних) при касаційному перегляді; критерії допуска збереження вироку.

Однак для залишення судових рішень у силі в кожному конкретному випадку необхідні дані, які би з  достатньою переконливістю свідчили про відсутність в особи перешкод у реалізації свого права на особливий порядок судового розгляду попри зазначений недолік.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.09.2018 у справі № 523/6472/14-к · цитують у 8 рішеннях · текст рішення

Нероз’яснення чи неналежне роз’яснення права на суд присяжних само по собі не є підставою, прямо передбаченою як безумовна підстава для скасування судового рішення за частиною другою статті 412 КПК; безумовною підставою згідно з цією нормою є ухвалення рішення незаконним складом суду.

Правовідносини: інтерпретація безумовних підстав для скасування судового рішення у зв’язку з процедурними порушеннями під час формування або діяльності суду.

У постанові Верховного Суду України у справі № 5-111кс15 констатовано, що на порушення вимог статті 384 КПК право на суд присяжних не було роз’яснене обвинуваченому аж до завершення судового розгляду постановленням обвинувального вироку. Відтак у цій справі внаслідок нероз’яснення права на суд присяжних було порушене право обвинуваченого на розгляд його справи судом, встановленим законом. Зазначене порушення залишилося поза увагою і суду апеляційної інстанції.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.09.2018 у справі № 523/6472/14-к, п. 48 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення

У випадку зміни обвинувачення прокурором (за порядком ст. 338 КПК) право на суд присяжних мало бути роз’яснене тим, кому від початку висувався обвинувальний акт; якщо після зміни обвинувачення суд роз’яснив це право під час судового розгляду, а обвинувачені в присутності захисників усвідомлено відмовилися від суду присяжних, то недолік своєчасного первинного роз’яснення вважається виправленим і не позбавляє обвинуваченого реальної можливості реалізувати це право.

Правовідносини: наслідки зміни обвинувачення та пізнішого роз’яснення права на суд присяжних; реалізація процесуального вибору обвинуваченого під час судового розгляду.

49. Як видно з матеріалів справи, вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 115 КК, за який може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, відповідно до початково висунутого прокурором обвинувачення інкримінувалося лише ОСОБА_17 (т. 1, а. с. 1–6). Відтак при направленні обвинувального акта до суду і проведенні підготовчого судового засідання прокурор і суд відповідно зобов`язані були роз`яснити право на суд присяжних лише цьому обвинуваченому. Підтверджень роз`яснення ОСОБА_17 права, передбаченого частиною третьою статті 31 КПК, на вищезазначених стадіях кримінального провадження матеріали справи дійсно не містять. 50.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.09.2018 у справі № 523/6472/14-к, п. 49, 50 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, має право на розгляд кримінального провадження щодо нього в суді першої інстанції судом присяжних за умови дотримання процесуальних вимог (зокрема заявлення клопотання під час підготовчого судового засідання).

Правовідносини: провадження в суді першої інстанції; право обвинуваченого на розгляд справи судом присяжних при загрозі довічного позбавлення волі.

З набранням чинності КПК в якості форми безпосередньої участі народу                           у здійсненні правосуддя в Україні запроваджено інститут присяжних.                 Відповідно до положень статтей 124, 127 Конституції України в редакції Закону               № 1401-VIII від 02.06.2016 народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних у визначених законом випадках. За своєю правовою природою кримінальне провадження в суді присяжних                   є особливим порядком кримінального провадження, покликаним забезпечити додаткові гарантії особам, обвинуваченим у вчиненні найбільш тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 04.11.2019 у справі № 496/4533/17 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Невиконання місцевим судом роз’яснення засудженому можливості розгляду його заяви судом присяжних при перегляді рішення за нововиявленими обставинами не може вважатися порушенням КПК, оскільки процесуальний закон не передбачає участі присяжних на цій стадії.

Правовідносини: перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами; обов’язок роз’яснення права на суд присяжних.

За таких обставин, не роз`яснивши засудженому ОСОБА_10 права на здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами судом присяжних, та, відповідно, провівши судовий розгляд без участі присяжних, місцевий суд не порушив вимог кримінального процесуального закону, оскільки процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачає права засудженого (виправданого) на суд присяжних. Надаючи оцінку доводам у касаційній скарзі засудженого щодо наявності                            у матеріалах кримінального провадження нововиявлених обставин, об`єднана палата враховує нижченаведене. Згідно з ч. 2 ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 04.11.2019 у справі № 496/4533/17 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.