Ст. 368. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку

Чинна редакція від 21.11.2024 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ IV. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ → Глава 28. Судовий розгляд → § 3. Процедура судового розгляду

1. Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:

1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;

2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений;

3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення;

3 - 1 ) чи підлягає обвинувачений звільненню від відповідальності;

{Частину першу статті 368 доповнено пунктом 3 - 1 згідно із Законом № 3623-IX від 21.03.2024 }

4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;

5) чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують покарання обвинуваченого, і які саме;

6) яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов’язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням;

{Пункт 6 частини першої статті 368 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016 }

6 - 1 ) чи є підстави для позбавлення обвинуваченого державної нагороди України;

{Частину першу статті 368 доповнено пунктом 6 - 1 згідно із Законом № 4074-IX від 20.11.2024 }

7) чи підлягає задоволенню пред’явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку;

7 - 1 ) чи є підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру;

{Частину першу статті 368 доповнено пунктом 7 - 1 згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }

7 - 2 ) чи є підстави для виплати винагороди викривачу і, якщо так, у якому розмірі та в якому порядку;

{ Частину першу статті 368 доповнено пунктом 7 - 2 згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019 }

8) чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності;

9) чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другою статті 94 Кримінального кодексу України;

10) чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування;

11) чи необхідно призначити неповнолітньому громадського вихователя;

12) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами;

13) на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі;

14) як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

{Частину першу статті 368 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016 }

2. Якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декількох кримінальних проступків, суд вирішує питання, зазначені у пунктах 1-8 частини першої цієї статті, окремо за кожним кримінальним правопорушенням.

3. Якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.

4. Примусовий захід медичного характеру, передбачений пунктом 9 частини першої цієї статті, може бути застосовано до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, лише за наявності акта психіатричної експертизи та висновку лікувальної установи.

5. Примусове лікування, передбачене пунктом 10 частини першої цієї статті, може бути застосоване лише за наявності відповідного висновку лікувальної установи.

6. Обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

{Частина шоста статті 368 в редакції Законів № 192-VIII від 12.02.2015 , № 2147-VIII від 03.10.2017 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується у тій кримінальній справі за правилами КПК України; якщо суд у цій справі не вирішив це питання, воно оскаржується в апеляційному та касаційному порядку, а тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства.

Правовідносини: розподіл процесуальних витрат, понесених у кримінальному провадженні; можливість оскарження рішень щодо процесуальних витрат

21. Отже, питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Якщо ж це питання суд не вирішив, сторона кримінального провадження має можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства. 22. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що 4 березня 2016 року Галицький районний суд м.…

Велика Палата ВС, постанова від 21.11.2018 у справі № 462/6473/16-ц, п. 21, 43, 45 · цитують у 29 рішеннях · текст рішення

Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою; ухвалюючи вирок суд повинен визначити, на кого покладені процесуальні витрати і в якому розмірі, а за рішенням щодо процесуальних витрат сторони та інші учасники процесу мають право оскаржити це рішення.

Правовідносини: порядок вирішення питання про процесуальні витрати у кримінальному провадженні; процесуальні права сторін щодо оскарження

43. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (частина перша статті 126 КПК України). Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, зокрема, про те, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (пункт 13 частини першої статті 368 КПК України). 44. Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів (частина друга статті 126 КПК України).

Велика Палата ВС, постанова від 21.11.2018 у справі № 462/6473/16-ц, п. 43, 44 · цитують у 29 рішеннях · текст рішення

Для покладення відповідальності на державу за статтею 1174 ЦК України необхідно встановити три умови одночасно: неправомірність (протиправність) дій посадової/службової особи, наявність шкоди та причинно-наслідковий зв’язок між неправомірними діями і завданою шкодою; у випадку вчинення службовою особою кримінального правопорушення наявність цих умов підтверджується обвинувальним вироком (пунктами КПК, що регламентують доказування та вирішення цивільного позову у вироку).

Правовідносини: підстави настання відповідальності держави за дії службовця; доказування та підтвердження умов деліктної відповідальності у кримінальному провадженні

103. Так, для покладення відповідальності на державу за рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди має бути встановлено наявність одночасно трьох умов: неправомірність (протиправність) дії посадових або службових осіб державного органу; шкода; причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою (див.…

Велика Палата ВС, постанова від 27.05.2026 у справі № 754/1519/22, п. 103 · текст рішення

Питання стягнення витрат на правову допомогу в межах кримінального провадження вирішується під час ухвалення вироку; саме під час вироку суд визначає, на кого покладаються процесуальні витрати і в якому розмірі.

Правовідносини: відносини щодо відшкодування процесуальних витрат/витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 118 Кримінального процесуального кодексу України (тут і далі - КПК України у редакції, чинній на час ухвалення вироку судом першої інстанції) процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу. Частиною другою статті 120 КПК України (в указаній редакції) передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження. У разі ухвалення обвинувального вироку суд с…

Велика Палата ВС, постанова від 05.06.2019 у справі № 478/2586/16-ц · текст рішення

Арешт майна, накладений як захід забезпечення кримінального провадження, є інститутом кримінального процесуального права і питання щодо накладення, зміни або скасування такого арешту вирішуються в порядку кримінального провадження.

Правовідносини: кримінально-процесуальні правовідносини щодо арешту майна, накладеного в кримінальному провадженні.

У статті 131 Кримінального процесуального кодексу України (чинного на час прийняття постанови про накладення арешту на майно Фабрики; далі - КПК) передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Серед таких заходів є арешт майна (пункт 7 частини другої цієї статті). Таким чином, арешт майна є інститутом кримінального процесуального права та має спеціальну мету - забезпечення кримінального провадження. Правовідносини щодо арешту майна в межах кримінального провадження регулюються главою 17 КПК. Відповідно до статті 173 КПК питання про арешт майна вирішують слідчий суддя, суд.…

Велика Палата ВС, постанова від 30.05.2018 у справі № 813/1047/16 · текст рішення

Суд апеляційної інстанції при ухваленні ухвали має здійснювати перегляд у порядку статей 368–380 КПК та зазначати в ухвалі встановлені обставини з посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів і положення закону, якими він керувався.

Правовідносини: вимоги до форми та змісту ухвал апеляційного суду при перегляді рішення суду першої інстанції.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено встановлені апеляційним судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів, мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Об'єднана палата ВС, постанова від 17.02.2025 у справі № 283/1638/23 · цитують у 5 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.

Рішення, де статтю названо у висновках

Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).